Постанова

від 16.07.2013 по справі 805/1250/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р. Справа №805/1250/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: об 11 год. 26 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Маріупольського міського центру зайнятості до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про стягнення зайво нарахованої допомоги по безробіттю у розмірі 2644,90 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Гавриленков Д.Ю., за дов. № 08-2672 від 15.07.2013 р.

від відповідача: Одот І.О., за дов. № 22 від 21.03.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Маріупольський міський центр зайнятості звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про стягнення зайво нарахованої допомоги по безробіттю у розмірі 10129,39 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Маріупольським МЦЗ було проведено перевірку довідки № 53/10/05-013 про середню заробітну плату, виданої ОСОБА_3 ДПІ у м. Маріуполі, яка стала підставою для надання вказаній особі статусу безробітної та виплати матеріального забезпечення, під час якої позивач дійшов висновку щодо недостовірності довідки № 53/10/05-013 від 12.03.2012 року про середню заробітну плату ОСОБА_3, оскільки дані, відображені в ній щодо доходу зазначеної особи за вересень 2011 року у сумі 7808,78 грн., не відповідають даним, отриманим з Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України, згідно яким дохід ОСОБА_3 за вересень 2011 року склав суму у 4450,91 грн. При виявленні зазначених розбіжностей посадовою особою Маріупольського МЦЗ у відповідності до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було проведено перевірку, в результаті якої встановлено необґрунтованість віднесення роботодавцем матеріальної допомоги у розмірі 3357,87 грн., нарахованої та виплаченої у серпні 2011 року, до доходу за вересень 2011 року, оскільки у відповідності з положеннями п. 4 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 7 Постанови КМУ від 26.09.2001 року № 1266 «Про обчислення заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 27.01.2004 року № 114/8713, матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які входять до Фонду оплати праці того періоду, в якому вона нарахована та сплачена. Посилаючись на викладене, позивач вважає вірним висновок щодо недостовірності довідки про середню заробітну плату ОСОБА_3 та законним Наказ Маріупольського МЗЦ № 1344 від 30.11.2012 року, яким визнано недійсною довідку про середню заробітну плату № 53/10/05-013 від 12.03.2012 року та прийняте рішення про утримання з Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС незаконно виплаченого (з вини роботодавця) матеріального забезпечення ОСОБА_3 у сумі 10129 грн. 39 коп. за період з 20.03.2012 року по 28.11.2012 року включно, а тому просить суд стягнути з відповідача грошову суму зайво нарахованої допомоги по безробіттю у розмірі 10129,39 гривень.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача грошову суму зайво нарахованої допомоги по безробіттю у розмірі 2644,90 гривень, зазначивши, що 02.07.2013 року відповідачем до центру зайнятості було подано нову (уточнену) довідку про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_3 № б/н від 02.07.2013 року, на підставі якої та Наказу позивача № 704 від 02.07.2013 року ОСОБА_3 перерахована сума матеріального забезпечення за період з 20.03.2012 року по 28.11.2012 року. На думку представника позивача, подання відповідачем нової довідки фактично підтверджує визнання останнім недійсною раніше поданої довідки № 53/10/05-013 від 12.03.2012 року та акту перевірки № 312 від 29.11.2012 року.

Позовні вимоги з урахуванням уточнень представник позивача просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, зазначивши, що Наказом № 1344 та висновками акту № 312, на підставі якого його прийнято, позивачем порушено вимоги чинного законодавства, оскільки при проведенні розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітній ОСОБА_3 позивачем безпідставно не взято до уваги те, що матеріальна допомога на оздоровлення у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» виплачується тільки при наданні щорічної відпустки. Виходячи з того, що ОСОБА_3 перебувала у відпустці з 01 по 29 вересня 2011 року, то її доходом за вказаний місяць слід вважати не тільки відпускні у розмірі 4450,91 грн., але й матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 3357,87 грн., нараховану та виплачену напередодні. За таких обставин, дані про дохід ОСОБА_3 за вересень 2011 року у розмірі 7808,78 грн. (3357,87 грн. матеріальна допомога на оздоровлення + 4450,91 грн. відпускні), відображені ДПІ у м. Маріуполі при видачі довідки про середню заробітну плату за № 53/10/05-013 від 12.03.2012 року, є правильними.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідач у справі - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є правонаступником ліквідованої 14.03.2012 року Державної податкової інспекції у місті Маріуполі.

ОСОБА_3 12.03.2012 року була звільнена з Державної податкової інспекції у місті Маріуполі на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією ДПІ у м. Маріуполі шляхом злиття та скороченням штатної чисельності.

При звільнені ОСОБА_3 відповідачем була видана довідка про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) № 53/10/05-013 від 12.03.2012 року за період з вересня 2011 року по лютий 2012 року. Згідно з даними, вказаними в зазначеній довідці, дохід ОСОБА_3 за вересень 2011 року складав 7808,78 грн.

З пояснень представника відповідача встановлено, що у дохід ОСОБА_3 за вересень 2011 року, відображений у виданій довідці, були включені суми: нарахованих та виплачених у серпні 2011 року 3227,99 грн. відпускних, 3357,87 грн. оздоровчих та 1107,50 грн. нарахованих у вересні 2011 року перерахувань за серпень та вересень 2011 року.

З копії Наказу ДПІ у м. Маріуполі № 66-в від 02.08.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 у період з 01 вересня по 29 вересня 2011 року була надана основна частина щорічної відпустки за період роботи з 13.08.2010 року по 12.08.2011 року та надана матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно п.п. 3 п. 2 Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року.

13.03.2012 року ОСОБА_3 звернулась до Маріупольського МЗЦ з питань працевлаштування. Наказом Маріупольського МЦЗ від 20.03.2012 року № НТ 120320 ОСОБА_3 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. Згідно з Наказом Маріупольського МЦЗ № НТ 120413 від 13.04.2012 року ОСОБА_3 з 13.04.2012 року розпочато виплату допомоги по безробіттю.

З довідки Маріупольського МЦЗ за вих. № 253 від 30.11.2012 року вбачається, що за період з 20 березня 2012 року по 28 листопада 2012 року ОСОБА_3 була виплачена допомога по безробіттю у загальній сумі 16519,67 грн.

20.09.2012 року Маріупольський МЦЗ засобами електронного зв'язку отримав від ПФУ відомості про дохід ОСОБА_3 за період з січня 2011 року по березень 2012 року. Згідно відомостей з реєстру персональних карток дохід ОСОБА_3 за вересень 2011 року, виплачений зазначеній особі ДПІ у м. Маріуполі, склав 4335,48 грн.

З звітів, поданих ДПІ у м. Маріуполі до УПФУ (Таблиця 6. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам), встановлено, що у звіті за серпень 2011 року відповідач показав виплату ОСОБА_3 доходу за вказаний місяць у розмірі 6464,86грн. та доходу з ознакою за 09/2011 у сумі 3227,99 грн. У звіті за вересень 2011 року відповідач показав виплату ОСОБА_3 доходу за вказаний місяць у розмірі 1107,50 грн.

В листопаді 2012 року посадовою особою Маріупольського МЦЗ було проведено перевірку довідки № 53/10/05-013 про середню заробітну плату, виданої ОСОБА_3 ДПІ у м. Маріуполі, яка стала підставою для надання вказаній особі статусу безробітної та виплати матеріального забезпечення. За результатами перевірки було складено акт № 312 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 29 листопада 2012 року, яким встановлено недостовірність зазначеної довідки № 53/10/05-013 внаслідок безпідставного включення до доходу ОСОБА_3 за вересень 2011 року суми у розмірі 3357,87 грн., нарахованої та виплаченої ОСОБА_3 в серпні 2011 року як матеріальна допомога на оздоровлення. За результатами виявленого порушення Маріупольській ОДПІ Донецької області ДПС було запропоновано видати уточнюючу довідку про дохід ОСОБА_3 та відшкодувати Маріупольському МЦЗ зайво виплачене останній з вини роботодавця матеріальне забезпечення у розмірі 2644,90 грн.

З висновками Маріупольського МЦЗ щодо недостовірності довідки № 53/10/05-013 про середню заробітну плату ОСОБА_3 та пропозицією сплатити зайво виплачене вказаній особі матеріальне забезпечення Маріупольська ОДПІ не погодилась, посилаючись на правомірність віднесення виплаченої у серпні 2011 року допомоги на оздоровлення до доходу ОСОБА_3 за вересень 2011 року.

30.11.2012 року Маріупольським МЦЗ було прийнято Наказ № 1344, яким визнано недійсною довідку про середню заробітну плату № 53/10/05-013 від 12.03.2012 року, яка видана ОСОБА_3, та прийняте рішення про утримання з Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС незаконно виплаченого (з вини роботодавця) матеріального забезпечення ОСОБА_3 у сумі 10129 грн. 39 коп. за період з 20.03.2012 року по 28.11.2012 року включно.

Не погоджуючись із вказаним Наказом, відповідач оскаржив його у судовому порядку.

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2013 року, залишенною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року, у задоволенні позову Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Маріупольського міського центру зайнятості про визнання недійсним та скасування Наказу № 1344 від 30.11.2012 року про відшкодування коштів роботодавцем і перерахування допомоги по безробіттю у розмірі 10129,39 грн. відмовлено.

02.07.2013 року відповідачем до центру зайнятості було подано нову (уточнену) довідку про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_3 № б/н від 02.07.2013 року.

На підставі вказаної довідки та Наказу позивача № 704 від 02.07.2013 року про зміни розміру відшкодування коштів роботодавцем і перерахування допомоги по безробіттю ОСОБА_3 перерахована сума матеріального забезпечення за період з 20.03.2012 року по 28.11.2012 року.

Так, за наслідками перерахування розмір незаконно виплаченого матеріального забезпечення зменшився і становить 2644,90 гривень.

Наведені вище фактичні обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник через неоднакове трактування та застосування положень законодавства щодо віднесення до певного періоду доходу, виплаченого працівнику роботодавцем в якості матеріальної допомоги на оздоровлення, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

На думкою відповідача, оскільки зазначена допомога виплачується виключно при наданні щорічної відпустки, зазначену виплату, як і відпускні, слід відносити до доходу працівника у місяці, в якому відпустка надана, незважаючи на дату її фактичного нарахування та виплати. Згідно позиції позивача, допомога на оздоровлення має відноситися до доходу за місяць, в якому вона була фактично нарахована та виплачена, оскільки щодо її віднесення на майбутній період, на відмінність від відпускних, законодавство не містить будь-яких вказівок чи застережень.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Так, відповідно по пункту 7 зазначеного Порядку середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно положень Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (надалі - Інструкція) до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому виражені) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат (п. 1.3 Інструкції).

Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Пунктом 1.6. Інстркуції визначені особливості обліку та відображення суми фонду оплати праці.

Так, згідно пп. 1.6.1 п. 1.6 Інструкції нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця). Наприклад, суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2 п. 1.6 Інструкції).

До заохочувальних та компенсаційних витрат відноситься також матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31 (пп. 2.3.3 п. 2.3 вищевказаної Інструкції).

У даному випадку матеріальна допомога на оздоровлення, яка призначена Наказом № 66-в від 02.08.2011 року, нарахована та сплачена у серпні 2011 року, є доходом ОСОБА_3 за серпень 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції під час розгляду спору щодо визнання недійсним та скасування Наказу № 1344 від 30.11.2012 року про відшкодування коштів роботодавцем і перерахування допомоги по безробіттю у розмірі 10129,39 грн. дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що у довідці про середню заробітну плату (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням роботодавець має зазначати щомісячний дохід застрахованоної особи виходячи з фактично нарахованих у цьому місяці сум, з яких були сплачені страхові внески. Виключення з цього правила стосується лише відпускних, вимога про нарахування та виплату яких не пізніше ніж за три дні до початку відпустки прямо передбачена ст. 115 КЗпП України та ст. 21 Закону України «Про відпустки».

Оскільки матеріальна допомога, виплачена ОСОБА_3, не є ані основною, ані додатковою заробітною платою, щодо неї законодавство не містить будь-яких застережень, то до неї застосовується загальне правило і вона повинна бути віднесена до того звітного періоду, в якому її було нараховано та виплачено.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про помилковість позиції позивача щодо віднесення матеріальної допомоги, виплаченої ОСОБА_3 у серпні 2011 року, до розрахункового періоду вересня 2011 року.

Судом зазначено, що згідно з приписам ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відомості, зазначені роботодавцем у довідці про середню заробітну плату працівника, мають співпадати з відомостями, отриманими від Пенсійного Фонду. Оскільки зазначені дані про дохід ОСОБА_3 за вересень 2011 року суттєво відрізнялися і це значно впливало на розмір призначеної ОСОБА_3 допомоги по безробіттю, Маріупольським МЦЗ обґрунтовано та з дотриманням вимог чинного законодавства прийняте рішення про визнання недостовірною довідки про середню заробітну плату ОСОБА_3 та покладення на позивача обов'язку з відшкодування зайво виплаченого ОСОБА_3 матеріального забезпечення.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору (стягнення зайво нарахованої допомоги по безробіттю) Наказ № 1344 від 30.11.2012 року про відшкодування коштів роботодавцем і перерахування допомоги по безробіттю у розмірі 10129,39 грн. є чинним та у судовому порядку не скасований.

Крім того, слід зауважити, що під час розгляду спору (стягнення зайво нарахованої допомоги по безробіттю) відповідачем самостійно 02.07.2013 року до центру зайнятості було подано нову (уточнену) довідку про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_3 № б/н від 02.07.2013 року, на підставі якої Наказом позивача № 704 від 02.07.2013 року про зміни розміру відшкодування коштів роботодавцем і перерахування допомоги по безробіттю ОСОБА_3 було перераховано суму матеріального забезпечення за період з 20.03.2012 року по 28.11.2012 року та становить 2644,90 гривень.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми зайво нарахованої допомоги по безробіттю у розмірі 2644,90 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про стягнення зайво нарахованої допомоги по безробіттю у розмірі 2644,90 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (ЗКПО 38081809) на користь Маріупольського міського центру зайнятості (р/р 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, ЗКПО 24815706, МФО 834016) грошову суму зайво нарахованої допомоги по безробіттю у розмірі 2644 (дві тисячі шістсот сорок чотири) грн. 90 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 16 липня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 18 липня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.