Рішення

від 29.07.2013 по справі 920/1249/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.2013 Справа № 920/1249/13

За позовом: Приватно-виробничого комерційного підприємства «СТС», м. Суми;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Конотопський Агрохім» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича,м. Суми;

про визнання права власності

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: Дмитренко В.В., довіреність від 01.05.2013 р.;

Від відповідача: не з'явився;

У засіданні брали участь: Секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору : позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлові приміщення: будівля складу з естакадою та підпорними стінками, (літ. т/п - А1) загальною площею 1 211,5 кв.м.; будівля пожежної, (літ. т/п - Б1) загальною площею 18,6 кв.м.; будівля трансформаторної, (літ. т/п- В1) загальною площею 12,2 кв.м.; фундаменту адмінбудівлі, (літ. т/п - Г) загальною площею 287,7 кв.м.; пожежного резервуару, (літ. т/п - Д) загальною площею 70,4 кв.м.; асфальтового замощення, (літ. т/п - I) загальною площею 595,2 кв.м.; естакади системи пожежогасіння, (літ. т/п - II-IX) загальною площею 9,1 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Конотопський район, с. В'язове, вул. Фрунзе, 16.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в письмовому відзиві від 26.07.13 р. зазначив, що дійсно спірне нерухоме майно належало ВАТ «Конотопський Агрохім» та було відчужено позивачу до введення процедури банкрутства, проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

02 березня 2002 р. між Приватно-виробничім комерційним підприємством «СТС» та Відкритим акціонерним товариством "Конотопський Агрохім" було укладено договір купівлі-продажу майна № 02/03-02 (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивачу майновий комплекс хімічного складу, що складається з нежитлових приміщень: будівля складу з естакадою та підпорними стінками, (літ. т/п - А1) загальною площею 1 211,5 кв.м.; будівля пожежної, (літ. т/п - Б1) загальною площею 18,6 кв.м. будівля трансформаторної, (літ. т/п- В1) загальною площею 12,2 кв.м.; адмінбудівля, (літ. т/п - Г) загальною площею 287,7 кв.м.; пожежного резервуару, (літ. т/п - Д) загальною площею 70,4 кв.м.; асфальтового замощення, (літ. т/п - I) загальною площею 595,2 кв.м.; естакади системи пожежогасіння, (літ. т/п - II-IX) загальною площею 9,1 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Конотопський район, с. В'язове, вул. Фрунзе, 16, а позивач зобов'язувався прийняти зазначений об'єкт і сплатити відповідачу договірну ціну за нього.

Пунктом 1.8. Договору передбачено, що вартість майна становить 8 400 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.1. Договору передання майна здійснюється відповідачем позивачу після отримання оплати.

Передання об'єкта відповідачем і прийняття його позивачем посвідчуються Актом приймання-передачі, який оформлюється у відповідності до чинного законодавства України та згідно із вимогами, що звичайно ставляться в день отримання коштів продавцем. (п. 2.2.).

Зі змісту п. 2.3. Договору вбачається, що право власності на майно переходить від відповідача позивачу з моменту набрання чинності цим Договором.

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань по договору вніс грошову суму в розмірі 8 400 грн. 00 коп., про що свідчать копії квитанцій до прибуткових касових ордерів № 77, № 83, № 87 від 07.03.2002р.; 09.03.2002р. та 12.03.2002р., які містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивач зазначає, що між сторонами також був складений акт приймання-передачі майна, який в подальшому був втрачений.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що неодноразово звертався до відповідача з проханням нотаріально посвідчити укладений між сторонами Договір, але відповідач відмовив позивачу, запропонувавши звернутись до суду.

Позивач також зазначив, що згідно даних поточної інвентаризації від 15.07.2013 р. адміністративна будівля була зруйнована і на даний час від неї залишився лише фундамент загальною площею 287,7 кв.м.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Здійснення права власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому числі, передбачено наступне:

- власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

- власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

- при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства;

- усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно вимог статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що письмовими матеріалами справи підтверджується факт належного набуття позивачем у власність нерухомого майна - нежитлових приміщень: будівля складу з естакадою та підпорними стінками, (літ. т/п - А1) загальною площею 1 211,5 кв.м.; будівля пожежної, (літ. т/п - Б1) загальною площею 18,6 кв.м.; будівля трансформаторної, (літ. т/п- В1) загальною площею 12,2 кв.м.; фундаменту адмінбудівлі, (літ. т/п - Г) загальною площею 287,7 кв.м.; пожежного резервуару, (літ. т/п - Д) загальною площею 70,4 кв.м.; асфальтового замощення, (літ. т/п - I) загальною площею 595,2 кв.м.; естакади системи пожежогасіння, (літ. т/п - II-IX) загальною площею 9,1 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Конотопський район, с. В'язове, вул. Фрунзе, 16, тому суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір» від 06.10.2011 року № 3828-VІ судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватно-виробничим комерційним підприємством «СТС» (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16, код 33525314) право власності на нежитлові приміщення: будівля складу з естакадою та підпорними стінками, (літ. т/п - А1) загальною площею 1 211,5 кв.м.; будівля пожежної, (літ. т/п - Б1) загальною площею 18,6 кв.м.; будівля трансформаторної, (літ. т/п- В1) загальною площею 12,2 кв.м.; фундаменту адмінбудівлі, (літ. т/п - Г) загальною площею 287,7 кв.м.; пожежного резервуару, (літ. т/п - Д) загальною площею 70,4 кв.м.; асфальтового замощення, (літ. т/п - I) загальною площею 595,2 кв.м.; естакади системи пожежогасіння, (літ. т/п - II-IX) загальною площею 9,1 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Конотопський район, с. В'язове, вул. Фрунзе, 16.

Повний текст рішення підписано 02.08.2013 року.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО