Постанова

від 29.07.2013 по справі 809/2206/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа № 809/2206/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю сторін:

представника позивача: Маліновської М.В.,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Приватного підприємства "Отто-Моторс"

про стягнення заборгованості у сумі 4760 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18.07.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Отто-Моторс" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 4760 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідача, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України наявна заборгованість в сумі 4760 гривень по штрафних санкціях, застосованих за неподання декларації по податку на прибуток. Просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлявся, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке повернулось на адресу суду з відміткою пошти "підприємство відсутнє" та наявне в матеріалах справи, що свідчить про належність повідомлення відповідача, оскільки направлялось на адресу зазначену в ЄДРПОУ.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні та витребувані письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності задоволення позову з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу Кодексу платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Як встановлено в судовому засіданні, 27.04.2005 року відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа та здійснював підприємницьку діяльність, при цьому будучи платником податку на прибуток.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

А також, частиною 2 пункту 120.1 статті 120 Кодексу встановлено, що ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами проведеної камеральної перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності складено акт за № 2832/15-1/33426976 від 12.05.2011 року, відповідно до якого встановлено неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року, за І півріччя 2010 року, за ІІІ квартал 2010 року, за 2010 рік. Внаслідок чого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0002881501/0 від 12.05.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 680,00 гривень.

Також, актом за № 2303/15-1/33426976 від 29.02.2012 року камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток зафіксовано порушення у вигляді неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, за ІІ квартал 2011 року, за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, за ІІ-ІV квартали 2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0003551501 від 01.03.2012 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 4080,00 гривень.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, що свідчить про узгодженість визначеного ними податкового боргу.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги форми "Ю1" за № 1/2861 від 15.11.2006 р. на суму 492,00 грн. та другої податкової вимоги форми "Ю2" за № 2/78 від 10.01.2007 року на суму 492,00 грн.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача є узгодженим, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями за № 0002881501/0 від 12.05.2011 року та за № 0003551501 від 01.03.2012 року, зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 31.12.2011 року та станом на 31.12.2012 року, які містяться в матеріалах справи та становить 4760 грн.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4760 гривень за рахунок майна та будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Отто-Моторс" (код ЄДРПОУ 33426976), вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 4760 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят гривень) за рахунок майна та будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 02.08.2013 року.