Рішення

від 31.07.2013 по справі 910/9380/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9380/13 31.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш Енд Кері Україна" До відповідача-1Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоконтракт-Центр" До відповідача-2Київська міжрегіональна митняця Міністерства доходів і зборів України Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Голєв Віталій Юрійович Простягнення заборгованості 26776, 68 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Левтерова Т.М дов. № 21-13 від 25.03.2013р. до 25.03.2014р.

Від відповідача-1 - не з'явився

Від відповідача-2 - Маньковська К.Е. посв. № 072596, дов. № 14/1-16/28621 29.12.2012р.

Від третьої особи - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш Енд Кері Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоконтракт-Центр", відповідача-2 Київської регіональної митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Голєв Віталій Юрійович, про стягнення заборгованості 26776, 68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року порушено провадження по справі № 910/9380/13, розгляд справи призначено на 12.06.2013 року.

12.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

12.06.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

12.06.2013 року представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з неявкою відповідача-1, відповідача-2, третьої особи та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року, розгляд справи відкладено на 19.07.2013 року.

17.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про заміну відповідача-2 його правонаступником.

19.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

19.07.2013 року представники позивача та відповідача-2 за довіреністю № 14/1-16/28621 від 29.12.2012р. виданої Начальником Київської регіональної митниці Романенко Г.В. у судове засідання з'явились.

19.07.2013 року представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні розглядається клопотання відповідача-2 про його заміну правонаступником.

Представник позивача клопотання про заміну відповідача-2 його правонаступником залишив на розсуд суду.

Представник відповідача-2 клопотання про заміну відповідача-2 його правонаступником підтримав у повному обсязі.

19.07.2013 року у судовому засіданні судом зроблено зауваження представнику відповідача-2 за неналежну поведінку.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Суд оголошує перерву для дослідження матеріалів справи. Після перерви суд продовжує розгляд справи.

Клопотання відповідача-2 про заміну відповідача-2 його правонаступником судом задоволено.

19.07.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представник відповідача-2 проти клопотання про продовження строку розгляуд справи судом задоволено.

Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року розгляд справи відкладено на 31.07.2013 року.

31.07.2013 року представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явились.

31.07.2013 року представники відповідача-1, та третьої особи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

31.07.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача-2 надав суду для огляду документи по справі.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 31.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України .

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України .

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» (надалі Позивач») 31 січня 2013 року подало до Київської регіональної митниці (надалі - «Відповідач 2») митну декларацію №100270000/2013/269623 з метою митного оформлення в режимі імпорт товарів: набір дерев'яних вішалок з 6 шт. (44,5 см.*1,2 см.), металевий гачок, МЕТРО-арт. 213679-140 80 наб. (84 480 шт.), колір натуральний, виробник Guilin Forward Industry and Trade Co., Ltd., торгівельна марка ARO, країна виробництва - Китай, код УКТЗЕД - 4421100000 (надалі -«Товар»).

Митниця надіслала Позивачеві повідомлення вих. №14/4-18/1319 від 31.03.20134 р. про призупинення митного оформлення Товару на строк до 10 (десяти) робочих днів з 31.01.2013 р. до 13 .02.2013 р. Таке призупинення грунтувалось на внесенні до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності під №000609 промислового зразка «Вішалка для одягу» у відповідності патентом України на промисловий зразок № 22682 від 25.01.2012 року.

Відповідно до документів, отриманих Позивачем у Державному підприємстві «Український институт промислової власності, правовласником Промислового зразка є Голєв Віталій Юрійович.

Згідно договору № ЕКЦ-2 про надання виключної ліцензії на промисловий зразок "Вішалка для одягу" від 30.03.2012 року Ліцензіаром (Голєв Віталій Юрійович) передано ліцензіатові (Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоконтракт-Центр")виключну ліцензію на використання на території промислового зразка, який охороняється патентом № 22682 від 25.01.2012 року.

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що після повідомлення Митниці про призупинення митного оформлення Товару представник Відповідача 1 звернувся до Позивача з вимогою укласти Договір № 0102/01-13 надання консультаційних послуг від 01.02.2013 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «КОСМОНАВА УКРАЇНА» для «отримання письмового дозволу на ввезення/імпорт відповідної партії товару (продукції від ліцензіату - особи уповноваженої правовласником - TOB «Енергоконтракт-Центр». Керуючись правом попереднього користувача Промислового зразку, передбаченим частиною 2 статтею 470 Цивільного кодексу України, позивач відмовився укладати вищезазначений договір.

14.02.2013 р. Митниця надіслала Позивачеві повідомлення Вих. №14/4-18/2069 про продовження строку призупинення митного оформлення Товару додатково на строк до 10 (десяти) робочих днів з 14.02.2013 р. до 27.02.2013 р., при цьому Митниця посилалася на клопотання представника Правовласника (директора ТОВ «ЕНЕРГОКОНТРАКТ-ЦЕНТР») про продовження строку призупинення митного оформлення Товару (листи №13-к від 12.02.2013 р. (вхідний номер КРМ 4628/7ф від 12.02.2013 р.), та №16-К від 13.02.2013 р. (вхідний номер КРМ 4899/7ф від 14.02.2013 р.) як на підставу продовження призупинення митного оформлення Товару.

Зважаючи на те, що ані Правовласник, ані Відповідач-1 протягом 20 робочих днів із (31.01.2013 р. до 27.02.2013 р.) призупинення митного оформлення Товару не скористались своїм правом та не звернулись до суду з метою забезпечення прав інтелектуальної власності, на підставі статті 399 Митного кодексу України Товар був оформлений Митницею у вільний обіг за митною декларацією ІМ-40 №100270000/2013/270786 від 28.02.2013 р.

Відповідно до уніфікованої митної квитанції МД-1 серія КБ №656708 від 18.03.2013 р. плата за зберігання Товару за 32 (тридцять два) календарних дні становить 26 776,68 грн., плата за зберігання Товару за один календарний день становить 80 (вісімдесят) євро.

Оплата Позивачем зберігання Товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями №22766 від 15.03.2013 р. на суму 23 999,06 грн. та №22776 від 18.03.2013 р. на суму 2 786,62 грн., що загалом становить 26 776,68 грн. та повідомленнями Київської регіональної митниці №11 від 15.03.2013 р. та №12 від 18.03.2013 р. відповідно.

Відповідно позовної заяви позивач вказує, що листом вих. №1 від 01.03.2013 р., позивач звернувся з проханням до Митниці надати дозвіл на видачу Товару у зв'язку з його митним оформленням у вільний обіг. Згідно письмових пояснень від 31.07.2013 року позивач зазначає, що лист було отримано Митницею та зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції під номером 6915.

В матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем листа вих. №1 від 01.03.2013 р. , докази отримання їх Митницею, доказів відмови Митниці у видачі товару.

Листом вих. № 1262 від 12.03.2013 року (вхідний номер КМР 8808/7 від 18.03.2013 р.), позивач звернувся з проханням до Митниці надати дозвіл на видачу Товару..

Відповідно видаткової накладної № 38 від 18.03.2013 року товар виданий Митницею позивачу.

Згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача-1 витрати за зберігання товару у період з 14.02.2013 року по 27.02.2013 року за 14 днів - 11714, 80 грн., з відповідача-2 з 28.02.2013 року по 17.03.2013 року за 18 днів - 15061, 88 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 424 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦКУ за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (ч. 3 ст. 1109 ЦКУ).

Згідно договору № ЕКЦ-2 про надання виключної ліцензії на промисловий зразок "Вішалка для одягу" від 30.03.2012 року Ліцензіаром (Голєв Віталій Юрійович) передано ліцензіатові (Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоконтракт-Центр")виключну ліцензію на використання на території промислового зразка, який охороняється патентом № 22682 від 25.01.2012 року.

Відповідно ч.1, 2, 3 ст. 399 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов'язки. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв'язку повідомляє правовласника про факт пред'явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.

Митниця надіслала Позивачеві повідомлення вих. №14/4-18/1319 від 31.03.20134 р. про призупинення митного оформлення Товару на строк до 10 (десяти) робочих днів з 31.01.2013 р. до 13.02.2013 р. Таке призупинення грунтувалось на внесенні до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності під №000609 промислового зразка «Вішалка для одягу» у відповідності патентом України на промисловий зразок № 22682 від 25.01.2012 року.

14.02.2013 р. Митниця надіслала Позивачеві повідомлення Вих. №14/4-18/2069 про продовження строку призупинення митного оформлення Товару додатково на строк до 10 (десяти) робочих днів з 14.02.2013 р. до 27.02.2013 р., у зв'язку з клопотанням представника Правовласника (директора ТОВ «ЕНЕРГОКОНТРАКТ-ЦЕНТР») про продовження строку призупинення митного оформлення Товару (листи №13-к від 12.02.2013 р. (вхідний номер КРМ 4628/7ф від 12.02.2013 р.), та №16-К від 13.02.2013 р. (вхідний номер КРМ 4899/7ф від 14.02.2013 р.) як на підставу продовження призупинення митного оформлення Товару.

Згідно з ч.7, 8 ст. 39 9 Митного кодексу України, у разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено митним органом, але не більш як на 10 робочих днів.

В матеріалах справи відсутні відомості, що підтвержують про звернення правовласника, ТОВ «ЕНЕРГОКОНТРАКТ-ЦЕНТР» до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності.

Відповідно до уніфікованої митної квитанції МД-1 серія КБ №656708 від 18.03.2013 р. плата за зберігання Товару за 32 (тридцять два) календарних дні становить 26 776,68 грн., плата за зберігання Товару за один календарний день становить 80 (вісімдесят) євро.

Оплата Позивачем зберігання Товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями №22766 від 15.03.2013 р. на суму 23 999,06 грн. та №22776 від 18.03.2013 р. на суму 2 786,62 грн., що загалом становить 26 776,68 грн.

Відповідно ч. 15 ст. 399 Митного кодексу України, у разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування митним органам витрат, пов'язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 витрати за зберігання товару у період з 14.02.2013 року по 27.02.2013 року за 14 днів в сумі 11714, 80 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 з 28.02.2013 року по 17.03.2013 року за 18 днів - 15061, 88 грн. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно позовної заяви позивач вказує, що листом вих. №1 від 01.03.2013 р., позивач звернувся з проханням до Митниці надати дозвіл на видачу Товару у зв'язку з його митним оформленням у вільний обіг. Згідно письмових пояснень від 31.07.2013 року позивач зазначає, що лист було отримано Митницею та зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції під номером 6915.

В матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем листа вих. №1 від 01.03.2013 р. , докази отримання їх Митницею, доказів відмови Митниці у видачі товару.

Листом вих. № 1262 від 12.03.2013 року (вхідний номер КМР 8808/7 від 18.03.2013 р.), позивач звернувся з проханням до Митниці надати дозвіл на видачу Товару.

Відповідно видаткової накладної № 38 від 18.03.2013 року товар виданий Митницею позивачу.

Товар був оформлений Митницею у вільний обіг за митною декларацією ІМ-40 №100270000/2013/270786 від 28.02.2013 р.

Відповідно ст. 242 Митного кодексу України, товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Оплата Позивачем зберігання Товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями №22766 від 15.03.2013 р. на суму 23 999,06 грн. та №22776 від 18.03.2013 р . на суму 2 786,62 грн., що загалом становить 26 776,68 грн.

Таким чином оплата позивачем була здійснена лише 15.03.2013 року та 18.03.2013 року.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 повністю.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоконтракт-Центр" (79035, Львівська обл., м. Львів, Сихівський район, вул. Зелена, бул. 204; код ЄДРПОУ 35286829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (02140, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 43, код ЄДРПОУ 32049199) 11714, 80 грн. (одиннадцять тисяч сімсот чотирнадцять грн. 80 коп.) грошових коштів, 752, 72 грн. (сімсот п'ятдесят дві грн. 72 коп.) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 05.08.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська