Рішення

від 24.07.2013 по справі 910/11860/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11860/13 24.07.13

За позовомІноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Розмарин Торг» простягнення 16 493,32 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Загурська В.Й. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмарин Торг» (надалі - «Товариство») про стягнення 16 493,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №113089 від 11.04.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16 493,32 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.07.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №25030862, отриманим представником відповідача 08.07.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2011 р. між Підприємством (постачальник) та Товариством (покупець) було укладено договір поставки №1013089 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1.1 постачальник зобов'язаний прийняти від покупця через свого торгового представника замовлення на постачання товару та здійснити доставку товару за адресою, вказаною у замовленні, а пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно сплатити вартість товару та заставну вартість тари згідно товарно-транспортних накладних.

Згідно з п. 3.2 Договору розрахунки за отриману партію товару здійснюються у гривнях на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, або готівкою в момент здійснення доставки постачальником у відповідності з лімітами та порядком, які встановлено чинним законодавством України.

На виконання умов Договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 16 493,32 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №2200726085 від 12.07.2012 р., №2200712434 від 10.07.2012 р., №2200759686 від 19.07.2012 р., №2200763936 від 20.07.2012 р., №2200763944 від 20.07.2012 р., №2200767198 від 20.07.2012 р., №2200757773 від 19.07.2012 р., №220075812 від 19.07.2012 р. на загальну суму 16 493,32 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі суму 16 493,32 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (товарно-транспортні накладні №2200726085 від 12.07.2012 р., №2200712434 від 10.07.2012 р., №2200759686 від 19.07.2012 р., №2200763936 від 20.07.2012 р., №2200763944 від 20.07.2012 р., №2200767198 від 20.07.2012 р., №2200757773 від 19.07.2012 р., №220075812 від 19.07.2012 р. на загальну суму 16 493,32 грн.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 16 493,32 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.1 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 16 493,32 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 16 493,32 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмарин Торг» (02660, м. Київ, вул. Каховська, 64; ідентифікаційний код 36972385) на користь Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (07442, Київська обл., Броварський р-н, смт. Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе; ідентифікаційний код 21651322) заборгованість у розмірі 16 493 (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя В.П. Босий