Рішення

від 25.07.2013 по справі 904/4211/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/4211/13 25.07.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 904/4211/13

за позовом приватного підприємства «Антарес-Плюс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром-Альянс»

про стягнення 616 250,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Щуненко Н.Ю., довіреність № 17 від 24.10.2012р.

Мельник В.Й., директор, наказ № 8 від 27.11.2009р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось приватне підприємства «Антарес-Плюс» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром-Альянс» (далі - відповідач) про стягнення 616 250,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 1303 від 23.03.2010р. на постачання продукції виробничо-технічного призначення було сплачено позивачу попередню оплату в розмірі 616 250,00 грн. Проте, відповідач в порушення зобов'язань за договором продукцію у визначений строк не поставив. Позивач звертався до відповідача з вимогою повернути сплачені кошти, яка залишена відповідачем без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2013р. порушено провадження у справі № 904/4211/13 та призначено її розгляд на 11.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області № 904/4211/13 від 11.06.2013р. розгляд справи відкладений на 20.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013р. справу № 904/4211/13 направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. справу № 904/4211/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.07.2013р. позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 25.07.2013р. не з'явився, вимог ухвали суду від 03.07.2013р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу від 03.07.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Проте, ухвала суду повернута поштовим відділенням зв'язку із довідкою Ф-20, згідно якої причиною повернення зазначено неповну адресу.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті, без участі представника відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2010р. між приватним підприємством «Антарес-Плюс» (за договором - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпром-Альянс» (за договором - постачальник) було укладено Договір № 1303 на постачання продукції виробничо-технічного призначення, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язався на умовах, викладених у даному договорі, поставити замовнику продукцію виробничо-технічного призначення (далі - продукцію) за номенклатурою, кількістю, якістю та в строки, зазначені в Додатку № 1 до даного договору, який є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна за продукцію, за кожним її найменуванням, зазначена в Специфікації № 1 (Додаток № 1 до договору) та встановлюється у національній валюті України - гривні (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 2.3. договору, загальна сума поставок продукції за даним договором становить 1 352 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1. договору, постачальник поставляє продукцію на умовах СРТ м. Запоріжжя (склад замовника) згідно «ІНКОТЕРМС-2000» в строки, зазначені в Специфікації № 1 (Додаток № 1 до договору).

Відповідно до Специфікації № 1, поставці підлягає трансформатор електропічний ЕТПЦ-10000/10-87 УХЛ4 загальною вартістю 1 352 000,00 грн. у строк протягом 30-ти робочих днів з моменту попередньої оплати в розмірі 45% від загальної вартості продукції.

Умовами п. 4.1. договору визначено, що замовник проводить оплату продукції за даним договором поетапно наступним чином:

- 1-й етап: не пізніше 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником замовник перераховує на рахунок постачальника 45% від вартості продукції, що становить суму 608 400,00 грн. з ПДВ;

- 2-й етап: оплата 20% вартості продукції, що становить 270 400,00 грн. разом з ПДВ проводиться замовником по факту поставки продукції протягом 30-ти календарних днів;

- 3-й етап: оплата 20% вартості продукції, що становить 270 400,00 грн. разом з ПДВ проводиться замовником протягом 30-ти календарних днів з моменту виконання другого етапу;

4-й етап: оплата 15% вартості продукції, що становить 202 800,00 грн. разом з ПДВ проводиться замовником протягом 30-ти календарних днів з моменту виконання третього етапу.

Як свідчать матеріали справи, 02.04.2010р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок за № 2-42 про сплату вартості продукції в розмірі 1 352 000,00 грн.

Позивач, в свою чергу, на виконання умов договору здійснив перерахування позивачу коштів в загальному розмірі 616250,00 грн. наступним чином:

- згідно платіжного доручення № 25 від 13.04.2010р. в розмірі 320 000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення № 26 від 14.04.2010р. в розмірі 270 000,00 грн.;

- згідно прибуткового касового ордеру № 24 від 23.04.2010р. в розмірі 9 800,00 грн.;

- згідно прибуткового касового ордеру № 30 від 18.05.2010р. в розмірі 8450,00 грн.;

- згідно прибуткового касового ордеру № 31 від 19.05.2010р. в розмірі 8 000,00 грн.

Отже, оплату 45% від вартості продукції, що становить 608 400,00 грн. в повному обсязі позивач здійснив 19.05.2010р., а тому відповідач мав здійснити поставку продукцію протягом 30-ти робочих днів, починаючи з 19.05.2010р.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по поставці продукції не виконав.

Позивач 18.05.2013р. надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 113 від 18.05.2013р., в якому відмовився від продукції та вимагав повернути суму попередньої оплати за непоставлену продукцію в розмірі 616250,00 грн.

Однак, відповідач дану вимогу позивача про повернення коштів залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач передбачену умовами договору попередню оплату продукції здійснив.

Згідно з приписами ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом відповідач у визначений умовами договору строк продукцію позивачу не передав.

Стаття 665 Цивільного кодексу України передбачає право покупця відмовитись від договору купівлі-продажу, якщо продавець відмовляється передати проданий товар.

За змістом ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач скористався наданим йому правом та згідно вимоги № 113 від 18.05.2013р. відмовився від договору та вимагав повернути суму попередньої оплати в розмірі 616 250,00 грн. Проте, відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання грошових коштів у сумі 616 250,00 грн. та не надано доказів поставки продукції на вказану суму або повернення коштів позивачу, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 616 250,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром-Альянс» (м. Київ, вул. Драгоманова, 14-А, код ЄДРПОУ 34499359) на користь приватного підприємства «Антарес-Плюс» (м. Дніпропетровськ, вул. Б.Хмельницького, 4, кв. 302, код ЄДРПОУ 24243144) 616 250 (шістсот шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. боргу, 12 325 (дванадцять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.08.2013р .

Суддя А.І.Привалов