Рішення

від 11.07.2013 по справі 213/2307/13-ц

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Справа № 213/2307/13-ц

Номер провадження 2/213/872/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Толстіковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в м. Кривому Розі в особі Виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, треті особи - ОСОБА_2, Управління Держкомзему у м. Кривий Ріг, Відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом і просить суд визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,1172 гектарів, яка розташована по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів № 560 від 13.06.2001 р. на ім'я ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 094914 від 16.10.2001 р. Згідно з актом у приватну власність передана земельна ділянка площею 0,1172 гектарів, яка розташована на території Криворізької міської ради в Інгулецькому районі по АДРЕСА_1. Земля передана для обслуговування жилого будинку і господарських споруд та ведення особистого селянського господарства. В акті зазначені співвласники: ОСОБА_2 - ? ч., ОСОБА_3 - ? ч. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15666. ОСОБА_3 є його матір'ю. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла. 20.09.2010 р. позивач, як спадкоємець першої черги, звернувся до П'ятої криворізької державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала його матері. Як доказ належності земельної ділянки його матері, він надав Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 094914 від 16.10.2001 р., в якому зазначені співвласники: ОСОБА_2 - ?? ч. та ОСОБА_3 - ? ч. Але у видачі йому свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, в зв'язку з неподанням ним правовстановлюючого документу на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, про що нотаріусом була винесена відповідна постанова від 20.09.2010 р. Роз'яснюючи свою відмову в усному порядку, нотаріус пояснила йому, що Державний акт повинен був бути виданий саме на ім'я його матері - ОСОБА_3. Акт, в якому вона зазначена як співвласник, не є правовстановлюючим документом, підтверджуючим її право власності на земельну ділянку. Як зазначалося вище, Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 094914 від 16.10.2001 р. був виданий на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів № 560 від 13.06.2001 р. Відповідно до зазначеного рішення його матері та ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка по АДРЕСА_1. На підставі рішення їм було видано один на двох Державний акт на право приватної власності на землю. Після відмови нотаріуса у видачі йому свідоцтва про право на спадщину, з метою з'ясування питання про те, який порядок видачі державних актів на право приватної власності на землю діяв станом на 16.10.2001 р., тобто на момент видачі акту, позивач звернувся до Криворізького міського голови з відповідним листом. На його звернення йому була надана відповідь за підписом начальника управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міськради від 24.10.2011 р. № 177. У відповіді, зокрема, було зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 1172 кв. м для ведення особистого підсобного господарства. Також в листі зазначено, що державний акт про право приватної власності на землю від 16.10.2011 р. № 15666, заповнений по формі, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 440, складений у двох примірниках (перший видано власникам землі, другий зберігається в управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) з визначенням співвласників. Також за роз'ясненнями він звертався до Головного управляння юстиції у Дніпропетровській області. На його звернення була надана відповідь від 10.11.2011 р. № М-1570-05, в якій було роз'яснено про право на звернення до суду для вирішення мого питання. В процесі ведення переписки з різними установами з метою з'ясування порядку видачі державних актів та його подальших дій оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 094914 від 16.10.2001 р. ним був втрачений. Про втрату акту було розміщено оголошення в газеті «Зірка-4». Взамін втраченого акту були видані нові Державні акти на право власності на землю на ім'я ОСОБА_2 від 21.12.2012 р., в яких співвласниками також зазначені його мати та ОСОБА_2. З новими державними актами позивач знов звернувся до нотаріальної контори, де йому в усному порядку було роз'яснено, що на підставі нових актів свідоцтво про право на спадщину видано бути не може, оскільки у вчинені цієї нотаріальної дії йому вже було відмовлено. Йому було роз'яснено, що це питання необхідно вирішувати в судовому порядку шляхом визнання права власності в порядку спадкування.

В судове засідання позивач не з'явився, надав письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача - виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу - в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, надав суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника виконкому. Своїх заперечень не надав.

Від представника третьої особи ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_4 надійшла заява, в якій остання просить розглядати справу за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить їх задовольнити.

Представники третіх осіб - Управління Держкомзему у м. Кривий Ріг, Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції - в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно, про причини неявок суд не повідомили, своїх заперечень не надали.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 (а.а.с.10,11).

Після її смерті відкрилась спадщина, ? частину земельної ділянки загальною площею 0,1172 гектарів, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.а.с.6-9, 17-22). Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 094914 від 16.10.2001 р. був виданий на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів № 560 від 13.06.2001 р. Відповідно до зазначеного рішення померлій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка по АДРЕСА_1. На підставі рішення їм було видано один на двох Державний акт на право приватної власності на землю.

На момент відкриття цієї спадщини у померлої ОСОБА_3, окрім позивача - спадкоємця за законом першої черги - нікого не має

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.174 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Отже, за таких обставин позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 1216, 1218, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,1172 гектарів, яка розташована по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

В.В. Попов.