Рішення

від 01.08.2013 по справі 904/5206/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.13р. Справа № 904/5206/13

За позовом Приватного підприємства "МЕГАБАЙТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 20 404 грн. 48 коп.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Полтавець І.В., представник, довіреність б/н від 10.06.2013р.

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява приватного підприємства "МЕГАБАЙТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - позивача до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 17604,00грн. на підставі п.3.3 умов довгострокового договору та Додаткового узгодження у вигляді Протоколу погодження вартості послуг охорони майна та Дислокації до нього про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони майна відповідача № 176/1 від 21.01.2012року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, посилаючись на п. 7.7 умов вищеназваного договору, а саме за несвоєчасну оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 01.01.2013року по 10.06.2013року пеню у розмірі 1316,68грн., на підставі ст.ст.536,1048 Цивільного кодексу України проценти за користування грошовими коштами у сумі 1059,86грн. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг за цей же період 3% річних у сумі 423,94грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 21.01.2012року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено довгостроковий договір № 176/1 та до нього підписано Додаткове узгодження у вигляді Протоколу погодження вартості послуг охорони майна та Дислокації до нього про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони майна відповідача, відповідно до п. 1.1. умов яких Виконавець (позивач) зобов'язався надати відповідачеві послуги у вигляді прийняття під охорону магазинів відповідача розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Відповідно до п.3.3 умов вищеназваного договору сторони передбачили, що оплата послуг здійснюється відповідачем до 20-го числа поточного місяця в якому здійснюється охорона на підставі рахунку-фактури виставленого для оплати відповідно позивачем відповідачеві.

Виконуючи умови п.1.1 умов вищеназваного договору позивач, починаючи з січня 2012року по червень 2012року у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за умовами вищеназваного договору щодо надання послуг з охорони приміщень відповідача всього на загальну суму 54648,00грн., які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх якості, вартості та своєчасності в підтвердження чого сторони підписали та скріпили печатками, відповідно до умов договору Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- Акт № 0000000057 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2012року на суму 3222,00грн .;

- Акт № 0000000167 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2012року на суму 10080,00грн .;

- Акт № 0000000173 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2012року на суму 12186,00грн .;

- Акт № 0000000232 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2012року на суму 11556,00грн .;

- Акт № 0000000299 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2012року на суму 11304,00грн .;

- Акт № 0000000420 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2012року на суму 6300,00грн ., які відповідач після отримання рахунків-фактур, а саме:

- рахунок-фактура № 0000000057 від 31.01.2012року на суму 3222,00грн.;

- рахунок-фактура № 0000000166 від 29.02.2012року на суму 10080,00грн.;

- рахунок-фактура № 0000000172 від 31.03.2012року на суму 12186,00грн.;

- рахунок-фактура № 0000000228 від 30.04.2012року на суму 11556,50грн.;

- рахунок-фактура № 0000000295 від 31.05.2012року на суму 11304,00грн.;

- рахунок-фактура № 0000000417 від 30.06.2012року на суму 6300,00грн., відповідно до п.3.3 умов вищеназваних договорів зобов'язався оплатити до 20-го числа поточного місяця в якому надані послуги, але відповідач, згідно банківських виписок, своєчасно оплатив надані йому послуги частково у сумі 37044,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальній сумі 17604,00грн., а саме за рахунками -фактурами №0000000295 від 31.05.2012року на суму 11304,00грн. та № 0000000417 від 30.06.2012року на суму 6300,00грн.

З метою врегулювання спору у добровільному порядку позивач 24.07.2012року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням направив відповідачеві для оплати рахунки-фактури № 0000000295 від 31.05.2012року на суму 11304,00грн. та № 0000000417 від 30.06.2012року на суму 6300,00грн., які відповідач власноручно отримав 18.08.2012року, але в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України заборгованість у сумі 17604,00грн. у добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 17604,00грн. посилаючись на п.3.3 умов довгострокового договору та Додаткового узгодження у вигляді Протоколу погодження вартості послуг охорони майна та Дислокації до нього про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони майна відповідача № 176/1 від 21.01.2012року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 08.07.2012року та від 18.07.2013року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні, з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

18.07.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 01.08.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

01.08.2013року справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача, без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи. Фіксація судового процесу технічними засобами не велась. Відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2012року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено довгостроковий договір № 176/1 та до нього підписано Додаткове узгодження у вигляді Протоколу погодження вартості послуг охорони майна та Дислокації до нього про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони майна відповідача, відповідно до п. 1.1. умов яких Виконавець (позивач) зобов'язався надати відповідачеві послуги у вигляді прийняття під охорону магазинів відповідача розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Відповідно до п.3.3 умов вищеназваного договору сторони передбачили, що оплата послуг здійснюється відповідачем до 20-го числа поточного місяця в якому здійснюється охорона на підставі рахунку-фактури виставленого для оплати відповідно позивачем відповідачеві, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та в копіях, належним чином завірених, залучених до матеріалів справи та по суті не оспорюється відповідачем.

Виконуючи умови п.1.1 умов вищеназваного договору позивач, починаючи з січня 2012року по червень 2012року у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за умовами вищеназваного договору щодо надання послуг з охорони приміщень відповідача всього на загальну суму 54648,00грн., які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх якості, вартості та своєчасності в підтвердження чого сторони підписали та скріпили печатками відповідно до умов договору Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- Акт № 0000000057 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2012року на суму 3222,00грн .;

- Акт № 0000000167 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2012року на суму 10080,00грн .;

- Акт № 0000000173 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2012року на суму 12186,00грн .;

- Акт № 0000000232 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2012року на суму 11556,00грн .;

- Акт № 0000000299 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2012року на суму 11304,00грн .;

- Акт № 0000000420 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2012року на суму 6300,00грн ., які відповідач після отримання рахунків-фактур, а саме:

- рахунок-фактура № 0000000057 від 31.01.2012року на суму 3222,00грн.;

- рахунок-фактура № 0000000166 від 29.02.2012року на суму 10080,00грн.;

- рахунок-фактура № 0000000172 від 31.03.2012року на суму 12186,00грн.;

- рахунок-фактура № 0000000228 від 30.04.2012року на суму 11556,50грн.;

- рахунок-фактура № 0000000295 від 31.05.2012року на суму 11304,00грн.;

- рахунок-фактура № 0000000417 від 30.06.2012року на суму 6300,00грн., відповідно до п.3.3 умов вищеназваних договорів зобов'язався оплатити до 20-го числа поточного місяця в якому надані послуги, але відповідач, згідно банківських виписок, своєчасно оплатив надані йому послуги частково у сумі 37044,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивача виникла заборгованість у загальній сумі 17604,00грн., а саме за рахунками - фактурами №0000000295 від 31.05.2012року на суму 11304,00грн. та №0000000417 від 30.06.2012року на суму 6300,00грн., що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та в копіях, належним чином завірених, залучених до матеріалів справи та по суті не оспорюється відповідачем.

З метою врегулювання спору у добровільному порядку позивач 24.07.2012року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням направив відповідачеві для оплати рахунки-фактури № 0000000295 від 31.05.2012року на суму 11304,00грн. та № 0000000417 від 30.06.2012року на суму 6300,00грн., які відповідач власноручно отримав 18.08.2012року, але в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України заборгованість у сумі 17604,00грн. у добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 17604,00грн. посилаючись на п.3.3 умов довгострокового договору та Додаткового узгодження у вигляді Протоколу погодження вартості послуг охорони майна та Дислокації до нього про надання позивачем відповідачеві послуг з охорони майна відповідача № 176/1 від 21.01.2012року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, посилаючись на п. 7.7 умов вищеназваного договору, а саме за несвоєчасну оплату наданих послуг позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 01.01.2013року по 10.06.2013року пеню у розмірі 1316,68грн., на підставі ст.ст.536,1048 Цивільного кодексу України проценти за користування грошовими коштами у сумі 1059,86грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг за цей же період 3% річних у сумі 423,94грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, отже обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами вищеназваний договір, є договором про надання послуг, передбачений ст.901 Цивільного кодексу України, згідно умов якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.1 п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт несплати відповідачем позивачеві наданих послуг на підставі умов вищеназваного договору за період з травня по червень 2013року у загальній сумі 17604,00грн. повністю підтверджується:

- умовами вищеназваного договору та Додаткових угод до нього на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог;

- Актами надання послуг за умовами вищеназваного довгострокового договору на загальну суму 17604,00грн.;

- рахунками-фактурами за умовами вищеназваного довгострокового договору на загальну суму 17604,00грн. та по суті спору не оспорюється відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 17604,00грн., слід визнати обґрунтованими, такими, що не суперечить чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 7.7 умов вищеназваного договору, а саме за несвоєчасну оплату наданих послуг позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 01.01.2013року по 10.06.2013року пеню у розмірі 1316,68грн., на підставі ст.ст. 536,1048 Цивільного кодексу України проценти за користування грошовими коштами у сумі 1059,86грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг за цей же період 3% річних у сумі 423,94грн.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг за період з 01.01.2013року по 10.06.2013року 3% річних у розмірі 423,94грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними та не оспорененими відповідачем, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п. 7.7 умов вищеназваного договору, а саме за несвоєчасну оплату наданих послуг за період з 01.01.2013року по 10.06.2013року пеню у розмірі 1316,68грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними та не оспорененими відповідачем, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі вимог ст.ст.536,1048 Цивільного кодексу України, а саме проценти за користування грошовими коштами у сумі 1059,86грн., слід визнати необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи та чинному законодавству України і як наслідок не підлягають задоволенню, оскільки ст.1048 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, передбачає стягнення процентів саме за договором позики, тоді як позивач з відповідачем уклали договір про надання послуг.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1631,21грн., з урахуванням того, що 94,81% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625,901,902,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.230,232,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_12) на користь приватного підприємства "МЕГАБАЙТ" (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Галенко, 5/14; ідентифікаційний код 32633263) 17604,00грн. (сімнадцять тисяч шістсот чотири грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 1316,68грн. (одна тисяча триста шістнадцять грн. 68 коп.) - пені; 423,94грн. (чотириста двадцять три грн. 94 коп.) - 3% річних; 1631,21грн. (одна тисяча шістсот тридцять одна грн. 21 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 01.08.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко