Постанова

від 02.08.2013 по справі 805/10562/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2013 р. Справа №805/10562/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:51

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю

представників від позивача Бережна О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Званівський комбінат комунального господарства» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 25973,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Артемівська міжрайонна прокуратура, звернувся в інтересах держави в особі Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Званівський комбінат комунального господарства» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 25973,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість відповідно до податкової декларації, яка є узгодженою з дати їх подання.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Званівський комбінат комунального господарства» (ЄДРПОУ 32714305, 84528, Донецька обл., Артемівський район, с.Званівка, вул.Шкільна, 8-А) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 25973,00 на користь Державного бюджету України, з рахунків у банках, обслуговуючих підприємство.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі, не заперечує проти стягнення податкового боргу.

Усною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року, яку секретарем судового засідання зафіксовано у журналі судового засідання, замінено відповідача - Артемівську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби, на його правонаступника - Артемівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Званівський комбінат комунального господарства» є юридичною особою, зареєстроване Артемівською районною державною адміністрацією Донецької області 13 жовтня 2004 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32714305, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.8), Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.13), Довідкою №7-22-417 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.15), перебуває на податковому обліку у Артемівській ОДПІ Донецької області з 08 листопада 2004 року за №164, що підтверджується довідкою за формою 4-ОПП №164/10/19-114-33 від 08 листопада 2004 року (а.с.16), є платником податку на додану вартість.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем було надано до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 20 травня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 25973,00грн. (а.с.9)

Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання по податку на додану вартість не сплачене, внаслідок чого виник податковий борг у розмірі 25973,00грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 31 липня 2013 року.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем відповідачу направлена податкова вимога від 19 березня 2013 року №25, яка отримана уповноваженою особою 22 березня 2013 року (а.с.12).

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки, що підтверджено довідкою Шахтарської ОДПІ. (а.с.7)

Крім того, відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Званівський комбінат комунального господарства» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 25973,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Званівський комбінат комунального господарства» (ЄДРПОУ 32714305, 84528, Донецька обл., Артемівський район, с.Званівка, вул.Шкільна, 8-А) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 25973,00 на користь Державного бюджету України, з рахунків у банках, обслуговуючих підприємство.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 02 серпня 2013 року в присутності представника позивача.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.