Рішення

від 30.07.2013 по справі 685/520/13-ц

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/520/13-ц

Провадження № 2/685/141/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в особі: головуючого - судді СТЕЦЮКА І.С.

при секретарі: БАБІЙЧУКУ В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» до ОСОБА_1 про стягнення за договором позики

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продінвест» (далі ТОВ «Продінвест») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за договором позики вказуючи що наказом № 208 - О - 1 від 27 липня 2011 року він був прийнятий на посаду водія-експедитора з перевезення вантажів у ТОВ «Продінвест» а 3 травня 2012 року наказом № 24 - О - 1 ОСОБА_1 був звільнений з транспортного відділу з цієї посади за прогул відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України.

16 березня 2012 року між ТОВ «Продінвест» та ОСОБА_1 було укладено договір безпроцентної позики № 02 відповідно до якого ОСОБА_1 одержав грошову позику в сумі 10 000 гривень. Відповідно до п. 4.1 цього договору сума позики підлягала поверненню шляхом внесення готівки в касу позикодавця щомісячно в сумі 1000 грн. до 31 грудня 2012 року або у разі необхідності достроково. У випадку звільнення позичальника, незалежно від обставин звільнення, останній зобов'язувався погасити залишок позики в день звільнення. Відповідно до п. 5.1, 5.2 цього договору при простроченні повернення позики позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1 % від неповернутої суми позики за кожний прострочений день та додатково проценти в розмірі 19 % річних. Крім того, несплачена сума боргу збільшується на індекс інфляції за весь строк прострочення.

5 квітня 2012 року між ТОВ «Продінвест» та ОСОБА_1 було укладено договір безпроцентної позики, відповідно до якого позичальник одержав грошову позику в сумі 2 000 гривень. Відповідно до п. 4.1 цього договору сума позики підлягала поверненню шляхом внесення готівки в касу позикодавця у повному об'ємі до 10 квітня 2012 року, або у разі необхідності позикодавця - достроково. У випадку звільнення позичальника, незалежно від обставин звільнення, останній зобов'язувався погасити залишок позики в день звільнення. Відповідно до п. 5.1, 5.2 цього договору, при простроченні повернення позики позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1 % від неповернутої суми позики за кожний прострочений день та додатково сплатити проценти в розмірі 19 % річних. Крім того, несплачена сума боргу збільшується на індекс інфляції за весь строк прострочення.

Незважаючи на те що ОСОБА_1 3 травня 2012 року був звільнений з роботи суми позик він не повернув, свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконував. Тому розмір матеріальної шкоди завданої ОСОБА_1 шляхом невиконання умов договорів безпроцентної позики складає: за договором № 02 від 16 березня 2012 року: 10 000 грн. - суми основного боргу, 7 800 грн. - сума штрафних санкцій, 404,92 грн. - штрафні санкції а всього - 18204 грн. 92 коп.; за договором від 5 квітня 2012 року: 2 000 грн. - сума основного боргу, 2 120 грн. - штрафні санкції, 110,05 - штрафні санкції, а всього - 4230 грн. 05 коп.

24 квітня 2012 року ТОВ «Продінвест» передало ОСОБА_1 під разовий авансовий звіт кошти для купівлі та заправки автомобіля підприємства дизельним паливом в сумі 1800 грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт відповідно до п.п. 170.9.2 Податкового кодексу України подається до закінчення п'ятого банківського дня що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно - правової дії за дорученням та за рахунок особи що видала кошти під звіт. Вказані кошти ОСОБА_1 не повернув, про їх використання за цільовим призначенням звіт не подав. Згідно ст. 164.2 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, тобто кошти які не повернув та своєчасно про них не звітував ОСОБА_1 вважаються загальним місячним оподатковуваним доходом платника податку. Таким чином, ТОВ «Продінвест» здійснило оподаткування загального місячного доходу в розмірі 15% від вказаної суми що складає 270 гривень. Виходячи із цього борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Продінвест» складає: 1800 грн. - основної суми коштів наданих під разовий авансовий звіт, 270 грн. - ставка податку відповідно до ст. 167 ПК України (15% бази оподаткування).

Виходячи із наведеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає: 18204 грн. 92 коп. - загальна сума боргу згідно договору № 02 від 16 березня 2012 року; 4230 грн. 05 коп. - загальна сума боргу згідно договору від 5 квітня 2012 року; 2070 грн. - кошти отримані під разовий авансовий звіт з урахуванням додатково сплачених податків а всього - 24504 грн. 97 коп.

У зв'язку із цим позивач просив стягнути із відповідача заборгованість та витрати пов'язані із цим позовом у примусовому порядку.

У судове засідання представник позивача не з'явився однак звернувся до суду із заявою у якій просив розгляд справи проводити за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ТОВ «Продінвест» визнав повністю.

Вислухавши відповідача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку про те що позов необхідно задовольнити повністю.

У судовому засіданні знайшов підтвердження той факт що з 27 липня 2011 року ОСОБА_1 працював водієм-експедитором ТОВ «Продінвест» і що 16 березня 2012 року та 5 квітня 2012 року між ТОВ «Продінвест» та ОСОБА_1 були укладені договори позики відповідно до яких відповідач отримав, відповідно, кошти в сумі 10 000 грн. та 2 000 грн.

Згідно п. 4.1 договору № 02 від 16 березня 2012 року сума позики підлягала поверненню шляхом внесення готівки в касу позикодавця щомісячно в сумі 1000 грн. до 31 грудня 2012 року або у разі необхідності позикодавця - достроково. У випадку звільнення позичальника, незалежно від обставин звільнення, останній зобов'язувався погасити залишок позики не пізніше дня звільнення.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 вказаного вище договору при простроченні повернення позики позичальник зобов'язувався сплатити штраф у розмірі 1 % від неповернутої суми позики за кожний прострочений день та додатково проценти в розмірі 19 % річних. Крім того договором було встановлено що несплачена сума боргу збільшується на індекс інфляції за весь строк прострочення.

Згідно договору від 5 квітня 2012 року сума позики підлягала поверненню шляхом внесення готівки в касу позикодавця в сумі 2 000 грн. до 10 квітня 2012 року або у разі необхідності позикодавця - достроково. У випадку звільнення позичальника, незалежно від обставин звільнення, останній зобов'язувався погасити залишок позики в день звільнення.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 цього договору при простроченні повернення позики позичальник зобов'язувався сплатити штраф у розмірі 1 % від неповернутої суми позики за кожний прострочений день та додатково проценти в розмірі 19 % річних. Крім того договором було встановлено що несплачена сума боргу збільшується на індекс інфляції за весь строк прострочення

У судовому засіданні знайшов підтвердження факт звільнення відповідача ОСОБА_1 з роботи і факт ухилення ним від виконання своїх зобов'язань.

Крім того встановлено що 24 квітня 2012 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Продінвест» під разовий авансовий звіт кошти для купівлі та заправки автомобіля підприємства дизельним паливом в сумі 1800 (тисяча вісімсот) грн. У судовому засіданні знайшов підтвердження той факт що відповідач ці кошти не повернув, про їх використання за цільовим призначенням звіт не подав.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку у встановлений строк, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку або ж відмовитися від його виконання у повному обсязі.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що відповідач який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України у випадку якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно вимог ст. 625 ЦК України тобто з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 134 КЗпП України щодо повної матеріальної відповідальності працівників, які заподіяли шкоду підприємству у випадку коли майно та інші цінності були одержані ним під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами та з вимог ст.164.2.11, 167, 170.9 Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів отриманих під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача коштів наданих під разовий авансовий звіт в сумі 1800 грн. та податку на вказані кошти в сумі 270 грн.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку що розмір стягнень, які необхідно провести із відповідача складає 24504 грн. 97 коп., в тому числі заборгованість за договором № 02 від 16 березня 2012 року - 18204 грн. 92 коп., заборгованість за договором від 5 квітня 2012 року - 4230 грн. 05 коп., кошти отримані під разовий авансовий звіт з урахуванням додатково сплачених податків - 2070 гр. та 245 грн. судового збору.

Відмова відповідача від повернення боргу порушує майнові права позивача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст..ст. 509, 525, 526, 530, 538, 546, 554,549-552, 610, 611, 625 - 629, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст.ст. 163, 164, 167 ПК України, ст.ст. 10, 60, 179, 213 ЦПК України, районний суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» (р/р 2600001370939 у ХФ АТ «КредоБанк», МФО 325365, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 22783273) заборгованість за договором позики № 02 від 16 березня 2012 року в сумі 18204 грн. 92 коп. у тому числі 10 000 грн. основного боргу; 7800 грн. штрафних санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1% від неповернутої суми позики, 404 грн. 92 коп. штрафних санкцій у розмірі 19%; заборгованість за договором від 5 квітня 2012 року в сумі 4230 грн. 05 коп. у тому числі 2000 грн. основного боргу, 2120 грн. штрафу у розмірі 1% від неповернутої суми позики та 110 грн. 05 коп. штрафних санкцій у розмірі 19% на залишок боргу; 2070 грн. коштів наданих під разовий авансовий звіт у тому числі 1800 грн. основної суми та 270 грн. оподаткування а також 245 грн. судового збору а всього стягнути 24504 грн. 97 коп. (двадцять чотири тисячі п'ятсот чотири гривні дев'яносто сім копійок).

Рішення може бути оскаржене у Апеляційний суд Хмельницької області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення можуть оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: