Рішення

від 22.07.2013 по справі 905/3584/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.07.2013р. Справа № 905/3584/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєфант-2012», м.Донецьк (ідентифікаційний код 37549428)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 35129287)

про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт №3-126 від 20.09.2011р. в сумі 50000,00грн., штрафу в сумі 6027,27грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Такаджі Є.Ф. за довіреністю №19/09/13 від 25.03.2013р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елєфант-2012», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье», м.Маріуполь про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт №3-126 від 20.09.2011р. в сумі 50000,00грн., штрафу в сумі 6027,27грн.

Ухвалою від 24.05.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3584/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання робіт №3-126 від 20.09.2011р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 50000,00грн. та підстави для нарахування штрафу у розмірі 6027,27грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання робіт №3-126 від 20.09.2011р., специфікації ребрендингу, графіку фінансування робіт, акту здачі-прийняття робіт від 01.02.2011р., претензії №1 від 03.12.2012р. та доказів її направлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 599, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 54-58, 60 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 202, 220, 221 Господарського кодексу України.

22.07.2013р. на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю представнику позивача бути присутнім у судовому засіданні у Приморському суді м.Одеси 25 липня 2013 року.

Дослідивши вищенаведене клопотання, суд зазначає, що підстави відкладення розгляду справи передбачені ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 т. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідністю витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України відповідач як юридична особа мав можливість забезпечити представництво у суді своїх інтересів шляхом видачі довіреності іншому представнику або особистою присутністю керівника відповідача у судовому засіданні 22.07.2013р. Ухвалою від 25.06.2013р. про відкладення розгляду у даній справі суд визначив явку сторін у судове засідання обов'язковою. Про дату, час, місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Тому вказане клопотання представника позивача суд залишив без задоволення та розглянув спір між сторонами за наявними у справі документами, яких вважає достатніми для винесення судового рішення.

22.07.2013р. відповідачем в порядку ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України надано заяву, за якою останній визнав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 50000,00грн. у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

20.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елєфант - 2012» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье» (замовник) укладено договір на виконання робіт №3-126 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі власними та залученими силами та засобами, виготовити та поставити рекламні конструкції по об'єкту АЗС №91, яка знаходиться за адресою: м.Курахово, вул.Маяковського, 1 «б», зазначені в специфікації (додатку №1 до договору), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити конструкції згідно укладеної специфікації, які є невід'ємними частинами даного договору (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до матеріалів справи.

За п.10.5. Договору цей договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що виконавець виконує роботи в строк до 25.12.2011р. у відповідності з наданими замовником вимогами.

Так., 01.02.2011р. сторонами складно акт здачі-приймання робіт на суму 541315,12грн., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийнятті замовником без заперечень.

Відповідно до п.3.1. Договору оплата за цим договором здійснюється згідно графіку фінансування робіт (додаток №3 до договору).

Відповідно до графіку фінансування замовник повинен перерахувати виконавцю 10.11.2011р. - 100000,00грн., 20.11.2011р. - 100000,00грн., 30.11.2011р. - 79144,05грн., 10.12.2011р., 20.12.2011р., 25.12.2011р. - 323583,24грн.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає у позовній заяві позивач, відповідачем частково сплачено вартість виконаних за Договором робіт у розмірі 491315,12грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у встановлені строки відповідач не сплатив позивачу грошові кошти у повному обсязі за виконані роботи, внаслідок чого з 26.12.2011р. виникла заборгованість у розмірі 50000,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості у розмірі 50000,00грн. відповідачем суду не представлено.

Крім того, відповідно до наданої 22.07.2013р. заяви, відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 50000,00грн. у повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 50000,00грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 6027,27грн. відповідно до п.6.3. Договору.

Відповідно до п.6.3. Договору за порушення сторонами строків виконання їх зобов'язань за цим договором, винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 1% від вартості робіт, послуг, узгоджених в специфікаціях.

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільний кодекс України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Перевіривши розрахунок штрафу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність нарахування штрафу у розмірі 6027,27грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 6027,27грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєфант-2012», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье», м.Маріуполь про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт №3-126 від 20.09.2011р. в сумі 50000,00грн., штрафу в сумі 6027,27грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье» (87524, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Сеченова, буд.63-А, ідентифікаційний код 35129287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєфант-2012» (83076, м.Донецьк, вул.Ярослава Галана, буд.3, ідентифікаційний код 37549428) суму основної заборгованості у розмірі 50000,00грн., штраф у розмірі 6027,27грн.,судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2013р.

Суддя Ю.В. Сич