Постанова

від 30.07.2013 по справі 812/6098/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2013 року Справа № 812/6098/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

за участю представників сторін:

позивач: Захарова Т.І. (довіреність №04-05/13-04 від 02.01.2013),

відповідач: Здоренко З.М. (довіреність б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Реванш-Авто» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальній сумі 19391,16 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Реванш-Авто» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальній сумі 19391,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, утому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У порушення вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 на приватному підприємстві «Реванш-Авто» у 2012 році не створене одне робоче місце для працевлаштування одного інваліда. Позивач зазначив, що на підприємстві за 1 робоче місце, і не зайняте інвалідом, відповідач до 15 квітня 2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції на користь Державного бюджету у розмірі 19067,31 грн.

Факт того, що у відповідача у 2012 році не були працевлаштовані інваліди у необхідній кількості підтверджується звітом форми 10-ПІ. Довідкою від 21.05.2013 №10/03-1109 Ровеньківського міського центру зайнятості підтверджується, що приватне підприємство «Реванш-Авто» не звітувало до центру зайнятості з приводу наявності вакансій для інвалідів. Це свідчить про не створення підприємством необхідної кількості робочих місць пристосованих спеціально для працевлаштування інвалідів.

За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій підприємству була нарахована пеня, розмір якої станом на 09.07.2013 дорівнює 323,85 грн.

Усього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом України складає - 19391,16 грн.

Позивач зазначив, що приватне підприємство «Реванш-Авто» у порушення вимог чинного законодавства України не створило робочі місця призначені для працевлаштування необхідної кількості інвалідів та не сплатило адміністративно - господарські санкції у добровільному порядку у визначений законодавством строк, що є підставою для адміністративно - господарської відповідальності.

У зв'язку з цим позивач просить стягнути з приватного підприємства «Реванш-Авто» адміністративно - господарські санкції у розмірі 19067,31 грн. та стягнути пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 323,85 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові (а.с. 2-3).

Представник відповідача під час судового засідання проти позовних вимог позивача не заперечував, надав суду письмову заяву (а.с.25), у якій зазначив, що не заперечує проти задоволення адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 19391,16 грн. Правом подати заперечення проти адміністративного позову не скористався.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач - Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради у Державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа, ідентифікаційний код 13396264, дата останньої реєстраційної дії 01.06.2011 №13821450000018506, що підтверджується довідкою серії АА №431459 від 06.06.2011 (а.с. 11).

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129 Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду

соціального захисту інвалідів як урядового органу (пункт 2 Положення).

Згідно з пунктом 12 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення, їх структуру, штатні розписи та кошториси затверджує директор Фонду.

Згідно Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів затвердженого наказом від 26.05.2011 №81 (зі змінами) Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів. Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (підпункт 4 пункту 5 зазначеного Положення).

За змістом статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів з Україні" N 875-XII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів з Україні" N 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідачем, приватним підприємством «Реванш-Авто», подано звіт форми №10-ПІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік, з якого випливає, що відповідач вимогу Закону не виконав. Згідно рядка 03 звіту, кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст.19 Закону становить 2 особи, в той же час, згідно рядка 02 звіту, на підприємстві протягом 2012 року середньооблікова кількість інвалідів становила 1 особу (а.с.12).

У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходи щодо їх стягнення у судовому порядку. Таким чином, згідно розрахунку, до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу в сумі 19067,31 грн., а також пеня в розмірі 323,85 грн. (а.с.6).

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

З наведеного вбачається, що штрафна санкція, передбачена ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є одним із видів адміністративно - господарських санкцій, перелік яких передбачається у ст. 239 Господарського кодексу України.

Згідно листа Ровеньківського міського центру зайнятості від 12.05.2013 №10/03-1109 приватне підприємство «Реванш-Авто» у 2012 році не надавало до центру зайнятості дані про наявність вакансій для інвалідів за формою №3-ПН (а.с.13).

Слід зазначити, що порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затверджений постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Порядок).

Згідно з пункту 2 Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до абзаців 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за №1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

При цьому, згідно пункту 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Із вищезазначеного вбачається, що звіти за формою державної статистичної звітності №3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Натомість, як зазначалось вище, відповідач протягом 2012 року не повідомляв місцевий центр зайнятості (звіт форма 3-ПН) про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, тобто відповідачем не виконаний покладений на нього чинним законодавством обов'язок по створенню 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, про створення таких робочих місць, що позбавило відповідні органи прийняти міри по працевлаштуванню інвалідів на підприємстві відповідача.

Отже, суд вважає встановленим факт невиконання роботодавцем заходів щодо інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органів працевлаштування.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не було вжито всіх належних заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин, суд вважає, що наявні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, передбачених Законом № 875-XII, відносно відповідача.

За розрахунком позивача (а.с.6) загальна кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу осіб для приватного підприємства «Реванш-Авто» становить 2 робочих місця, фактично працевлаштований був 1 інвалід, тому відповідач повинен був перерахувати адміністративно-господарські санкції за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів за 2012 рік у сумі 19067,31 грн.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 323,85 грн. Розмір нарахованої пені відповідає вимогам частини 2 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Щодо заяви представника відповідача від 30.07.2013, у якій він зазначив, що не заперечує проти задоволення адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 19391,16 грн., то суд оцінює дану заяву критично з огляду на те, що зі змісту повноважень представника за довіреністю, наданою довірителем - приватним підприємством «Реванш-Авто», не вбачається чітко закріпленого повноваження представника щодо визнання адміністративного позову, тому дана обставина судом до уваги не береться.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем суму адміністративно-господарських санкцій та пеню на час розгляду адміністративної справи не сплачено.

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2012 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у загальному розмірі 19391,16 грн.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 69-72, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Реванш-Авто» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальній сумі 19391,16 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Реванш-Авто» (94701, Луганська область, м.Ровеньки, вул.тельмана, 2-а, код 32838218) на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (91055, м.Луганськ, вул.Володарського, 59, код 13396264) адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2012 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 19067,31 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістдесят сім гривень 31 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 323,85 грн. (триста двадцять три гривні 85 коп.), що всього становить у загальній сумі 19391,16 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто одна гривня 16 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 05 серпня 2013 року.

Суддя О.О. Цицюра