Ухвала

від 29.05.2013 по справі 6-3547св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки за касаційною скаргою першого заступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року Дніпровський екологічний прокурор в інтересах держави в особі Держаної інспекції сільського господарства України звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконання постанови Київського окружного адміністративного суд від 7 липня 2009 року розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 6 серпня 2009 року № 2553 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Цим розпорядженням вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_3 і у подальшому виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку. Оскільки вказана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 6 серпня 2009 року № 2553 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га та її передачі у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області; визнати недійсним державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку та повернути її у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2012 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 697501, виданий ОСОБА_3, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, площею 2 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220886000:03:002:0949, зареєстрований 24 березня 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011093800981.

Провадження у справі щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області - закрито.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2012 року в частині відмови у задоволенні позову про повернення земельної ділянки та у частині закриття провадження щодо вимог про визнання незаконним і скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області; ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У іншій частині судові рішення попередніх інстанцій не оскаржено і підстав перевіряти їх законність і обґрунтованість у цій частині у суду касаційної інстанції немає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що на виконання постанови Київського окружного адміністративного суд від 7 липня 2009 року розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 6 серпня 2009 року № 2553, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_3 виданий держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 697501, зареєстрований у держаному земельному кадастрі 24 березня 2010 року.

Згідно висновку Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 23 квітня 2012 року земельна ділянка, надана ОСОБА_3, розташована в межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області і знаходиться в прибережній захисній смузі Канівського водосховища.

Відповідно до висновку спеціаліста від 23 квітня 2012 року земельна ділянка, виділена ОСОБА_3, частково є акваторією Канівського водосховища; прибережні захисні смуги та острови згідно зі ст. 4 Водного кодексу України відносяться до земель водного фонду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного від 10 травня 2012 року постанова Київського окружного адміністративного суд від 7 липня 2009 року, на підставі якої прийнято розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 6 серпня 2009 року № 2553, скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні позову.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Бориспільської області від 9 серпня 2012 року скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 6 серпня 2009 року № 2553.

Закриваючи провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 6 серпня 2009 року № 2553, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності предмета спору, оскільки зазначене розпорядження скасоване розпорядженням цього ж органу.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині повернення земельної ділянки суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності правових підстав для повернення спірної земельної ділянки державі, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження використання або розпорядження ОСОБА_3 спірною земельною ділянкою, обставин щодо її відчуження чи перебування у інших осіб позивачем не надано.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної виконавчої влади діють виключно в межах, встановлених Конституцією, і у відповідності до законів України.

Так, організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації».

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрацій в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Без визнання недійсним розпорядження державної адміністрації про надання земельної ділянки неможливе визнання недійсним державного акта на неї.

Відомостей про скасування Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня чи у судовому порядку оспореного позивачем розпорядження матеріали справи не містять.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 205, 213, 214 ЦПК України на вищенаведені норми закону уваги не звернув, не визначився із характером спірних правовідносин, не дав їм належної оцінки з урахуванням норм матеріального права, якими регулюються дані правовідносини, невірно розтлумачивши зміст ст. 205 ЦПК України та не зазначивши конкретного її пункту і пославшись на відсутність предмета спору, дійшов до помилкового висновку про закриття провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 6 серпня 2009 року № 2553.

Встановивши, що земельна ділянка незаконно набута ОСОБА_3 у власність і визнавши недійсним державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції безпідставно відмовив у поверненні земельної ділянки його власникові, від якого вона незаконно вибула.

Суд апеляційної інстанції на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом першої інстанції, уваги не звернув, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України доводів апеляційної скарги не перевірив і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін, обмежившись лише формальними висновками про ухвалення судом першої інстанції рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Допущені судами при вирішені спору порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення у частині вирішення вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, повернення земельної ділянки не можуть вважатись обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу першого заступника Дніпровського екологічного прокурора задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2012 року в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, повернення земельної ділянки скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В В.М.Сімоненко Судді: В.І.Амелін В.П.Гончар С.О.Карпенко А А А.С.Олійник