Рішення

від 24.07.2013 по справі 905/3780/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.2013р. Справа № 905/3780/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гермес" м. Краматорськ, Донецька область

до Фермерського господарства "Зернове -2007" с. Новоукраїнка, Мар`їнський район, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 26389,14 грн., пені у розмірі 1713,49 грн., 3% річних у розмірі 342,70 грн., штрафу у розмірі 26389,14 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мосейкін О.О. - за довіреністю №609 від 03.06.2013р.

від відповідача: Чепіга О.І. - директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гермес" м. Краматорськ, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства "Зернове -2007" с. Новоукраїнка, Мар`їнський район, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 26389,14 грн., пені у розмірі 1713,49 грн., 3% річних у розмірі 342,70 грн., штрафу у розмірі 26389,14 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору постачання №264 від 11.05.2012р., позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 26389,14 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 259, 526, 530, 625, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст. 231, 232 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гермес" м. Краматорськ, Донецька область (Продавець) та Фермерським господарством "Зернове -2007" с. Новоукраїнка, Мар`їнський район, Донецька область (Покупець), укладено договір постачання №264.

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця партію товару, що йому належить, а покупець зобов'язується цей товар прийняти й оплатити.

Згідно п. 3.1 Договору, покупець проводить оплату за товар, зазначений у розділі 1 даного договору: 26389,14 грн. - відстрочка платежу 217 календарних дня; кінцевий строк оплати 14 грудня 2012р.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що цей договір набирає сили з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до п. 9.2 Договору, цей договір діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, у повному обсязі.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №264 від 11.05.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору постачання №264 від 11.05.2012р., позивачем був поставлений товар відповідачу, на підставі видаткової накладної №ГС0511/003 від 11.05.2012р. на суму 26389,14 грн.

Cума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 26389,14 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2012р. по 03.06.2013р., який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 26389,14 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гермес" м. Краматорськ, Донецька область доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1713,49 грн., 3% річних у розмірі 342,70 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору, за порушення терміну оплати товару, передбаченого п. 3.1 Договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як встановлено ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково: за період з 15.12.2012р. по 21.04.2013р., на суму заборгованості 26389,14 грн., пеня у розмірі 1384,35 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 329,14 грн., суд відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково: за період з 15.12.2012р. по 21.04.2013р., на суму заборгованості 26389,14 грн., 3% річних у розмірі 277,63 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 65,07 грн., суд відмовляє.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 26389,14 грн.

Відповідно до п.5.2 Договору, за відмову покупця оплатити товар, та/або за прострочення оплати понад 30 днів, покупець зобов'язаний окрім пені, вказаної в п. 5.1 договору та яка нараховується за весь строк порушення терміну оплати, на першу вимогу продавця беззастережно та без зволікань сплатити на користь продавця штраф у розмірі 100% від вартості поставленого товару.

Перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, наданий позивачем, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 26389,14 грн. у повному обсязі на підставі умов п.5.2 договору.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Зернове - 2007» (85640, Донецька область, Мар`їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Садова, б. 70 А, ЄДРПОУ 36261229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма «Гермес» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 10, ЄДРПОУ 19380560) суму основного боргу у розмірі 26389 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 14 коп., пеню у розмірі 1384 (одна тисяча триста вісімдесят чотири) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 277 (двісті сімдесят сім) грн. 63 коп., штраф у розмірі 26389 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 14 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 329,14 грн., 3% річних у розмірі 277,63 грн. відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 29.07.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу