Постанова

від 31.07.2013 по справі 803/1609/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2013 року    Справа № 803/1609/13-a Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді  Сороки Ю.Ю., при секретарі судового засідання Шепталовій А.П., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагропродактс" про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ВСТАНОВИВ: Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (далі – УПФУ в Луцькому районі Волинської області) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою  відповідальністю "Волиньагропродактс" (далі – ТОВ " Волиньагропродактс ") про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в сумі 3 212, 01 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Волиньагропродактс" зареєстроване як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду і відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” зобов'язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Однак, згідно поданого звіту за березень 2013 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 2 920, 01 грн. Крім того, відповідно до рішення управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі №71 від 18.04.2013 року до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 292 грн. Тому, станом на 10.07.2013 року заборгованість відповідача становить 3 212, 01 грн., яка останнім непогашена. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску за березень 2013 року в сумі 3 212, 01 грн. Представник позивача подав суду письмове клопотання за вх.№10086/13 від 31.07.2013 року, в якому просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи не з'явився, свого повноважного представника не направив. Ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, а також повістка про виклик до суду, надіслані відповідачу, повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв'язку – “за закінченням терміну зберігання”, тобто не вручені адресату з незалежних від суду причин. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Частиною 4 ст.128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів. Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав. З преамбули Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI) вбачається, що він визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. У відповідності до статті 1 Закону України № 2464-VI страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Відповідно до статті 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України №2464-VI страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок. В частині 2 статті 12 Закону № 2464-VI передбачено, що одним із обов'язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Судом встановлено, що 01.07.2011 року ТОВ "Волиньагропродактс" зареєстроване як юридична особа Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №473456/1043 від 01.07.2011 року.(а.с.21) З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Волиньагропродактс" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Згідно звіту про нарахування єдиного внеску за березень 2013 року, поданого відповідачем загальна сума єдиного внеску, що підлягає до сплати УПФУ в Луцькому районі становить – 2 920, 01 грн.(а.с.8-10) Судом встановлено, що рішенням №71 від 18.04.2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI, до відповідача було застосовані штрафні санкції в розмірі 292, 00 грн. Таким чином, заборгованість ТОВ "Волиньагропродактс" зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 3 212, 01 грн. Крім того, заборгованість ТОВ "Волиньагропродактс" по сплаті єдиного внеску за березень 2013 року в розмірі 3 212, 01 грн. підтверджується розрахунком ціни позову. (а.с.5) Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що станом на 10.07.2013 року заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року складає 3 212, 01 грн. На день розгляду справи – 31.07.2013 року заборгованість відповідачем не погашена, а тому вищезгадана сума заборгованості по сплаті єдиного внеску підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області. Доказів про сплату заборгованості до Управління Пенсійного фонду в Луцькому районі Волинської області відповідач суду не подав. За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області  до Товариства з обмеженою  відповідальністю "Волиньагропродактс" про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3 212, 01 грн. задовольнити повністю. Керуючись ч.3 ст.160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Конституції України, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ”, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагропродактс" (45611, Луцький район, с. Веселе, вул. Молодіжна, 23, код ЄДРПОУ 37786175) на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (43001, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 68, код ЄДРПОУ 20130414) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в сумі 3 212 (три тисячі двісті дванадцять) гривень 01 копійка. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 05 серпня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Суддя                                                                                                    Ю.Ю. Сорока