Рішення

від 01.08.2013 по справі 901/2006/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 Справа № 901/2006/13

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів»

про стягнення 114658,43 грн.

Суддя Іщенко І.А .

За участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулось до господарського суду Автономної республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» та просить суд стягнути на користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» заборгованість у розмірі 114658,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам інструкції про порядок обчислення і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Пенсійний фонд України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» не сплатило обов'язкові платежі по єдиному внеску за квітень 2013 року . Вимога про сплату боргу, отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» не оскаржена, отже сума заборгованості є узгодженою та підлягає сплаті.

Представник позивача явку до судового засідання не забезпечив. 30.07.2013 від представника позивача до суду надійшло клопотання, згідно якого управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим просить суд розглянути справу за наявними матеріалами у відсутності представника позивача, у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі (а.с. 55).

Також у своєму клопотанні управління повідомило, що станом на даний час, відповідачем заборгованість не погашена та підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив. 08.07.2013 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» до суду надійшло клопотання вих. № 174 від 08.07.2013, згідно якого відповідач просить суд відкласти розгляд справи на більш пізніший строк, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки свого представника до судового засідання (а.с. 27). Вимоги ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2013, щодо надання відзиву або заперечень на позов відповідачем виконано не було.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» було надіслано до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звіт про нарахування єдиного внеску за квітень 2013 року (а.с. 10-14), згідно якого вбачається, що загальна сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті - складає 114658,43 грн., таким чином відповідачем погоджена сума єдиного внеску, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення слухання справи на більш пізніший час та вважає, за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки вони в достатній мірі характеризують взаємовідносини, що склалися між сторонами.

Розгляд справи відкладався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» є юридичною особою з 02.03.2009, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит №16130376 станом на 21.03.2013 (а.с.17-18).

Також відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, як платник внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за реєстраційним № 15-03-6352.

В проваджені Господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа №5002-16/4752-2010 за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів».

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2011 у підготовчому засіданні відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» введена процедура розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 у попередньому засіданні затверджений реєстр вимог кредиторів. Визнані та включені до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги управління у розмірі 901305,56 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 у справі поновлена процедура банкрутства - розпорядження майном. Встановлений строк розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» - 6 місяців, починаючи з 08.11.2012.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2013 процедура розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» продовжена на шість місяців до 08.11.2013.

Згідно з абзацом 4 частини 8 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

У Прикінцевих положеннях Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що з дня набрання чинності цим законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 7 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Статтею 8 Закону «Про збір та облік то внеску - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік то внеску - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік то внеску - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,- календарний рік.

Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік то внеску - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно пункту 1 статі 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Згідно частини 2 пункту 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №2105, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 №994/18289 сплата єдиного внеску здійснюється платниками виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка. Платники, зазначені у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку. Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Однак, всупереч вимогам, які передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №2105, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 №994/18289, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» у квітні 2013 не сплатило обов'язковий платіж з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за відповідачем склалась заборгованість по єдиному соціальному внеску за квітень 2013 у розмірі 114658,43 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим відповідачу була направлена вимога №Ю-691 від 05.04.2013 на суму 2203168,43 грн., яка отримана представником відповідача 10.04.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості, а також не надано спростувань розрахункам позивача.

Згідно з частиною 1 статті 12 завданням Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають права стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Несплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що стягується за позовною заявою, порушує права фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на користування і розпорядження засобами, з яких формується бюджет фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, і які прямують на фінансування виплати державних пенсій і інших соціальних виплат. Невчасна сплата грошових коштів платниками внесків веде до дефіциту засобів і може спричинити за собою невчасну виплату пенсій та інших соціальних виплат.

Як встановлено статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема (пункт 7), справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як визначає частина 9 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; в необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом сторонами не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи позивача, вважаючи їх обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 05.08.2013.

Керуючись статями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська фабрика солодощів" (вул. Севастопольська, 39, м. Сімферополь, АР Крим, 95013, ідентифікаційний код 36394256) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ідентифікаційний код 22300458) заборгованість у розмірі 114658,43 грн.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська фабрика солодощів" (вул. Севастопольська, 39, м. Сімферополь, АР Крим, 95013, ідентифікаційний код 36394256) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України в Автономної республіки Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 2293,17 грн. судового збору.

Суддя І.А. Іщенко