Постанова

від 10.06.2013 по справі 804/5528/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. Справа № 804/5528/13-а м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання без участі сторінВласенка Д.О. Пасічнику Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» про стягнення податкового боргу з єдиного податку за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби 19 квітня 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К», у якому просила надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 1476,31 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату направлення адміністративного позову відповідач має податковий борг в загальній сумі 1476,31 грн. по єдиному податку, який виник у зв'язку з несплатою до 20.05.2012 здекларованого грошового зобов'язання по декларації від 10.05.2012 №6321 на суму 1477 грн., яка була подана відповідачем до Синельниківського відділення Дніпропетровської МДПІ. Задеклароване зобов'язання в сумі 1477,00 грн. частково погашено на суму 0,69 грн. за рахунок наявної переплати. Постановою від 15.10.2012 по справі №2а/0470/11158/12 адміністративний позов Дніпропетровською МДПІ до відповідача про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з рахунків у обслуговуючих банках відповідача на суму 1476,31 грн. задоволено, а 23.01.2013 отримано виконавчий лист від 15.10.2012 по справі №2а/ 0470/11158/12, на підставі якого Дніпропетровською МДПІ виставлено інкасове доручення (розпорядження) №17/02 від 25.02.2013, яке повернуто без виконання.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідачу ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі надсилалась на адресу, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованими поштовими відправленнями, але на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 22.02.2013 за Приватним науково-виробничим підприємством «Литвин і К» (код ЄДРПОУ 24605682) обліковується податковий борг у розмірі 1476,31 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом /а.с. 11/.

Постановою від 15.10.2012 по справі №2а/0470/11158/12 адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з рахунків у обслуговуючих банках відповідача на суму 1476,31 грн. задоволено /а.с. 17-18/.

Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 23.01.2013 отримано виконавчий лист від 15.10.2012 року по справі №2а/ 0470/11158/12 /а.с. 19/.

Судом встановлено, що на підставі даного виконавчого листа Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було винесено інкасове доручення (розпорядження) №17/02 від 25.02.2013, яке повернуто без виконання на підставі п. 12.9 гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 /а.с. 20/.

Податковим керуючим Тимофєєвим І.Є. 03.10.2012 було складено акт опису майна Приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» /а.с. 14/.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Права органів державної податкової служби визначені статтею 20 Податкового кодексу України. Цією статтею, окрім інших прав, податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, особливості продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначені статтею 95 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд приходить до висновку, що вказані дії можуть бути проведені лише за чітким дотриманням податковим органом послідовності виконання вимог п. 95.1, п. 95,2, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, а саме: право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке уже знаходилось на виконанні у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто податковому органу без виконання.

У главі 5 пунктами 5.3 та 5.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 визначено, що примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.

Для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції та цій главі.

Згідно п.п. 2.18, 2.20, 2.21 даної Інструкції встановлено, що у разі відмови виконати платіжну вимогу, оформлену стягувачем або отримувачем (якщо договірне списання коштів), банк у день її надходження має зробити на її зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої платіжна вимога не може бути виконана, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цю платіжну вимогу в орган Державної казначейської служби України чи банк, від якого вона надійшла.

Якщо платіжні вимоги на примусове списання коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до глави 5 цієї Інструкції.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання згідно з пунктом 2.18 цієї глави.

Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 5.10 глави 5 цієї Інструкції. Якщо на його початок на рахунку платника не буде коштів для виконання платіжних вимог, то такі документи цього самого дня повертаються відповідно до пункту 2.18 цієї глави.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази повинні буди належними та допустимими.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Проаналізувавши спірні правовідносини суд прийшов до висновку, що позивачем були виконані вимоги ст. 95 Податкового кодексу України та отримані від банків платіжні вимоги з відмітною про повернення без виконання у зв'язку з відсутністю на рахунках коштів. З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено факт вжиття податковим органом всіх необхідних заходів, які здійснювались з метою погашення податкового боргу та з огляду на відсутність коштів на розрахункових рахунках у платника податків, суд вважає, що позовні вимоги податкової інспекції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Отже, суд вважає за необхідне надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 1476,31 грн. Приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» про стягнення податкового боргу з єдиного податку за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - задовольнити у повному обсязі.

Надати дозвіл Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на погашення усієї суми податкового боргу Приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» (код ЄДРПОУ 24605682) в розмірі 1476,31 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят шість гривень 31 копійка) за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.О. Власенко