Рішення

від 01.08.2013 по справі 901/1993/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 Справа № 901/1993/13

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим

до відповідача Республіканського підприємства "Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського"

про стягнення 27919,00 грн.

Суддя Іщенко І.А .

За участю представників:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Республіканського підприємства "Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27919,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Республіканське підприємство "Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського" зареєстроване в Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим як платник внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у встановлений законодавством термін не відшкодувало витрат Управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за липень-грудень 2011 на суму 5183,82 грн., за Списком № 2 за липень-грудень 2011 на суму 22735,18 грн., а разом на суму 27919,00 грн., що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Представник позивача явку до судового засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. 30.07.2013 від представника позивача до суду надійшло клопотання, згідно якого управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим просить суд розглянути справу за наявними матеріалами у відсутності представника позивача, у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі (а.с.70).

Позивач зазначає, що 08.07.2013 господарським судом Автономної республіки Крим у справі №5002-3/3846-2011 про банкрутство Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського» затверджено мирову угоду, але на ухвалу суду сторонами подані апеляційні скарги, тому рішення на даний час не набуло законної сили.

Крім того, у своєму клопотанні управління повідомило, що станом на даний час, відповідачем заборгованість не погашена та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судом встановлено, що на час звернення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача Республіканського підприємства "Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського" заборгованості в сумі 27919,00 грн., господарським судом Автономної Республіки Крим порушена справа №5002-3/3846-2011 про банкрутство Республіканського підприємства "Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського". Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 по справі № 5002-3/3846-2011 було затверджено мирову угоду, проте станом на день розгляду справи № 901/1993/13, вказана ухвала законної сили не набула.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином-рекомендованою кореспонденцією (а.с.40). Причина неявки представника відповідача суду не відома. Вимоги ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2013, 09.07.2013 щодо надання відзиву або заперечень на позов відповідачем виконано не було.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Республіканське підприємство "Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського" є юридичною особою з 31.01.1997, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит №16186375 станом на 27.03.2013 (а.с.13-17).

Також відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, як платник внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за реєстраційним № 15-01-0003.

В проваджені Господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа №5002-3/3846-2011 за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про банкрутство боржника Республіканське підприємство "Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського".

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2011 у підготовчому засіданні відносно Республіканського підприємства "Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського" введена процедура розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2012 у попередньому засіданні затверджений реєстр вимог кредиторів. Визнані та включені до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги управління у розмірі 443991,01 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2012 у справі застосована процедура санації строком на 12 місяців.

Згідно з абзацом 4 частини 8 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Згідно частини 3 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через вищевказані фонди особам, зазначеним вище, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання законної сили Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХП. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсі страхування» відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б» - «з» статті Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР підприємства зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрата виплату та доставку пільгових пенсій, призначених, відповідно до пунктів «б» - «з» статті Закону № 1788-ХП, до досягнення працівником загальновстановленого пенсійного віку.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, діючий до вступу в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 6 Інструкції про порядок обчислені сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління ПФУ 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Мін'юсті України 16.01.2004 № 64/8663, передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у таких розмірах: - зазначені у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції № 21-1 (крім тих, які є платниками фіксоване сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Абзацом 2 пункту 6.8 Інструкції № 21-1 передбачено, що органи Пенсійного фонду повідомляють підприємства в місячний термін з моменту виникнення обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.) у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим фактично витрачено на виплату та доставку пільгових пенсій призначених згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень - грудень 2011 року, згідно зі Списком №1 у загальному розмірі 5183,82 грн., а також фактично витрачено на виплату та доставку пільгових пенсій призначених згідно з пунктом «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень - грудень 2011 року, згідно зі Списком №2 у загальному розмірі 22735,18 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим відповідачу були направлені на адресу підприємства розрахунок пільгових пенсій та розрахунки по особам, яким призначені пенсії на пільгових умовах. Вищезгадані розрахунки були отримані підприємством, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення представником відповідача (а.с. 64).

Однак, у встановлений законодавством термін, відповідач не відшкодував витрат Пенсійному фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за липень - грудень 2011 року; за Списком № 2, за липень - грудень 2011 року.

Загальна сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, за липень - грудень 2011 року; за Списком № 2, за липень - грудень 2011 року перед Управлінням складає 27919,00 грн., що підтверджується розрахунками сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахунком заборгованості відповідача та карткою особового рахунку відповідача (а.с. 8, 9, 18-39).

Таким чином, за відповідачем склалася прострочена заборгованість з відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій в сумі 27919,00 грн.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості, а також не надано спростувань розрахункам позивача, в той час як відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як встановлено статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема (пункт 7), справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як визначає частина 9 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи позивача, вважаючи їх обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом сторонами не надано.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 05.08.2013.

Керуючись статями 32, 33, 43, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського» (вул. Комунальна/пров. Проміжний, буд. 22/3, Центральний район, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001, ідентифікаційний код 00275257) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ідентифікаційний код 22300458) заборгованість у розмірі 27919,00 грн.

3. Стягнути з Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського» (вул. Комунальна/пров. Проміжний, буд. 22/3, Центральний район, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001, ідентифікаційний код 00275257) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України в Автономної республіки Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1720,50 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя І.А. Іщенко