Ухвала

від 30.07.2013 по справі 367/1707/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1707/13-ц Головуючий у І інстанції Оладько С.І. Провадження № 22-ц/780/3189/13 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В. Категорія 44 30.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

30 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Гуль В.В.,

суддів Касьяненко Л.І., Олійника В.І.,

при секретарі Бевзюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Коцюбинської селищної ради на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2013 року у справі за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради, ОСОБА_2, третя особа комунальне підприємство «Сятошинське лісопаркове господарство» про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку, -

встановила:

у січні 2013 року прокурор м. Ірпеня Київської області звернувся до суду з даним, посилаючись на те, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008р № 1869/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,08 га для вказаних цілей.

Позивач зазначав, що рішення Коцюбинської селищної ради прийнято, а державний акт видано з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим їх необхідно визнати недійсними.

Крім того, на думку позивача спірну земельну ділянку у приватну власність передано за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" без його відома та виключення її з Держлісфонду України.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач просив суд визнати рішення Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 № 1869/25-5 та виданий на його підставі державний акт серії ЯЖ № 929760 на право власності на земельну ділянку площею 0,08 га із кадастровим номером 3210946200:01:041:0106 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_2 недійсними та визнати право власності держави на цю земелю.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 № 1869/25-5 та виданий на його підставі державний акт серії ЯЖ № 929760 на право власності на земельну ділянку площею 0,08 га із кадастровим номером 3210946200:01:041:0106 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_2

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Коцюбинська селищна рада просить дане рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неврахування судом відсутності порушень територіальних повноважень Коцюбинською селищною радою при прийнятті оскаржуваного рішення та не застосування строків позовної давності.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1869/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,08 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 02.03.2009 року було видано державний акт серії ЯЖ № 929760 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:041:0106, площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.7).

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року селище міського типу Берковець перейменоване в селище ім. Коцюбинського та до його складу включено залізничну станцію Біличі, та будь-які графічні додатки до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року, які б підтверджували межі селища Коцюбинське не збереглися, з 1941 року і по даний час рішення щодо встановлення чи зміни меж сел. Коцюбинське компетентними органами не приймались, проект встановлення меж не розроблявся та не затверджувався.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.11, що залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.12 у справі за позовом Київської міської ради до Державного управління навколишнього природного середовища в м. Києві, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Ірпінської міської ради, Коцюбинської селищної ради, за участю прокуратури м. Києва, треті особи - Державне агентство земельних ресурсів України, КП "Святошинське лісопаркове господарство", КП КОР "Обласний лісгосп", Київська обласна державна адміністрація, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання бездіяльності протиправною, рішень нечинними та їх скасування, зобов'язання вчинити дії.

Разом з тим, відповідно до інформації відділу Держкомзему в м. Ірпінь від 18.01.13 № 01-02/44-1, , державна статистична звітність форми 6-зем по смт. Коцюбинське в період з 01.01.2008 по 31.12.2008 не велася, землі запасу по смт. Коцюбинське в період з 01.01.2008 по 31.12.2008 не обліковувалися.

Також судом першої інстанції встановлено, що на момент прийняття спірного рішення будь-яка містобудівна документація, визначена Законом України "Про планування і забудову територій" в сел. Коцюбинське була відсутня, а Перспективний план розвитку селища, на який посилався представник Коцюбинської селищної ради та техніко-економічне обґрунтування є видом землевпорядної документації та згідно вимог зазначеного закону не є містобудівною документацією, яка могла б бути підставою для прийняття спірного рішення щодо відведення земельної ділянки для містобудівних потреб.

Відповідно до ст.152 ЗК України "Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 173 Земельного кодексу України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про основи містобудування" визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації місцевих правил забудови з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про планування і забудову територій" сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, в тому числі, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи вищезазначене законодавство та ту обставину, що земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного рішення, розташована поза межами населеного пункту - смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття спірного рішення від 24.12.2008 № 1869/25-5 межі смт. Коцюбинське у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про незаконність прийнятого рішення Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 № 1869/25-5, як такого, що не відповідає положенням п.12 Перехідних положень та ст. 12 ЗК України.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору по суті, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги рішення Коцюбинської селищної ради від 29.04.2010 року № 75 від 15.09.2010 року, № 153 та від 06.11.2009 року, № 170, оскільки вони прийняті після прийняття оспорюваного рішення і обставини які ними підтверджуються не існували на момент прийняття спірного рішення.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачем не пропущений строк для подачі позову до суду, оскільки пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", який набрав чинності з 15.01.2012, встановлено, що позов про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, може бути подано протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсним державного акту на право власності на землю, виданого на підставі оспорюваного рішення, були обґрунтовано задоволені судом першої інстанції, враховуючи положення ст. 155 ЗК України.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За таких , колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, рішення є законним і обгрунтованим, а підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Коцюбинскьої селищної ради відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: