Рішення

від 31.07.2013 по справі 905/3947/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2013р. Справа № 905/3947/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" м. Маріуполь, Донецька область

до Державного підприємства інженерної геодезії "Азовінжгеодезія" м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 58519,74 грн, 3% річних у розмірі 97,36 грн., інфляційних витрат у розмірі 935,73грн.

Представники сторін:

від позивача: Сіробаба М.С. - за довіреністю №172/01 від 28.03.2013р.

від відповідача : не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа" м. Маріуполь, Донецька область звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства інженерної геодезії "Азовінжгеодезія" м.Маріуполь, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 58519,74 грн, 3% річних у розмірі 97,36 грн., інфляційних витрат у розмірі 935,73грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору на відпущення теплової енергії №113Ж1 від 01.10.2005р., позивач зобов'язався забезпечувати безперебійне постачання теплової енергії об'єктів відповідача, а відповідач зобов'язався щомісячно оплачувати послуги теплопостачання відповідно до об'ємів теплоспоживання. Відповідач свої зобов'язання не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 58519,74 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 49, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, Законами України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

24.07.2013р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву №399/01 від 22.07.2013р., в якій зазначає, що було допущено описку та помилково вказано дату до рахунку - фактури №05-2130/01, було вказано 11.06.2012р. замість 24.05.2012р.

31.07.2013р. представник позивача через канцелярію суду через надав заяву про уточнення позовних вимог №б/н та б/д, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості за теплову енергію у розмірі 58519,74 грн. Також, в даній заяві позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 97,36 та інфляційних витрат у розмірі 935,73 грн.

Суд, керуючись вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2005р. між Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" м. Маріуполь, Донецька область (Постачальник) та Державним підприємством інженерної геодезії "Азовінжгеодезія" м.Маріуполь, Донецька область (Споживач), укладено договір на відпущення теплової енергії №113Ж1.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник подає теплову енергію для об'єктів споживача, перерахованих у додатку до даного договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, постачальник зобов'язується забезпечити безперебійне постачання теплової енергії об'єктів споживача відповідно до умов договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що споживач зобов'язується щомісячно оплачувати послуги теплопостачання відповідно до об'ємів теплоспоживання.

Згідно з п. 4.1 додаткової угоди до договору №113Ж1 від 01.10.2005р. на відпущення теплової енергії, споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, згідно виставленим рахункам, в строк до 10-ого числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії на протязі всього опалювального періоду.

Відповідно до п. 5.1 Договору, договір укладений на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені за взаємною згодою сторін у письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не буде надано заяви однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляді.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором на відпущення теплової енергії належним чином, про що свідчать акти на включення центрального опалення від 15.10.2011р., 18.10.2012р. за адресою: вул. Зелінського, б. 87.

На виконання умов договору на відпущення теплової енергії №113Ж1 від 01.10.2005р., позивач виставив відповідачу для оплати рахунки - фактури: №12-2130/01 від 23.12.2011р. на суму 5621,78 грн.; №01-2130/01 від 26.01.2012р. на суму 7203,19 грн.; №02-2130/01 від 23.02.2012р. на суму 7388,19 грн.; №03-2130/01 від 26.03.2012р. на суму 7203,19 грн.; №04-2130/01 від 26.04.2012р. на суму 3281,93 грн.; №05-2130/01 від 24.05.2012р. на суму 30,57 грн.; №08-2130/01 від 22.08.2012р. на суму 33,35 грн.; №10-2130/01 від 25.10.2012р. на суму 3997,52 грн.; №11-2130/01 від 23.11.2012р. на суму 7241,27 грн.; №12-2130/01 від 24.12.2012р. на суму 7203,19 грн.; №01-2130/01 від 28.01.2013р. на суму 7203,19 грн.; №02-2130/01 від 22.02.2013р. на суму 7350,07 грн.; №03-2130/01 від 25.03.2013р. на суму 7203,19 грн.; №04-2130/01 від 24.04.2013р. на суму 3714,24 грн., всього на суму 74674,87 грн. (а.с. 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43).

Дані рахунки - фактури відповідачем отримані, але не оплачені у повному обсязі, про факт отримання свідчать реєстри податкових накладних (а.с. 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44).

Відповідачем було частково оплачена товар на загальну суму 16155,13 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 58-62).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 58519,74 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 58519,74 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" м. Маріуполь, Донецька область доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства інженерної геодезії «Азовінжгеодезія» (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б. 87 , ЄДРПОУ 25721097) на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" (87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, б. 1, ЄДРПОУ 33760279) суму основного боргу у розмірі 58519 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 1720 ( одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 05.08.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу