Рішення

від 02.08.2013 по справі 903/665/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2013 р. Справа № 903/665/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-Волинь"

до відповідача: фермерського господарства "Кремеш"

про стягнення 155787грн.86коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Сафулько С.С . , довіреність від 01.07.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач в позовній заяві та його представник в судовому засіданні просять стягнути з фермерського господарства "Кремеш " 155787 грн. 86 коп., в т.ч. 117845грн. основного боргу за поставлене в травні 2013 року зерно сої, 14141 грн. 40 коп. пені, 23569 грн. штрафу та 232 грн. 46 коп. - 3% річних в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 10.05.2013р. №10-05/13-С.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.07.2013р., яка була направлена на зазначену позивачем в позовній заяві адресу ФГ "Кремеш": Волинська обл., Локачинський р-н, с.Зайчиці 15.07.2013р. повернулася суду з відміткою поштового відділення "відсутній за місцем проживання".

Судом згідно Пошуку в ЄДР було встановлено, що місцезнаходження відповідача - Волинська обл., Локачинський р-н, с.Кремеш, а тому на вказану адресу 16.07.2013р. відповідачу було надіслано ухвалу від 16.07.2013р., яка також була повернута поштовим відділенням з відміткою "адресат відсутній".

Згідно ч.3 п.п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом також враховано, що в договорі купівлі-продажу №10-05/13-С від 10.05.2013р.(а.с. 11-12) адреса відповідача значиться: с.Зайчиці ,Локачинський р-н, Волинська обл.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

10.05.2013р. між ТзОВ "Агросвіт-Волинь" та ФГ "Кремеш" було укладено договір купівлі-продажу №10-05/13-С, згідно п.7 якого відповідач зобов'язався напротязі 10-ти банківських днів від дати поставки зерна сої сплатити 100% її вартості.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу 24,9 тон зерна сої на суму 117845 грн., що підтверджується видатковою накладною №126 від 23.05.2013р. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю №12 від 11.05.2012р. на ім'я Камельчука П.С. та його особистим підписом на видатковій накладній.

Оригінали видаткової накладної та довіреності оглянуті в судовому засіданні.

Проте, як зазначає позивач, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не здійснив розрахунок за поставлений товар і його борг станом на день розгляду справи становить 117 845 грн.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 10 договору сторони визначили, що у випадку нездійснення оплати згідно п.7 договору, покупець сплачує штраф у розмірі 20% та пеню в розмірі 0,5 % в день від вартості поставленого, але неоплаченого товару.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

З врахуванням вище викладеного позивачем правомірно нараховано штраф в розмірі 20% згідно п.10 договору, що становить 23569 грн. від вартості неоплаченого товару.

Щодо стягнення нарахованої позивачем пені суд зазначає наступне.

Згідно видаткової накладної від 23.05.2013р. строк оплати закінчився 06.06.2013р. Позивач нарахував пеню за період з 07.06.2013р. по 01.07.2013р. в сумі 14141грн.40коп. із розрахунку, визначеному у п. 10 договору, а саме: 0,5 % в день від вартості поставленого, але неоплаченого товару. При цьому позивачем не було враховано обмеження, встановлені ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якої розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, з відповідача слід стягнути пеню із обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 07.06.2013р. по 01.07.2013р., що становить 1139.71 грн.

Крім того, ч.2ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних сумі 232,46 грн. за період прострочення платежів з 07.06.2013 р. по 01.07.2013р. підлягає стягненню як обґрунтована.

Відповідач позову не оспорив, доказів про сплату суми боргу суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення 142786,17 грн., в т.ч. 117845 грн. основного боргу, 23569 грн. штрафу, 1139,71 грн. пені та 232,46 грн. - 3% річних є підставною.

Судовий збір по справі в сумі 2855грн.72 коп. (пропорційно задоволеним вимогам) суд покладає на відповідача, оскільки спір до суду доведено з вини останнього із-за неналежного виконання договірних зобов'язань.

Керуючись ст.ст. 625, 655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з фермерського господарства "Кремеш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-Волинь" 142786,17 грн., в т.ч. 117845 грн. основного боргу, 23569 грн. штрафу, 1139,71 грн. пені, 232,46 грн. - 3% річних, а також 2855грн.72 коп. витрат по судовому збору.

2. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено

02.08.13

Суддя В. Л. Слупко