Рішення

від 29.07.2013 по справі 905/3846/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.2013р. Справа № 905/3846/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Тепломережа" м. Донецьк

до Приватного підприємства "Дитячий центр "Розумна дитина" м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 141434,76 грн., пені у розмірі 2759,81 грн., 3% річних у розмірі 3542,19 грн., інфляційних витрат у розмірі 489,88 грн.

Представники сторін:

від позивача: Осуховська С.М. - за довіреністю №1529 від 22.10.2012р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Комунальне підприємство "Тепломережа" м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Дитячий центр "Розумна дитина" м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 141434,76 грн., пені у розмірі 2759,81 грн., 3% річних у розмірі 3542,19 грн., інфляційних витрат у розмірі 489,88 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору на поставку теплової енергії №784 від 21.12.2009р., позивач зобов'язався поставляти відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплатити отриману енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором. Відповідач свої зобов'язання не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним за період з 01.01.2011р. по 01.05.2013р. утворилась заборгованість у розмірі 141434,76 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання".

25.07.2013р. позивач через канцелярію суду надав пояснення №б/н від 25.07.2013р.

25.07.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог №б/н від 25.07.2013р., в якій позивач просить вважати період, за який виникла заборгованість з 01.02.2011р. по 01.05.2013р.

Також, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 141434,76 грн., пеню у розмірі 2759,81 грн., 3% річних у розмірі 3542,19 грн., інфляційні витрати у розмірі 489,88 грн., судовий збір у розмірі 2964,53 грн.

Суд, керуючись вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

21.12.2009р. між Комунальним підприємством "Тепломережа" м. Донецьк (Постачальник) та Приватним підприємством "Дитячий центр "Розумна дитина" м. Донецьк (Споживач), укладено договір на поставку теплової енергії №784.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник зобов'язується поставити споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію, в період опалювального сезону на гаряче водопостачання, на протязі року.

Згідно п. 1.2 Договору, споживач зобов'язується оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

Пунктом 4.1.2 Договору передбачено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, викликаних внаслідок порушенням часу користування тепловою енергією.

Відповідно до п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Пред'явлення рахунків здійснюється: на проведення авансових платежів до 10 числа, на проведення остаточного розрахунку не пізніше 25 числа.

Згідно п. 6.3 Договору, оплата за послуги теплопостачання споживач здійснює до 10 числа місяця, наступного за звітним згідно рахунку, виставленого постачальником. Абонент має право здійснити оплату за декілька місяців наперед.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що договір вступає в силу з 21.12.2009р. та діє до 21.12.2011р.

Відповідно до п. 9.3 Договору, договір вважається пролонгованим на наступний період, якщо за місяць до закінчення строку не послідує заяви однієї із сторін про розірвання даного договору або його перегляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором поставки теплової енергії належним чином, про що свідчать акти на включення опалення: від 12.10.2010р. за адресою: вул. Куйбишева, б. 109; від 17.10.2011р. за адресою: : вул. Куйбишева, б. 109; від 14.10.2012р. за адресою: : вул. Куйбишева, б. 109 (а.с. 28-30).

На виконання умов договору на поставку теплової енергії №784 від 21.12.2009р., позивач виставив відповідачу для оплати рахунки - фактури: №6158 від 31.01.2011р. на суму 7442,66 грн.; №6158 від 28.02.2011р. на суму 6598,07 грн.; №6158 від 29.03.2011р. на суму 2305,20 грн.; №6158 від 31.10.2011р. на суму 2204,64 грн.; №6158 від 30.11.2011р. на суму 11995,12 грн.; №6158 від 28.12.2011р. на суму 4714,71 грн.; №6158 від 31.01.2012р. на суму 9430,98 грн.; №6158 від 29.02.2012р. на суму 10908,07 грн.; №6158 від 28.03.2012р. на суму 10897,12 грн.; №6158 від 26.04.2012р. на суму 2204,64 грн.; №6158 від 31.10.2012р. на суму 1334,59 грн.; №6158 від 30.11.2012р. на суму 7016,41 грн.; №6158 від 19.12.2012р. на суму 6386,11 грн.; №6158 від 30.01.2013р. на суму 33116,25 грн.; №6158 від 20.02.2013р. на суму 12068,19 грн.; №6158 від 25.03.2013р. на суму 15608,82 грн.; №6158 від 29.04.2013р. на суму 7203,18 грн., всього на суму 151434,76 грн. (а.с. 11-27).

Дані платіжні вимоги - доручення відповідачем отримані, але не оплачені у повному обсязі.

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 31.01.2011р. свідчить підпис представника відповідача, яким 03.02.2011р. було отримано даний рахунок (а.с. 48).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 28.02.2011р. свідчить підпис представника відповідача, яким 02.03.2011р. було отримано даний рахунок (а.с. 49).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 29.03.2011р. свідчить підпис представника відповідача, яким 29.03.2011р. було отримано даний рахунок (а.с. 50).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 31.10.2011р. свідчить підпис представника відповідача, яким 31.10.2011р. було отримано даний рахунок. (а.с 71).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 30.11.2011р. свідчить підпис представника відповідача, яким 30.11.2011р. було отримано даний рахунок (а.с. 51).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 28.12.2011р. свідчить підпис представника відповідача, яким 28.12.2011р. було отримано даний рахунок (а.с. 52).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 31.01.2012р. свідчить підпис представника відповідача, яким 31.01.2012р. було отримано даний рахунок (а.с. 53).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 29.02.2012р. свідчить підпис представника відповідача, яким 29.02.2012р. було отримано даний рахунок (а.с. 18).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 28.03.2012р. свідчить підпис представника відповідача, яким 28.03.2012р. було отримано даний рахунок (а.с. 54).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 26.04.2012р. свідчить підпис представника відповідача, яким 26.04.2012р. було отримано даний рахунок (а.с. 20).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 31.10.2012р. свідчить підпис представника відповідача, яким 05.11.2012р. було отримано даний рахунок (а.с. 55).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 30.11.2012р. свідчить підпис представника відповідача, яким 30.11.2012р. було отримано даний рахунок (а.с. 56).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 19.12.2012р. свідчить підпис представника відповідача, яким 19.12.2012р. було отримано даний рахунок (а.с. 57).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 31.01.2012р. свідчить підпис представника відповідача, яким 31.01.2012р. було отримано даний рахунок (а.с. 53).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 20.02.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 20.02.2013р. було отримано даний рахунок (а.с. 25).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 25.03.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 25.03.2013р. було отримано даний рахунок (а.с. 59).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 30.01.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 30.01.2013р. було отримано даний рахунок (а.с. 58).

Про факт отримання відповідачем рахунку - фактури №6158 від 29.04.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 29.04.2013р. було отримано даний рахунок (а.с. 60).

Відповідачем 19.02.2013р. було частково оплачено заборгованість у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

У зв'язку з тим, що в призначенні платежу не було визначено період, за який була здійснена часткова оплата, то дана сума зарахована позивачем на погашення заборгованості за січень 2011р. у розмірі 7442,66 грн. та 2557,34 грн., як часткове погашення заборгованості за лютий 2011р.

Тому, сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 141434,76 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.07.2013р., який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств (а.с. 72).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 141434,76 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні Комунального підприємства "Тепломережа" м. Донецьк доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 2759,81 грн., 3% річних у розмірі 3542,19 грн., інфляційні витрати у розмірі 489,88 грн.

Відповідно до п. 6.4 Договору, у випадку порушення строку оплати передбаченого у п. 6.3 договору, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленим законодавством або договором розмірами.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє повністю: за період з 29.05.2012р. по 26.11.2012р., на суму заборгованості 77052,21 грн, пеня у розмірі 5747,34 грн. Позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку пені, але, оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому пеня підлягає стягненню у розмірі 2759,81 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє повністю: за період з 10.02.2011р. по 18.02.2013р., на суму заборгованості 7442,66 грн., 3% річних у розмірі 452,68 грн.; за період з 10.03.2011р. по 18.02.2013р., на суму заборгованості у розмірі 6598,07 грн., 3% річних у розмірі 386,12 грн.; за період з 19.02.2013р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 4040,73 грн., 3% річних у розмірі 28,56 грн.; за період з 10.04.2011р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості у розмірі 2305,20 грн., 3% річних у розмірі 145,32 грн.; за період з 10.11.2011р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 2204,64 грн., 3% річних у розмірі 100,21 грн.; за період з 10.12.2011р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 11995,12 грн., 3% річних у розмірі 515,63 грн.; за період з 10.01.2012р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 4714,71 грн., 3% річних у розмірі 190,66 грн.; за період з 10.02.2012р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 9430,98 грн., 3% річних у розмірі 357,34 грн.; за період з 10.03.2012р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 10908,07 грн., 3% річних у розмірі 387,31 грн.; за період з 10.04.2012р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 10897,12 грн., 3% річних у розмірі 359,16 грн.; за період з 10.05.2012р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 2204,64 грн., 3% річних у розмірі 67,23 грн.; за період з 10.11.2012р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 1334,59 грн., 3% річних у розмірі 20,51 грн.; за період з 10.12.2012р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 7016,41 грн., 3% річних у розмірі 90,54 грн.; за період з 10.01.2013р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 6386,11 грн., 3% річних у розмірі 66,14 грн.; за період з 10.02.2013р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 33116,25 грн., 3% річних у розмірі 258,58 грн.; за період з 10.03.2013р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 12068,19 грн., 3% річних у розмірі 66,46 грн.; за період з 10.04.2013р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 15608,82 грн., 3% річних у розмірі 46,19 грн.; за період з 10.05.2013р. по 15.05.2013р., на суму заборгованості 7203,18 грн., 3% річних у розмірі 3,55 грн., всього у розмірі 3542,19 грн.

Також, суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє повністю: за період з лютого 2012р. по лютий 2013р., на суму заборгованості 7442,66 грн., інфляційних витрат у розмірі 254,42 грн.; за період з березня 2011р. по лютий 2013р., на суму заборгованості 6598,07 грн., інфляційних витрат у розмірі 164,69 грн.; за період з березня 2011р. по травень 2013р., на суму заборгованості 4040,73 грн., інфляційних витрат у розмірі 105,00 грн.; за період з квітня 2011р. по травень 2013р., на суму заборгованості 2305,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,25 грн.; за період з листопада 2011р. по травень 2013р., на суму заборгованості 2204,64 грн., інфляційних витрат у розмірі 6,55 грн.; за період з грудня 2011р. по травень 2013р., на суму заборгованості 11995,12 грн., інфляційних витрат у розмірі 23,63 грн.; за період з листопада 2012р. по травень 2013р., на суму заборгованості 1334,59 грн., інфляційних витрат у розмірі 4,00 грн.; за період з грудня 2012р. по травень 2013р., на суму заборгованості 7016,41 грн., інфляційних витрат у розмірі 28,09 грн.; за період з січня 2013р. по травень 2013р., на суму заборгованості 6386,11 грн., інфляційних витрат у розмірі 12,77 грн.; за період з березня 2013р. по травень 2013р., на суму заборгованості 12068,19 грн., інфляційних витрат у розмірі 12,07 грн.; за період з квітня 2013р. по травень 2013р., на суму заборгованості 15608,82 грн., інфляційних витрат у розмірі 15,61 грн.; за період травень 2013р., на суму заборгованості 7203,18 грн., інфляційних витрат у розмірі 7,20 грн., всього у розмірі 661,28 грн. Позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку інфляційних витрат, але, оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі 489,88 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Дитячий центр "Розумна дитина" (83004, м. Донецьк, пр. Київський, б. 6, кв. 17, ЄДРПОУ 32443016) на користь Комунального підприємства "Тепломережа" (83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, б. 109, ЄДРПОУ 05473192) суму основного боргу у розмірі 141434 (сто сорок одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 76 коп., пеню у розмірі 2759 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 81 коп., 3% річних у розмірі 3542 (три тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 19 коп., інфляційні витрати у розмірі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 88 коп., судовий збір у розмірі 2964 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 53 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 05.08.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу