Рішення

від 29.07.2013 по справі 913/1548/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 липня 2013 року Справа № 913/1548/13

Провадження №11пн/913/1548/13

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до Українсько -литовського товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт", м. Луганськ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Губарева М.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 240 від 26.06.2013

від відповідача - представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про витребування від Українсько-литовського товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт" з чужого незаконного володіння останнього на підставі положень ст. 386, 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 належного позивачеві на праві власності майна:

1. Шафа кутова для документів - 2 (дві)

2. Шафа для одягу - 2 (дві)

3. Стіл журнальний - 1 (один)

4. Крісло - 3 (три)

5. Стіл директорський -1 (один)

6. Стіл для нарад - 1 (один)

7. Тумбочка - 1 (одна)

8. Сейф для документів, вмонтований у шафі для одягу - 1 (один)

9. Стільці - 6 (шість)

10. Стіл кухонний - 1 (один)

11. Папка для документів ( з документами) - 8 (вісім)

12. Дошка демонстраційна - 1 (одна)

13. Клавіатура для комп'ютера -1 (одна)

14. Дзеркало 0.25*0.50 -1 (одне)

15. Жалюзі - 3 (три)

16. Апарат безперервного енергопостачання для комп'ютера - 1 (один)

17. Дошка із коркового дерева - 3 (три)

18. Посуд (вази, стакани) зі скла - 22 (двадцять два предмета)

19. Плакати рекламні - 2 (два)

20. Пакети з металевими предметами, можливо запчастини до автомобіля.

21. Куточок покупця - 1 (один)

22. Стілець офісний - 4 (чотири)

23. Крісло офісне - 1 (одне)

24. Стіл комп'ютерний - 1 (один)

25. Тумбочка для документів - 1 (одна)

26. Стіл комп'ютерний у розібраному стані - 1 (один)

27. Телефонний апарат сірого кольору - 1 (один)

28. Посуд - 4 піали

29. Коробок запакований, скоріш за все з чорнилом -1 (один)

30. Шуруповерт "Дорхель" - 1 (один)

31. Сумка для документів із тканини - 4 (чотири)

32. Сумка для ноутбука - 1 (одна)

33. Кепі малинового кольору - 1 (одна)

34. Футболка темно синього кольору -1 (одна)

35. Майка помаранчевого кольору - 1 (одна)

36. Краватка синього кольору -1 (одна)

37. Пакет пластиковий -2 (Два)

38. Пакет паперовий - 2 (два)

39. Підставка для документів - 2 (дві)

40. Фоторамка (А 4) - 5 (п'ять)

41. Зарядний пристрій для мобільно телефону (Noкia) - 1 (один)

42. Світяща літера (Ф) -1 (одна)

43. Прожектор денного світла - 3 (три)

44. Платяна шафа - 1 (одна).

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідач неправомірно утримує майно, яке є власністю позивача і залишилось у орендодавця після закінчення дії договору оренди.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач явку свого повноважного представника у засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомленням № 9101612652809 від 18.07.2013 про вручення поштового відправлення.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, внаслідок чого справа на підставі положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

Між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) 15.07.2008 укладено договір оренди нерухомого майна №91/08 (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди - нерухоме майно, зокрема, офісне приміщення НОМЕР_2 загальною площею 46 кв. м, що розташоване на 2-му поверсі будівлі за адресою: м. Луганськ, вул. Відродження, 11-п. Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2008 (п. 4.1 договору). Факт передачі майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі від 15.07.2008 та сторонами у справі не спростований.

Як доказ протиправного утримання відповідачем майна позивач надав, зокрема, постанову про відмову у порушенні кримінальної справи №6404 від 25.05.2010, Акт опису майна, що знаходиться у кабінеті АДРЕСА_1, та переміщеного у кабінет НОМЕР_1, складений представниками сторін 22.06.2009, рахунки та видаткові накладні.

Разом з цим, наявні в матеріалах справи копії документів свідчать про те, що спірне майно вибуло від відповідача з його волі. Зокрема, копія довіреності від 06.10.2009, що видана позивачем гр. ОСОБА_3, на отримання комп'ютерної техніки позивача з метою реалізації та погашення боргу перед відповідачем свідчить про те, що вказане майно було призначене для передачі відповідачеві, про що повинен був знати позивач у справі.

Акт приймання-передачі від 17.05.2010 (його копія), який судом з метою повного та всебічного розгляду справи залучено до матеріалів даної справи з матеріалів справи № 16/33/2011, свідчить про повернення відповідачем частки майна, переліченого в Акті від 22.06.2009.

Позовні вимоги позивачем у справі заявлено щодо майна, яке перелічене в акті передачі майна від 22.06.2009 та не повернуте за актом приймання-передачі від 17.05.2010.

У підтвердження свого права власності на спірне майно позивач у справі надав рахунок від 23.05.2008 на суму 7929 грн. 97 коп. на придбання столів, стільців та шаф (а.с. 28), видаткову накладну від 24.09.2008 № 131153 на суму 934 грн. 04 коп. на придбання, зокрема, дошки маркерно-магнітної 150х100 ОФІС-КЛАСС (а.с. 29), рахунок від 02.04.2009 № 86 на суму 1190 грн. 00 коп. на придбання плакатів у кількості 1000 шт. (а.с. 30), розрахункову квитанцію від 19.09.2008 на суму 3240 грн. 83 коп. (а.с. 31) на оплату рахунку - фактури від 18.09.2008 № 3-0460 (а.с. 32) на придбання міні-АТС, телефону PANASONIC КХ-Т7730 RU та послуг з монтажу та налаштування вказаного обладнання, видаткову накладну від 24.09.2008 № 3-0346 на суму 2207 грн. 50 коп. на придбання міні-АТС та системного телефону PANASONIC КХ-Т7730 RU (а.с. 33), копії чеків на 5268 грн. 00 коп. та 3551 грн. 00 коп. без дат та номерів (а.с. 34) на придбання стільців та столів.

Інших документів у підтвердження права власності або іншого речового права на спірне майно позивач під час судового розгляду справи не надав.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.04.2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі № 16/33/2011, з мотивів недоведеності у відмовлено задоволенні позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Українсько-литовського товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт" про стягнення 29 469,98 грн. вартості майна позивача, яке залишилося в орендованому позивачем офісному приміщенні після закінчення дії укладеного між сторонами договору оренди від 15.07.2008 № 91/08.

Позовні вимоги у справі № 16/33/2011 ґрунтувалися на положеннях ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України та фактично обґрунтовані неправомірним утриманням відповідачем майна позивача, яке залишилося в орендованому позивачем офісному приміщенні після закінчення дії укладеного між сторонами договору оренди.

Під час розгляду зазначеної вище справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановлено, що на підтвердження своїх вимог позивачем надано підписаний представниками сторін акт опису майна від 22.06.2009, який засвідчує факт знаходження спірного майна у відповідача. У своїх рішеннях вказані суди зазначили, що акт опису майна від 22.06.2009, на який посилається позивач, сам по собі не свідчить про набуття відповідачем цього майна, як помилково вважає позивач, оскільки цим актом лише зафіксовано факт переміщення майна позивача із орендованого ним офісного приміщення НОМЕР_2 до іншого за НОМЕР_1. Крім того, спірне майно було переміщене позивачем з його власної волі, що підтверджується довіреністю від 06.10.2009, якою позивач доручив гр. ОСОБА_3 отримати комп'ютерну техніку з метою її реалізації та погашення боргу відповідачем, а також актом приймання-передачі від 17.05.2010 про повернення відповідачем представнику позивача гр. ОСОБА_3 матеріальних цінностей.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст.ст. 317, 328 Цивільного кодексу України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном; право власності придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод; право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на наявність у нього права власності на спірне майно.

У підтвердження свої доводів позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи (видаткові накладні), що підтверджують придбання позивачем дошки маркерно-магнітної 150х100 ОФІС-КЛАСС (а.с. 29), міні-АТС, телефону PANASONIC КХ-Т7730 RU та послуг з монтажу та налаштування вказаного обладнання (а.с. 31), міні-АТС та системного телефону PANASONIC КХ-Т7730 RU (а.с. 33).

Інших документів у підтвердження права власності на спірне майно позивачем суду надано не було.

Зазначені вище рахунок від 23.05.2008 на суму 7929 грн. 97 коп. на придбання столів, стільців та шаф (а.с. 28), рахунок від 02.04.2009 № 86 на суму 1190 грн. 00 коп. на придбання плакатів у кількості 1000 шт. (а.с. 30), копії чеків на 5268 грн. 00 коп. та 3551 грн. 00 коп. без дат та номерів (а.с. 34) на придбання стільців та столів відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського кодексу України взагалі не можуть бути доказами придбання позивачем будь-якого майна, оскільки рахунки є лише вимогами продавця товару про сплату його вартості і не свідчать про факт такої оплати та передачі товару позивачеві, а чеки без номерів та дат не є бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до вимог закону.

Відповідно до позовної заяви предметом спору у справі є таке майно:

1. Шафа кутова для документів - 2 (дві)

2. Шафа для одягу - 2 (дві)

3. Стіл журнальний - 1 (один)

4. Крісло - 3 (три)

5. Стіл директорський -1 (один)

6. Стіл для нарад - 1 (один)

7. Тумбочка - 1 (одна)

8. Сейф для документів, вмонтований у шафі для одягу - 1 (один)

9. Стільці - 6 (шість)

10. Стіл кухонний - 1 (один)

11. Папка для документів ( з документами) - 8 (вісім)

12. Дошка демонстраційна - 1 (одна)

13. Клавіатура для комп'ютера -1 (одна)

14. Дзеркало 0.25*0.50 -1 (одне)

15. Жалюзі - 3 (три)

16. Апарат безперервного енергопостачання для комп'ютера - 1 (один)

17. Дошка із коркового дерева - 3 (три)

18. Посуд (вази, стакани) зі скла - 22 (двадцять два предмета)

19. Плакати рекламні - 2 (два)

20. Пакети з металевими предметами, можливо, запчастини до автомобіля.

21. Куточок покупця - 1 (один)

22. Стілець офісний - 4 (чотири)

23. Крісло офісне - 1 (одне)

24. Стіл комп'ютерний - 1 (один)

25. Тумбочка для документів - 1 (одна)

26. Стіл комп'ютерний у розібраному стані - 1 (один)

27. Телефонний апарат сірого кольору - 1 (один)

28. Посуд - 4 піали

29. Коробок запакований, скоріш за все з чорнилом -1 (один)

30. Шуруповерт "Дорхель" - 1 (один)

31. Сумка для документів із тканини - 4 (чотири)

32. Сумка для ноутбука - 1 (одна)

33. Кепі малинового кольору - 1 (одна)

34. Футболка темно синього кольору -1 (одна)

35. Майка помаранчевого кольору - 1 (одна)

36. Краватка синього кольору -1 (одна)

37. Пакет пластиковий -2 (Два)

38. Пакет паперовий - 2 (два)

39. Підставка для документів - 2 (дві)

40. Фоторамка (А 4) - 5 (п'ять)

41. Зарядний пристрій для мобільно телефону (Noкia) - 1 (один)

42. Світяща літера (Ф) -1 (одна)

43. Прожектор денного світла - 3 (три)

44. Платяна шафа - 1 (одна).

За результатами дослідження наданих позивачем у справі бухгалтерських документів на придбання майна неможливо встановити тотожність зазначених у позові та Акті опису майна від 22.06.2009 дошки демонстраційної - 1 (одна), плакатів рекламних - 2 (два), телефонного апарату сірого кольору - 1 (один), із зазначеними у видаткових накладних дошки маркерно-магнітної 150х100 ОФІС-КЛАСС (а.с. 29), телефону PANASONIC КХ-Т7730 RU та послуг з монтажу та налаштування вказаного обладнання (а.с. 31), системного телефону PANASONIC КХ-Т7730 RU (а.с. 33).

Документів у підтвердження права власності на решту зазначеного у позові майна позивачем у справі взагалі не надано.

Крім того, позивачем не вказано індивідуальні ознаки кожної одиниці вказаного майна, деякі одиниці майна взагалі зазначені як ймовірні (посуд (вази, стакани) зі скла - 22 (двадцять два предмета), пакети з металевими предметами, можливо, запчастини до автомобіля, коробок запакований, скоріш за все з чорнилом -1 (один)).

Таким чином, позивачем не доведено наявності у нього права власності на вказане у позові майно.

Як на норми, що підлягають застосуванню до правовідносин сторін у справі, позивач у позові послався і на положення ст. 386, 387 Цивільного кодексу України, і на положення ст.ст. 1212, 1213 вказаного кодексу .

Як встановлено ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що майно, власником якого вважає себе позивач у справі, було передане відповідачеві за актом опису від 22.06.2009 повноважним представником позивача, що позивачем підтверджено в процесі судового розгляду справи.

Таким чином, зазначене у позові майно не вибувало з володіння позивача поза його волею, а тому підстави для застосування положень ст. 387 Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.04.2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі №16/33/2011, з мотивів недоведеності у відмовлено задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Українсько-литовського товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт" про стягнення 29 469,98 грн. вартості майна позивача, яке залишилося в орендованому позивачем офісному приміщенні після закінчення дії укладеного між сторонами договору оренди від 15.07.2008 № 91/08.

Позовні вимоги у справі № 16/33/2011 ґрунтувалися на положеннях ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України та фактично обґрунтовані неправомірним утриманням відповідачем майна позивача, яке залишилося в орендованому позивачем офісному приміщенні після закінчення дії укладеного між сторонами договору оренди.

Під час розгляду зазначеної вище справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановлено, що на підтвердження своїх вимог позивачем надано підписаний представниками сторін акт опису майна від 22.06.2009, який засвідчує факт знаходження спірного майна у відповідача. У своїх рішеннях вказані суди зазначили, що акт опису майна від 22.06.2009, на який посилається позивач, сам по собі не свідчить про набуття відповідачем цього майна, як помилково вважає позивач, оскільки цим актом лише зафіксовано факт переміщення майна позивача із орендованого ним офісного приміщення НОМЕР_2 до іншого за НОМЕР_1. Крім того, спірне майно було переміщене позивачем з його власної волі, що підтверджується довіреністю від 06.10.2009, якою позивач доручив гр. ОСОБА_3 отримати комп'ютерну техніку з метою її реалізації та погашення боргу відповідачем, а також актом приймання-передачі від 17.05.2010 про повернення відповідачем представнику позивача гр. ОСОБА_3 матеріальних цінностей.

З урахуванням викладеного вище судові інстанції дійшли висновку про те, що позивачем не доведено факту вибуття з його володіння спірного майна та набуття його відповідачем, тобто допущення відповідачем порушень права власності позивача на спірне майно, які були б пов'язані із позбавленням володіння, а тому фактичні підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням викладеного вище, фактичних обставин справи № 913/1548/13 суд доходить висновку, серед іншого, і про недоведеність факту набуття відповідачем без відповідної правової підставі зазначеного у позові майна.

Вказане вище є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, передбачений ст. 391 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Положення вказаної норми не враховані позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 29.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 05.08.2013.

Суддя М.О. Москаленко