Вирок

від 26.07.2013 по справі 200/8824/13-к

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

провадження № 1-кп/200/289/2013 справа № 200/8824/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року липня 26 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Коляда В. В.,

з участю: прокурора Калугіна Є. П.,

у підготовчому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013040640001266, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Дніпропетровськ, українця за національністю, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який працює монтажником-ізоляційником на ПАТ «Дніпроєнерго», постійно проживає за місцем реєстрації у АДРЕСА_1, раніше з огляду на ст. 89 КК України не судимого, -

у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Сьомого лютого 2013 року вдень, більш точного часу встановити видалося не можливим, у м. Дніпропетровську на вулиці Мечникова, 11, з метою отримання споживчого кредиту ОСОБА_1 умисно надав експерту з продажу продуктів роздрібного бізнесу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 завідомо підроблену довідку про свої доходи, начебто видану 04.02.2013 ТОВ «АСТРОН ЛТД», яка містила інформацію про нарахування і виплату йому в сумі 23 942 гривень 06 коп. за роботу на посаді начальника кондитерського цеху з серпня 2012 року по січень 2013 року, що не відповідає дійсності, чим використав завідомо підроблений офіційний документ.

В судовому засіданні прокурор надав укладену з обвинувачуваною угоду про визнання винуватості за ч. 4 ст. 358 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, та погодився на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді штрафу в сумі 850 гривень. Угода не містить жодних домовленостей про будь-які обов'язки і умови співпраці обвинуваченого з правоохоронними органами. Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченим зобов'язань, які він, очевидно, не мав би можливості виконати.

Сторони обвинувачення і захисту скріпили своїми підписами угоду 26 червня 2013 року в приміщенні прокуратури Бабушкінського районну м. Дніпропетровська, підтверджуючи свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Обвинувачений письмово відмовився від свого права на допит свідків обвинувачення, від права на виклик свідків і подання доказів, що могли б свідчити на його користь, а також від права вимагати від прокурора доведення під час судового розгляду кожної обставини злочину, поставленої йому за вину, про що власноруч розписався в цій угоді. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачуваний в судовому засіданні пояснив суду, що угоду він уклав добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджував, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавав і нині таких не має. Клопотань про виклик для допиту осіб з приводу жорстокого чи нелюдського поводження, тощо, яке б порушило його свободу від самовикриття, не заявив. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким розумним сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Як вбачається з долучених до кримінальної справи за клопотанням прокурора документів , фактичні дані довідки про доходи від 04.02.2013 за № 28/2, оформленої від імені ТОВ «АСТРОН ЛТД» (код 13447352) на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.с. 28 ), що визнана речовим доказом (т.1 а.с. 34-35 ), вказують на інформацію про його працевлаштування та отриману ОСОБА_1 заробітну плату на вказаному підприємстві з серпня 2012 по січень 2013 рік, яка згідно відповіді УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська (т.1 а.с. 8 ) не відповідає дійсності, чим прямо підтверджує наявність предмета злочину. Надану ОСОБА_1 в момент оформлення договору кредиту заяву про видачу кредиту (т.1 а.с 25 ) прямо викриває його у причетності до події злочину.

Добуті об'єктивні відомості про предмет і засіб вчинення злочину у своїй сукупності з відомостями про обстановку його виявлення прямо викривають ОСОБА_1 у причетності до злочинних посягань, виключаючи будь-які сумніви в істинності та в добровільності його зізнання, яке відповідно до ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України може бути покладене в основу його обвинувачення як вільне самовикриття.

Суд, оцінивши всі обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про достатність належних і допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєному.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у використанні завідомо підробленої офіційної довідки про доходи, яку має право видавати підприємство для посвідчення місця роботи особи і права на отриманий дохід, правильно сторонами угоди кваліфіковані злочином невеликої тяжкості за ч. 4 ст. 358 КК України, яким шкоди завдано лише суспільним інтересам, і щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого з'ясовано, що ОСОБА_1 своїми щирими показаннями активно сприяв проведенню кримінального провадження стосовно нього та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого ним злочину, за місцем проживання має задовільну характеристику, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відомості про паразитичний спосіб життя обвинуваченого, про його аморальну поведінку у побуті відсутні, а так само він не був замічений у дебошах, у порушеннях громадського спокою в інших формах.

Таким чином, прокурор при укладенні угоди та при узгодженні покарання врахував характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які б тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

Розв'язуючи питання про вид і міру покарання одночасно із затвердженням угоди про визнання винуватості, суд, керуючись правосвідомістю, з урахуванням ступеня тяжкості злочину та відомостей про особу винного в силу ч. 5 ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання, узгоджене сторонами угоди.

З метою забезпечення належної поведінки для запобігання процесуальним ризикам відповідно до ст. 177 КПК України належить продовжити згідно з ч. 6 ст. 194 цього Кодексу застосувати до обвинувачуваного запобіжний захід, обраний за ст. 179 КПК України під час досудового розслідування, що відповідно до ст.. 132 КПК України має визнаватися виправданим.

Керуючись ст.ст. 5, 368, 475 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити укладену прокурором 26 червня 2013 року угоду з ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 4 ст. 358 КК України під страхом скасування цього вироку протягом трьох років давності притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням судового розгляду в загальному порядку на випадок невиконання умов угоди.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину за пред'явленим обвинуваченням за ч. 4 ст. 358 КК України з призначенням узгодженого покарання у виді штрафу на суму 850 гривень.

Речові докази:

довідку про доходи № 28/2 від 04.02.2013, копії паспорта та ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_1, заяву про відкриття банківського рахунку, анкету № 008500057744, розписки № 1 та № 2 про отримання ОСОБА_1 платіжної картки, протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

ОСОБА_1 продовжити виконувати особисте зобов'язання в обсязі покладених на нього обов'язків слідчим суддею до набрання вироком законної сили, залишивши застосований запобіжний захід без змін під контролем прокурора за його здійсненням.

Вирок набирає законної сили із плином 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, протягом яких підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Головуючий