Постанова

від 01.08.2013 по справі 826/9905/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 01 серпня 2013 року                      № 826/9905/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Лаченте» про стягнення 12  330,16грн.                                                             В С Т А Н О В И В Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лаченте» про стягнення 12  330,16грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що невиконання відповідачем обов'язку щодо створення робочих місць та працевлаштування  інвалідів, а також несплата адміністративно-господарських санкцій, призвело до суттєвого порушення конституційних прав громадян та інтересів держави. У позовній заяві позивач просить суд: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лаченте» (код ЄДРПОУ 35309437) адміністративно-господарські санкції в сумі 12  305,56 грн. та пеню в сумі 24,60грн. на р/р 31219230700001 в ГУ ДКС в м. Києві, МФО 820019 (платежі Фонду соціального захисту інвалідів. Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які  беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.   Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне. Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Лаченте» до  Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, подано звіт від 31.01.2013р. про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012р. (форма 10-ПІ), відповідно до якого відповідачем визначено, що у 2012 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 9 осіб, серед яких відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Разом з тим, підприємством самостійно визначено, що кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 1 особу. За даними листа Печерського районного центру зайнятості від 31.05.2013р.  №03-3275, встановлено, що звіти за ф-ПН (звіт про наявність вакансій) протягом 2012 року до Печерського районного центру зайнятості, відповідачем не подавалися. В інший спосіб, крім подачі звітності про наявність вакансій та участі у ярмарці вакансій, ТОВ «Лаченте» не зверталось до Печерського районного центру зайнятості для заповнення вакантних посад. Відповідно до листа Київського міського центру зайнятості від 13.06.2013р. №08-4544, звіти за ф-ПН (звіт про наявність вакансій) протягом 2012 року до Київського міського центру зайнятості, відповідачем не подавалися. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами. Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності. Статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з врахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Відповідно до Положення «Про Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів», затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 № 81, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонд соціального захисту інвалідів. Відділення Фонду є правонаступником територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу. При цьому, відповідно до покладених завдань відділення Фонду здійснює зокрема, реєстрацію підприємств, які використовують найману працю, організацію та прийом звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць до нормативу, їх аналіз та перевірку правильності розрахунків, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, які використовують найману працю, ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій, тощо. Відділення Фонду соціального  захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними                    звітів                    про                    зайнятість                    та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачається, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість округлюється до цілого значення. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Дія зазначеного Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» розповсюджується на всі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю та є однаковою для всіх. Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 2 «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та нені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, у разі коли підприємства, установи, організації та фізичні особи, що використовують найману працю не одержують прибутку, то сума адміністративно-господарських санкцій та пеня сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства. Пункт 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» зобов'язує підприємства звітувати за наявними вакансіями щомісяця: підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач ані до Печерського районного центру зайнятості центру  ані до Київського міського центру зайнятості протягом 2012 року з приводу наявних вакансій для працевлаштування інвалідів відповідач не звертався. Як зазначено позивачем, підприємство повинне створити робочі місця і повідомити службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця. А служба зайнятості вже направляє на ці створені підприємством робочі місця зареєстрованих у ній інвалідів з урахуванням їх побажань, рекомендацій МСЕК і професійних навичок. Крім того, подання звітів до центрів зайнятості передбачено законодавчо і не звільняє підприємство від обов'язку працевлаштування інвалідів або сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4 відсоткового нормативу працевлаштування інвалідів. Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порядок реєстрації у Фонді, строки подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контроль за виконанням нормативу робочих місць, перевірка підприємств щодо їхньої реєстрації у Фонді, подання щорічних звітів і сплати адміністративно-господарських санкцій визначається КМУ (постанова від 31.01.07 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», далі - Постанова № 70). Таким чином, згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаченте» повинно було працевлаштувати 1 (одного) інваліда, а працевлаштувало 0 (нуль) і при цьому, не повідомляючи звітами, за формою № 3-ПН «Про наявність вакансії» центр зайнятості, тобто свій обов'язок не виконало. Відповідно до п.3.4. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 233, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). Сума пені на дату подання позовної заяви, складає 24,60грн. грн. Отже, враховуючи вище викладене та звертаючи увагу на те, що у відповідача не була створена належна кількість робочих місць для інвалідів, відповідно до нормативу, позивачем правомірно заявлені позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаченте» заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 12  305,56грн. грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій в розмірі 24,60 грн., що разом складає 12  330,16грн. грн.                                                Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: Позовні вимоги  задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лаченте» (код ЄДРПОУ 35309437) адміністративно-господарські санкції в сумі 12  305,56 грн. та пеню в сумі 24,60грн. на р/р 31219230700001 в ГУ ДКС в м. Києві, МФО 820019 (платежі Фонду соціального захисту інвалідів). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Суддя                                                                                                Є.В. Аблов