Постанова

від 30.07.2013 по справі 813/4450/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №813/4450/13-а

30 липня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - cудді Кузана Р.І.

в присутності секретаря судового засідання Кончук Н.С.,

за участю представника позивача Колошкіна І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський комбікормовий завод» до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буський комбікормовий завод", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 27.03.2013р. № 0000132200149/22-00.

В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки у позивача є в наявності всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом позивача ТзОВ «Стоянівнасіння» по поставці зерна пшениці. Вважає, що висновки відповідача, викладені в акті позапланової документальної невиїзної перевірки № 26/22-00/00688841 від 15.03.2013р., щодо завищення податкового кредиту позивачем у зв'язку з відсутністю факту поставки товару є безпідставними та нічим не підтверджені, не можуть бути покладені в основу порушення позивачем податкового законодавства та нікчемності правочинів. Крім того, податковий орган не вправі самостійно давати висновки про нікчемність правочинів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та долучених до матеріалів справи письмових доказів, просить позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, подав письмові заперечення проти адміністративного позову. Зазначив, що хоча до перевірки представлені первинні документи, проте у контрагента позивача не було можливості здійснити поставку зерна пшениці, що підтверджується результатами позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Стоянівнасіння», оформленої актом ДПІ у Радехівському райноі Львівської області № 43/22-00/02778330 від 17.12.2012р. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Буський комбікормовий завод» зареєстроване як юридична особа, присвоєний код ЄДРПОУ 00688841. Основними видами діяльності товариства є: складське господарство; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Державною податковою інспекцією у Буському районі Львівської області Державної податкової служби (надалі ДПІ у Буському районі) 13.03.2013р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський комбікормовий завод" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Стоянівнасіння» за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р.

Результати перевірки оформлені актом від 15.03.2013р. №26/22-00/00688841.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено, що ТзОВ «Буський комбікормовий завод» в порушення вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість в червні 2012 року в сумі 52930 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у Буському районі Львівської області ДПС 27 березня 2013 року винесено податкове повідомлення рішення 0000132200149/22-00, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 66 163,00 грн., в тому числі за основним платежем - 52 930,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 233,00 грн.

Такі висновки податкового органу базуються на відомостях зазначених у наявних в інспекції інформаційних базах, зокрема Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, Єдиному реєстрі податкових накладних та акту ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС від 17.12.2012р. №43/22-00/02778330 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоянівнасіння» з питань правомірності відображення взаємовідносин за даними податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток операцій із придбання ТМЦ у ФГ «Левада-В» (код ЄДРПОУ 30849961) та відображення подальшої їх реалізації ТОВ «Буський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 00688841) за період з 01.04.2012 по 30.06.2012.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Буський комбікормовий завод» та ТзОВ «Стоянівнасіння» укладено договір від 11 червня 2012 року № 1106, згідно з яким позивач зобов'язується прийняти від ТзОВ «Стоянівнасіння» зерно пшениці, за ціною 1580 грн. з ПДВ за тону (а.с.24).

Згідно з податковою накладною від 12 червня 2012 року № 17 (а.с.25) та видатковою накладною від 12 червня 2012 року № РН - 0000176 (а.с.26) ТзОВ «Буський комбікормовий завод» отримано пшеницю в кількості 201,00 тона, на суму 317580,80 грн. в т.ч. ПДВ 52930,13грн.

Розрахунки проведено в повному обсязі згідно з договором від 13.08.2012р. № 06/з-кз «Про зарахування зустрічних однорідних вимог».

Як встановлено перевіркою та підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами, транспортування товару проводились за рахунок ТзОВ «Буський комбікормовий завод" відповідно до наступних товарно-транспортних накладних ААК № 001 від 12.06.2012р., ААК №002 від 12.06.2012р., ААК №003 від 12.06.2012р., ААК №004 від 12.06.2012р., ААК №005 від 12.06.2012р., ААК №006 від 12.06.2012р.

Разом з цим, податковим органом в акті перевірки встановлено, що за даними АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» існує розбіжність між задекларованими позивачем сумою податкового кредиту по даній операції та податковим зобов'язанням ТзОВ «Стоянівнасіння». При цьому, як зазначено в акті перевірки, така розбіжність виникла за результатами перевірки ТзОВ «Стоянівнасіння», проведеної лише в грудні 2012 року.

Судом враховано, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі -Порядок).

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник) та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Позивачем не подано суду доказів які б свідчили, що за результатами автоматизованого співставлення даних податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача за червень 2012 року виявлено розбіжність з даними податкових зобов'язань по ТзОВ «Стоянівнасіння» за вказаний період.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Як зазначено в акті перевірки, така розбіжність була виявлена відповідачем лише в грудні 2012 року, після документальної перевірки ТзОВ «Стоянівнасіння». Таким чином, відповідач (ДПІ у Буському районі) фактично поставив в залежність право позивача на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів, від виконання іншим державним органом (ДПІ у Радехівському районі Львівської області) покладених на нього обов'язків щодо перевірки правильності ведення податкового обліку контрагентом позивача.

Вирішуючи спір, суд керується принципом законності та виходить з положень Конституції України, відповідно до ч. 2 ст. 19 якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як зазначалось вище, для підтвердження реальності операції по поставці зерна пшениці позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: договір № 1106 від 11.06.2012р., податкову накладну № 17 від 12.06.2012р., видаткову накладну № РН-0000176 від 12.06.2012р.,товарно-транспортні накладні ААК № 001, ААК № 002, ААК № 003, ААК № 004, ААК № 005, ААК № 006 від 12.06.2012р.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік", є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Всі представлені первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують реальний характер господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Стоянівнасіння» по придбанню товару для здійснення яких у позивача були всі можливості.

Вказані документи надавались позивачем до перевірки, що не заперечується представником відповідача та були предметом дослідження. Порушень щодо форми та порядку їх заповнення в акті перевірки не встановлено, а тому такі є належними доказами та приймаються судом до уваги при прийнятті рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.

Відповідно до частини 1 пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Фактично висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту ґрунтуються на даних документальної перевірки ТзОВ «Стоянівнасіння», за результатами якої встановлено відсутність операцій по придбанню зерна пшениці у ФГ «Левада В». При цьому, відсутність факту поставки зерна жодними доказами відповідачем не підтверджено, а вказані висновки ґрунтуються лише на припущенні щодо неможливості ними здійснити власними транспортними засобами перевезення зерна від ФГ «Левада В» до ТзОВ «Стоянівнасіння». Разом з цим, відповідачем не враховано, що дана господарська операція була належним чином відображена вказаними суб'єктами господарювання в їх податковому та бухгалтерському обліку.

Враховуючи проаналізовані норми права та представлені первинні документи, суд приходить до висновку, що операції за тим їх змістом, що відображено в документах податкового, бухгалтерського обліку відбулися, що позивач правомірно сформував у період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ «Стоянівнасіння».

Суд враховує, що згідно з п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

З огляду на вище викладене та з врахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що викладені в акті перевірки від 15.03.2013р. висновки податкового органу про порушення позивачем норм ПК України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов про визнання протиправним та скасування прийнятого на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення, є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Судові витрати у розмірі 662,34 гривень відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби № 0000132200149/22-00 від 27.03.2013р.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський комбікормовий завод» судовий збір в сумі 662 (шістсот шістдесят дві) гривні 34 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 серпня 2013 року.