Постанова

від 06.08.2013 по справі 825/2598/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2598/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 19.11.2012 № 0008231720, -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2013 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 19.11.2012 № 0008231720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 6 386,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 5 307,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 079,00 грн.), що прийняте за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ за червень та липень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ПП "Крузо" (код ЄДРПОУ 31846034), якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 08.10.2012 № 1963/17/НОМЕР_2.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив, що дійсність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та контрагентом ПП "Крузо" за період, що підлягав перевірці, підтверджується договором поставки, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, банківськими виписками, що надавались відповідачу на перевірку, однак не були взяті останнім до уваги на підставі отриманого Акту Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області від 21.12.2011 № 5859/372/23-206/31846034 "Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Крузо" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01.06.2011 по 30.11.2011".

Так, позивач наголосив на тому, що висновки ДПІ у м. Чернігові про те, що укладені між ФОП ОСОБА_1 та контрагентом ПП "Крузо" договори є нікчемними, у зв'язку з чим позивачу донараховано ПДВ у сумі 5 307,00 грн., ґрунтуються лише на висновках податкової перевірки контрагента позивача. Такі висновки позивач вважає протиправними, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач вказав, що висновки зазначені в Акті перевірки від 08.10.2012 № 1963/17/НОМЕР_2 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення від 19.11.2012 № 0008231720 - необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (вручено - 29.07.2013, а.с. 114). При цьому, через канцелярію суду позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності (вх. від 29.07.2013 № 14564).

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову, представник відповідача наголосив на тому, що згідно отриманого Акту Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області від 21.12.2011 № 5859/372/23-206/31846034 "Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Крузо" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01.06.2011 по 30.11.2011" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП "Крузо" з ФОП ОСОБА_1 протягом періоду з 01.06.2011 по 31.07.2011. Як наслідок, ДПІ у м. Чернігові в ході проведення перевірки позивача прийшла до висновку, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по видаткових накладних, податкових накладних, виписаних на придбання товарів (робіт, послуг) ПП "Крузо" на загальну суму 31 839,90 грн., які не можна розглядати в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимої, чим порушено вимоги пп. "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено ПДВ на суму 5 306,65 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_2) як фізичну особу-підприємця зареєстровано 17.04.2001 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3, а.с. 44), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 17.04.2001 та зареєстровано платником ПДВ (Свідоцтво про реєстрацію від 28.04.2001 № 86459585, а.с. 43).

Так, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до наказу від 04.10.2012 № 2788, ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ за червень та липень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ПП "Крузо" (код ЄДРПОУ 31846034), про що складено Акт від 08.10.2012 № 1963/17/НОМЕР_2 (а.с. 12-27).

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення копію наказу ДПІ у м. Чернігові від 04.10.2012 № 2788 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 04.10.2012 № 548/С/17-216.

Перевірка проводилась у приміщенні ДПІ у м. Чернігові з 05.10.2012 по 08.10.2012.

В розділі "Висновок" Акту перевірки встановлено порушення пп. "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено ПДВ всього у сумі 5 306,65 грн.

Донараховано ПДВ за Актом перевірки - 5 307,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним Актом перевірки, ФОП ОСОБА_1, у встановленому законом порядку, подав до ДПІ у м. Чернігові свої заперечення від 09.11.2012 (а.с. 30-33), розглянувши які остання прийняла рішення залишити без змін висновки Акту перевірки від 08.10.2012 № 1963/17/НОМЕР_2 (відповідь від 16.11.2012 № 16375/С/17-216, а.с. 34-35).

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення, що є предметом даного спору: від 19.11.2012 № 0008231720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 6 386,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 5 307,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 079,00 грн.) (а.с. 28).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням ФОП ОСОБА_1 оскаржив його в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до Державної податкової служби у Чернігівській області та Міністерства доходів і зборів України, розглянувши які останніми податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 19.11.2012 № 0008231720 залишено без змін, а скарги - без задоволення (рішення Державної податкової служби у Чернігівській області від 21.02.2013 № 70/С/10-215, рішення Міністерства доходів і зборів України від 21.05.2013 № 1325/С/99-99/10-01-03-14, а.с. 36-39).

Так, в Акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за червень та липень 2011 року на підставі податкових накладних від 01.06.2011 № 56 та від 28.07.2011 № 94 віднесено суми по взаємовідносинам з ПП "Крузо" на загальну суму 31 839,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 306,65 грн.).

В ході проведення перевірки встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Крузо" було укладено договір поставки товарів (комплектів для дверей).

При цьому, відповідно до Акту Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області від 21.12.2011 № 5859/372/23-206/31846034 "Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Крузо" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01.06.2011р.-30.11.2011р." документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП "Крузо" з ФОП ОСОБА_1 протягом періоду з 01.06.2011 по 31.07.2011.

Зокрема, даним Актом перевірки контрагента позивача встановлено, що у ПП "Крузо" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (а. с. 26).

Як наслідок, ДПІ у м. Чернігові прийшла до висновку, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по видаткових накладних, податкових накладних, виписаних на придбання товарів (робіт, послуг) ПП "Крузо" на загальну суму 31 839,90 грн., які не можна розглядати в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимої, чим порушено вимоги пп. "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено ПДВ на суму 5 306,65 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ФОП ОСОБА_1 слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 78 Кодексу, дотримано. Підставою для проведення перевірки стала вимога пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки, визначені ст. 79 Кодексу, не порушено.

При цьому, дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, із врахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та ст. 139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т. ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, якою встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), і враховує, що за п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

В ході судового розгляду встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ПП "Крузо" у червні та липні 2011 року.

Також встановлено та представником відповідача не заперечувався факт надання ФОП ОСОБА_1 на перевірку (на вимогу запитів ДПІ у м. Чернігові від 07.09.2012 № 12853/С/17-416, від 04.10.2012 № 548/С/17-216) відповідних первинних бухгалтерських документів (які також містяться в матеріалах справи), а саме: податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок, реєстру виданих та отриманих податкових накладних, що були надані позивачем згідно листа за вх. від 01.10.2012 (а.с. 45). Перелік наданих позивачем на перевірку первинних бухгалтерських документів відображений на 8-9 арк. Акту перевірки від 08.10.2012 № 1963/17/НОМЕР_2.

Судом встановлено, що ПП "Крузо" (код ЄДРПОУ 31846034) є одним із основних постачальників ФОП ОСОБА_1 у червні та липні 2011 року, що відповідає показникам податкових декларацій з ПДВ (податковий кредит червня-липня 2011 року задекларований від ПП "Крузо" в сумі 5 306,65 грн., а саме: за червень 2011 року - 993,60 грн., за липень 2011 року - 4 313,05 грн.).

Так, ФОП ОСОБА_1 (покупець) в червні-липні 2011 року, в межах укладеного з ПП "Крузо" (продавець) договору поставки від 01.06.2011 № 1 (а.с. 46), придбано товар (комплекти дверей) на загальну суму 31 839,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 306,65 грн.).

У відповідності до укладеного договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних його умов, підписано та скріплено печатками підприємств. На момент укладання договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, установчі документи якого не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Отже, на виконання умов вищевказаного договору контрагентом позивача ПП "Крузо" були виписані на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові накладні від 01.06.2011 № 56 на суму 5 961,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 993,60 грн., а.с. 49) та від 28.07.2011 № 94 на суму 25 878,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 313,05 грн., а.с. 52), які відображені ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 08.10.2012 № 1963/17/НОМЕР_2, тобто були досліджені в ході проведення перевірки.

При цьому, на підставі вищевказаних податкових накладних та згідно рахунку-фактури від 01.06.2011 № 56 на суму 4 968,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 993,60 грн., а.с. 47), видаткової накладної від 01.06.2011 № 56 (а.с. 48), рахунку-фактури від 28.07.2011 № 94 на суму 25 878,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 313,05 грн., а.с. 50), видаткової накладної від 28.07.2011 № 94 (а.с. 51), за виконання умов договорів ФОП ОСОБА_1 здійснило оплату на користь ПП "Крузо", що підтверджується банківськими виписками (а.с. 53-57), що надавались на перевірку, що також не заперечувалось представником відповідача в ході судового розгляду.

Таким чином судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в червні-липні 2011 року, в межах укладеного з ПП "Крузо" договору поставки від 01.06.2011 № 1, було придбано товар (комплекти дверей) згідно податкових накладних від 01.06.2011 № 56 на суму 5 961,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 993,60 грн.), від 28.07.2011 № 94 на суму 25 878,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 313,05 грн.), на підставі яких ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту віднесено суму по взаємовідносинам з вищевказаним контрагентом - 31 839,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 306,65 грн.).

Сума ПДВ за виписаними контрагентом на адресу позивача податковими накладними включена ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту відповідних періодів та відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за такі періоди (а.с. 58-84).

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Крузо" у червні та липні 2011 року, не заперечувався представником відповідача в ході судового розгляду.

Факт спрямування правочинів на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, підтверджується також тим, що зазначений в рахунках-фактурах товар після купівлі був в подальшому реалізований ТОВ "Леруа Марлен Україна", про що свідчать податкові накладні, видаткові накладні та рахунки-фактури на загальну суму 35 723,04 грн., в т.ч. ПДВ - 5 953,84 грн. (а.с. 88-105).

Таким чином, на підтвердження виконання вищевказаного договору поставки від 01.06.2011 № 1 надавались первинні бухгалтерські документи. Вимоги договору виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось.

Із зазначеного зроблено висновок, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ФОП ОСОБА_1, зауважень щодо оформлення яких ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки не висловлено.

Вказані документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Відповідно враховуючи п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, суд зазначає, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, наявність у платника податку податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур та доказів оплати вартості отриманого товару (банківські виписки), які складені на виконання договору, є достатніми підставами для формування таких витрат та відповідно кредиту і зобов'язань з ПДВ.

З'ясувавши характер та зміст спірних операцій, дослідивши усі первинні документи, які належить складати у даному виді господарської операції та становлять зміст операцій поставки відповідно до основного виду діяльності, за встановленого факту дійсного руху активів, дані, встановлені судом, обставини свідчать про реальність здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з контрагентом ПП "Крузо" за період, що підлягав перевірці.

Таким шляхом суд прийшов до висновку, що наданими ФОП ОСОБА_1 документами повністю підтверджуються факти проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки надані документи не брались до уваги при проведенні перевірки інспекторами ДПІ у м. Чернігові. Тому враховуючи досліджені та враховані під час перевірки первинні бухгалтерські документи, платник податку також правомірно в податкових деклараціях включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 5 306,65 грн. (округлено за Актом перевірки до 5 307,00 грн.).

При цьому підставою для висновку ДПІ у м. Чернігові про незаконне формування ПДВ, можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд - погодитися з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, чого відповідачем не встановлювалось та не зазначалось взагалі.

Зважаючи на вище встановлене, суд звертає увагу, що підставою ДПІ у м. Чернігові для донарахування позивачу ПДВ у сумі 5 307,00 грн. є лише висновки податкової перевірки контрагента позивача - ПП "Крузо", тобто ґрунтуються на Акті Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області від 21.12.2011 № 5859/372/23-206/31846034 "Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Крузо" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01.06.2011 по 30.11.2011", що є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

Так, в силу ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), висловленої у рішенні від 22.01.2009, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Оскільки, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

З пояснень представника відповідача вбачається, що ДПІ у м. Чернігові не були взяті до уваги документи надані ФОП ОСОБА_1 на вимогу податкового органу згідно листа за вх. від 01.10.2012 (а.с. 45) лише на підставі висновків податкової перевірки контрагента про те, що правочини, укладені ПП "Крузо" з контрагентами є нікчемними. Не був взятий до уваги і той факт, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними. Тобто суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ - є незаконним.

Відповідно за врахування пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі, а також враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, згідно яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є також неправомірним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи. Тому, в силу прямої дії норми ст.ст. 8, 19, 68 Конституції України, керуючись ч. 2 ст. 11 та ст.ст. 3, 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, що виразились у безпідставному та протиправному прийняттю суб'єктом владних повноважень спірного податкового повідомлення-рішення від 19.11.2012 № 0008231720. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення права, тому як спосіб захисту порушеного права, вищезазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Таким чином, констатуючи в даному випадку спірність формування податкового зобов'язання по ПДВ, згідно вимог Податкового кодексу України, визнає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 19.11.2012 № 0008231720 підлягає скасуванню, відповідно позов - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ч. 2 ст. 11, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 19.11.2012 № 0008231720.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_2) 135,00 грн. (сто тридцять п'ять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого за квитанціями від 02.07.2013 № 5510038 (в сумі 64,00 грн.), від 19.07.2013 № 5510018 (в сумі 71,00 грн.).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк