КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/1807/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
30 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Чернігівторф» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Чернігівторф» до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови протиправною та її скасування,-
в с т а н о в и в:
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Чернігівторф» до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови протиправною та її скасування відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що накладення арешту на кошти філії «Ірванцівський торфозавод», що перебувають у касі філії та надходять до неї, призведе до повного зупинення господарської діяльності структурного підрозділу та зробить неможливим отримання працівниками заробітної плати, так як ще до вказаного арешту каси державною виконавчою службою накладений арешт на всі рахунки філії у банківських установах.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області перебуває зведене виконавче провадження №31021237, об'єднане державним виконавцем 02 серпня 2002 року з виконавчих проваджень про стягнення з ДП «Чернігівторф» на користь юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 7455167,75 грн.
17 квітня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову ВП №37290112 про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти, що перебувають у касі філії «Ірванцівський торфозавод» ДП «Чернігівторф» та надходять до неї, в межах суми боргу 7455167,75 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку щодо відсутності порушень з боку відповідача, оскільки при винесенні постанови про арешт коштів боржника дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.6 вищенаведеного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
В силу ст.32 вищезгаданого Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до ст.57 вищевказаного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, серед іншого, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.
Згідно ч.4 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Як вбачається з постанови ВП №37290112 від 17 квітня 2013 року про арешт коштів боржника, у зв'язку з тим, що станом на 17 квітня 2013 року заборгованість боржником не погашена, з огляду на наявність у боржника відокремленого підрозділу філії «Ірванцівський торфозавод» ДП «Чернігівторф», у відповідності до ч.2 ст.57, п.4 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем накладено арешт на кошти в межах суми боргу 7455167,75 грн., що перебувають у касі даної філії та надходять до неї.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця при винесені постанови ВП №37290112 від 17 квітня 2013 року про арешт коштів боржника, що перебувають у касі філії «Ірванцівський торфозавод» ДП «Чернігівторф» в межах суми боргу 7455167,75 грн. в рамках зведеного виконавчого провадження №31021237, об'єднаного державним виконавцем 02 серпня 2002 року з виконавчих проваджень про стягнення з ДП «Чернігівторф» на користь юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 7455167,75 грн., які вчинені з дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження», на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Чернігівторф» - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 05 серпня 2013 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2013 |
Оприлюднено | 05.08.2013 |
Номер документу | 32797407 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мацедонська В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні