Рішення

від 01.08.2013 по справі 913/1818/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

01 серпня 2013 року Справа № 913/1818/13

Провадження №30/913/1818/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой", м. Стаханов Луганської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 47 101 грн. 73 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Жиленко Д.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Біленький В.І., довіреність № 7 від 15.07.2013;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промстрой" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" про стягнення суми заборгованості у розмірі 47 101,73 грн., в тому числі: основного боргу у сумі 40 000 грн. 00 коп., пені у сумі 5302 грн. 93 коп., 3% річних у сумі 1798 грн. 80 коп., за договором підряду № 123 від 20.03.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за виконані підрядні роботи.

Відповідач відзивом № 320/16-02 від 17.07.2013 заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не надав суду доказів направлення відповідачу актів виконаних робіт, а тому не може стверджувати, що відповідачем порушено строк оплати виконаних робіт. З урахуванням викладеного, нарахування пені є необґрунтованим.

У дане судове засідання відповідач не з'явився, але через канцелярію суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника відповідача та просить надати час для пред'явлення суду засвідчених банком платіжних доручень.

Дане клопотання судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

У даному випадку у телеграмі взагалі не зазначено причини неможливості прибуття представника відповідача. Крім того, засвідчені банком платіжні доручення надано позивачем на виконання ухвали суду.

Отже неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами, які суд вважає достатніми.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Стахановський завод технічного вуглецю" (замовником, відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промстрой" (виконавцем, позивачем) укладено договір № 123, який належним чином підписаний та скріплений печатками сторін (далі за текстом - договір).

За умовами договору підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника підрядні роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1.1 п. 1 договору).

Ціна договору сторонами визначена 100582 грн. 80 коп. Кошторис та договірна ціна є невід'ємною частиною даного договору (п .п. 2.1 п. 2 договору).

Відповідно до п. п. 3.1 п. 3 договору оплата здійснюється замовником по факту надання та підписання обома сторонами акту виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів.

Датою закінчення робіт є дата підписання останнього акту виконаних робіт форми КБ-2в обома сторонами (п. п. 4.3 п. 4 договору).

Підпунктом 6.3 п. 6 договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених п. 3.1 договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Сторонами договору належним чином підписані та скріплені печатками підприємств договірна ціна та додаток № 2 до договору «Графік виконання робіт за 2012 рік».

На виконання умов договору позивачем виконано роботи на суму 22167 грн. 60 коп. та на суму 78415 грн. 20 коп., що підтверджується актами прийняття виконаних будівельних робіт № 1 за квітень 2012 року та № 2 за травень 2012 року (форми № КБ-2в) та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми № КБ-3), які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств.

Відповідач повністю оплатив акт № 1 за квітень 2012 року та частково оплатив виконані позивачем роботи за актом № 2 у розмірі 32263 грн. 20 коп., що підтверджується наданими позивачем 01.08.2013 банківськими виписками. Крім того, сторони договору провели залік однорідних взаємних заборгованостей на загальну суму 6152 грн. 00 коп. згідно протоколів від 03.10.2012, 05.11.2012, 26.11.2012, які належним чином підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (а. с. 39-41).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями №№ 1-2 від 19.03.2013 та від 12.04.2013 про сплату заборгованості за актом прийняття виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2012 року (а. с. 23-26). Вказані претензії отримані відповідачем та надані відповіді, згідно яких відповідач визнав заборгованість за відповідним актом, але у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства останній гарантував погасити борг до 01.07.2013.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за виконані роботи згідно акту № 2 за травень 2012 року, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40 000 грн. 00 коп., пені у розмірі 5302 грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 1798 грн. 80 коп. за договором підряду № 123 від 20.03.2012.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем робіт на суму 22167 грн. 60 коп. та на суму 78415 грн. 20 коп., що підтверджується актами прийняття виконаних будівельних робіт № 1 за квітень 2012 року та № 2 за травень 2012 року (форми № КБ-2в), які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств.

Акт прийняття виконаних будівельних робіт № 1 за квітень 2012 року відповідачем оплачений у повному обсязі, що не заперечується позивачем.

Проте відповідач в порушення умов договору здійснив часткову оплату за виконані роботи за актом прийняття виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2012 року у розмірі 32263 грн. 20 коп., що підтверджується наданими позивачем 01.08.2013 банківськими виписками.

Крім того, на загальну суму 6152 грн. 00 коп. сторони договору провели залік однорідних взаємних заборгованостей згідно протоколів від 03.10.2012, 05.11.2012, 26.11.2012, які належним чином підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (а. с. 39-41). Викладене не заперечувалось сторонами у справі.

Станом на 01.07.2013 сума заборгованості склала 40 000 грн. 00 коп.

04.07.2013 (згідно власноручної відмітки представника позивача, а. с. 2) позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором підряду.

З наданих банківських виписок вбачається, що відповідач здійснював оплати після звернення позивача до суду, а саме:

- 04.07.2013 сплачено 1000 грн. 00 коп.,

- 05.07.2013 сплачено 2000 грн. 00 коп.,

- 10.07.2013 сплачено 2000 грн. 00 коп.,

- 11.07.2013 сплачено 5000 грн. 00 коп.,

- 16.07.2013 сплачено 2000 грн. 00 коп., всього на загальну суму 12 000 грн.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами та доповненнями) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 12000 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 28000 грн. 00 коп. Доказів погашення вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 28000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, керуючись положеннями закону та п. п. 6.3 п. 6 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5302 грн. 93 коп. за період з 06.06.2012 по 05.12.2012 згідно розрахунку (а. с. 3).

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про відмову у задоволені даної вимоги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, акт прийняття виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2012 року не містить дати його підписання, але позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 19.03.2013 про погашення заборгованості за вказаним актом, яку відповідач отримав 21.03.2013 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 26). Враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України, першим днем прострочення слід вважати 29.03.2013.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1798 грн. 80 коп. за період з 06.06.2012 по 30.06.2013 згідно розрахунку (а. с. 3).

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про стягнення 3% у розмірі 309 грн. 57 коп. за період з 29.03.2013 по 30.06.2013.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 28000 грн. коп., 3% річних у розмірі 309 грн. 57 коп., у задоволенні решти позову слід відмовити. Провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 12000 грн. слід припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", м. Стаханов Луганської області, вул. Чайковського, буд. 21, код 05389959, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой", м. Стаханов Луганської області, проспект Леніна, буд. 67, код 31845292, заборгованість у розмірі 28000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 309 грн. 57 коп., судовий збір у розмірі 1034 грн. 07 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 12000 грн. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 05.08.2013

Суддя І.П. Голенко

Надруковано 3 примірника:

1- до справи

2- позивачу (м.Стаханов, пр-т Леніна, 67)

3- відповідачу (м. Стаханов, вул. айковського, буд. 21)

вих №

2

05.08.13