Постанова

від 05.08.2013 по справі 815/4607/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4607/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року 14 год. 31 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Топор І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Груп АША» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Груп АША» (далі - ПП «Груп АША») до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), в якому позивач з урахуванням уточнення позову (а.с. 35-40) просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0043151502 від 01.02.2013 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визначення ПП «Груп АША» суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 18418,75 грн., в тому числі за основним платежем 14735,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 3683,75 грн..

У своєму позові позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість ПП «Груп АША» за листопад 2012 року з урахуванням декларації за лютий 2012 року, в результаті чого складено акт від 15.01.2013 року № 55/7/15-2Подані позивачем заперечення на вказаний акт були залишені без задоволення. 01.02.2013 року на підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0043151502, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за лютий 2012 року на 14735,00 грн. за основним платежем та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3683,75 грн. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним та таким, що прийнято всупереч чинного законодавства України. Позивач зазначив, що податкова накладна № 2303 на суму ПДВ у розмірі 14734,88 грн., яка визначена в акті перевірки як така, що не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що, на думку відповідача, позбавляє права ПП «Груп АША» на включення відповідної суми ПДВ до складу податкового кредиту, була зареєстрована у зазначеному реєстрі 14.03.2012 року, про що свідчить відповідний витяг з Реєстру, у зв'язку з чим позивач вважає правомірним включення до складу податкового кредиту у лютому 2012 року згаданої суми ПДВ. Разом з тим, позивач зазначив, що при внесенні ним вказаної податкової накладної до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2012 року було допущено технічну помилку - замість дати виписки податкової накладної (24.02.2012 року) було зазначено дату її отримання (27.02.2012 року), що не призвело до зміни показників податкової звітності за лютий 2012 року. Оскільки реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних, коригування помилок записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється за методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку у момент виявлення таких помилок (п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих накладних). Помилка у графі «дата виписки» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2012 року була виявлена підприємством у сіні 2012 року та виправлена методом «сторно» в реєстрі за січень 2013 року. Також позивач зауважив, що документом, який надає право на включення суми ПДВ до податкового кредиту є належним чином оформлена та зареєстрована в ЄДРПН податкова накладна, тоді як реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних, а коригування у ньому помилок у записах не призводить до потреби формування нових реєстрів. Крім того, позивач вказує на технічні помилки у складеному акті перевірки, зокрема на встановлення відповідачем порушень за податковий період, що не був предметом перевірки, невірне зазначення назви підприємства, що видало податкову накладну, зазначення про порушення вимог податкового законодавства іншим платником податків.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 99-102), в яких зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з урахуванням декларації за лютий 2012 року РР «Груп АША» було встановлено порушення абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий 2012 року 14734,88 грн. ПДВ на підставі податкової накладної від 27.02.2012 року № 2303, виписано ТОВ «Фрегат Україна» яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого зроблений висновок про завищення позивачем податку на додану вартість за лютий 2012 року на суму 14734,88 грн. Відповідач у своїх запереченнях наводить положення Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, наголошуючи на тому, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Також відповідач вказує на право платника податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі подачі до декларації додати заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив таке.

15.01.2013 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з урахуванням декларації за лютий 2012 року ПП «Груп АША», код ЄДРПОУ 31885974, за результатами якої складено акт № 55/7/15-(а.с. 19 -21).

Зазначеним актом встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пп. 14.8 п. 14 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 року № 1492, а саме, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27.02.2012 року № 2303, виписаної контрагентом (іпн 377614015535) на суму ПДВ у розмірі 14734,88 грн., що не дає права покупцю ПП «Груп АША» на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту у лютому 2012 року. У висновках акта відповідачем зазначено про завищення суми податкового кредиту по податковій декларації за вересень 2012 року, внаслідок чого збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником до бюджету, у сумі 14735,00 грн.

Позивачем подані заперечення на вказаний акт перевірки, у відповіді на які ДПІ у Малиновському районі м. Одеси повідомила про залишення результатів проведеної камеральної перевірки без змін (а.с. 22).

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013 року № 0043151502, яким ПП «Груп АША» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 18418,75 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 14735,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 3683,75 грн. (а.с. 23).

За результатами процедури адміністративного оскарження рішеннями ДПС в Одеській області від 11.04.2013 року № 809/10/10-2007 (а.с. 25-28), Міністерства доходів і зборів України від 06.06.2013 року № 4388/6/99-99-10-01-15 (а.с. 29-30) зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Судом встановлено, що 24.02.2012 року контрагентом позивача ТОВ «Фрагорія Україна» було виписано податкову накладну № 2303 на загальну суму 88409,28 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 14734,88 грн. (а.с. 14-17).

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 21103248 на запит від січень 2013 року № 21103248, відповідь на який сформована 21.01.2013 року, вищевказана податкова накладна була зареєстрована у Єдиному реєстрів податкових накладних 14.03.2012 року.

Водночас, формуючи реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року, позивачем до розділу ІІ «Отримані податкові накладні» за порядковим номером 20 віднесено податкову накладну із показниками, ідентичними даним податкової накладної від 24.02.2012 року № 2303, виданої ТОВ «Фрагорія Україна», із зазначенням дати її виписки 27.02.2012 року (а.с. 69-74).

Відповідна сума податку на додану вартість на підставі зазначеної податкової накладної була віднесена позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2012 року (а.с. 62-68).

У реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013 року позивачем було проведено виправлення помилки у даті виписки податкової накладної № 2303, виданої ТОВ «Фрагорія Україна» (а.с. 88-93).

При цьому сплата сум податку на додану вартість по податковій накладні від 24.02.20013 року № 2303, виданої ТОВ «Фрагорія Україна», підтверджується наданим до суду платіжними дорученнями та виписками банку за особовим рахунком позивача, відкритим у ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» (а.с. 76-87).

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх у взаємному зв'язку, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо завищення ПП «Груп АША» податку на додану вартість у сумі 14734,88 грн. та правомірність включення позивачем відповідної суми податку до складу податкового кредиту у лютому 2012 року, з огляду на таке.

Як вбачається з акта перевірки, висновок відповідача про протиправність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 14734,88 грн. обумовлений використанням ним інформації про склад податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Груп АША» за лютий 2012 року, занесеної до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2012 року, ведення якого забезпечувалось позивачем.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент видачі контрагентом позивача податкової накладної від 24.02.2012 року № 2303) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з положень п.201.10.ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, зі змісту наведених норм права вбачається, що безпосередньою підставою для формування платником податку податкового кредиту з податку на додану вартість є факт отримання ним належним чином оформленої податкової накладної, зареєстрованої у встановленому законодавством порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних, а не інформація, що міститься про такі накладні у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

В свою чергу, виходячи з положень п. 1 розділу І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 року № 1340, Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно з п.2. розділу V Порядку при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком «+».

Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-». При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.

Пунктом 6 цього Порядку встановлено, що Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відтак, Реєстр отриманих та виданих податкових накладних є лише основою для відображення зведених результатів в податкових деклараціях, однак не визначає наявність або відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, тоді як саме податкова накладна виступає підставою для формування податкового кредиту.

Так, судом встановлено факт отримання позивачем належним чином оформленої податкової накладної, яка у встановленому порядку була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого у позивача і виникло право на формування податкового кредиту. В свою чергу, дані Реєстру отриманих та виданих податкових накладних не можуть розглядатись як достатній доказ відсутності у позивача права на податковий кредит.

Крім того, суд звертає увагу на положення п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого наявність розбіжностей у даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних платника податку та його контрагента є підставою для повідомлення податковим органом платника податку про наявність таких розбіжностей з метою надання відповідному платнику податку можливості уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

За таких умов, суд вважає що висновки відповідача, викладені в акті камеральної перевірки, складені ним без урахування всіх обставин, що мали значення для вирішення питання про правомірність формування позивачем податкового кредиту у лютому 2012 року.

Також суд враховує наявність технічної помилки, що містяться в акті камеральної перевірки від 15.01.2013 року № 55/7/15-2, а саме щодо періоду, за який встановлені відповідні порушення - вересень 2012 року, тоді як предметом дослідження перевірки був лютий 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї норми закону встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем належним чином не доведено правомірність викладених ним в акті камеральної перевірки висновків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 01.02.2013 року № 0043151502, прийняте на підставі акта камеральної перевірки від 15.01.2013 року № 55/7/15-2, є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Груп АША» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 01.02.2013 року № 0043151502, яким приватному підприємству «Груп АША» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 18418,75 гривень, в тому числі за основним платежем - у сумі 14735,00 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 3683,75 гривень.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 05.08.2013 року.

Суддя С.М. Корой

05 серпня 2013 року.

.