Рішення

від 23.07.2013 по справі 910/8721/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8721/13 23.07.13

За позовомДочірнього підприємства «Гамет Україна» До Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК» Простягнення 15 752,97 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Бабич Є.В. - за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК» 13 051,50 грн. основного боргу, 341,48 грн. процентів, 1707,41 грн. пені, 652,58 грн. індексу інфляції, а всього 15 752,97 грн. заборгованості за договором № 24-03 від 01.03.2010р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 08.05.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалами суду від 30.05.2013р. та 20.06.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 08.05.2013р., 30.05.2013р. та від 20.06.2013 направлені на адресу відповідача: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, ухвала від 30.05.2013р. направлена на поштову адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК»: 83001, м. Донецьк, пр. Гринкевича, 8. Зазначені ухвали суду від 08.05.2013р., від 30.05.2013р. та від 20.06.2013р. були повернуті суду органами зв'язку з відміткою „за зазначеною адресу не проживає".

Проте ухвала суду від 04.07.2013р. була правлена на адресу відповідача: 83086, м. Донецьк, вул.. Первомайська, 13, яка була вручені уповноваженому Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК» за довіреністю „Кросников І.К.".

Тому, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (ухвал господарського суду від 08.05.2013, 30.05.2013, 20.06.2013) повернуті з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» та примірник про вручення рекомендованої кореспонденції ухвали господарського суду міста від 04.07.2013р., повернуті органами зв'язку з позначкою „вручено" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За клопотанням Позивача, спір вирішено відповідно до п. 3сст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010р. між Дочірнім підприємства «Гамет Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УДК» було укладено договір № 24-03.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Пунктом 1.2. договору. Визначено, що предметом поставки за цим договором є товар: меблева та будівельна фурнітура.

Матеріали справи свідчать, що Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання та передав у власність відповідача замовлений товар відповідно до умов договору.

Так, Позивач поставив товар згідно видаткової накладної № РН-0219 від 05.05.2011р. на суму 13 504,56 грн., згідно видаткової накладної № РН-0316 від 03.06.2011 на суму 7975,99 грн.

Відповідач оплатив частину товару 08.06.2011 на суму 451,46 грн. та 30.06.2011р. на суму 7975,99 грн.

Відповідно до акту взаєморозрахунків станом на 11.03.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 051,50 грн.

Відповідно до п.3.1. договору постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами зазначеними у специфікації, підписаній особа сторонами, що є невід'ємною частиною договору. Ціна поставленого товару міститься у рахунках-фактурах, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковому порядку та в повному обсязі впродовж 14 календарних днів від дати отримання товару. Підтвердження отримання товару є підписані обома сторонами видаткові накладні (п.3.4. договору).

Відповідно до п.4.2. договору, у випадку затримки у перерахуванні коштів на рахунок постачальника, за поставлений вже товар, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі 0,4% від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової стави НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Суду доведено, що з метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача були направлена претензія № 6 від 18.03.2013 року з вимогою оплатити поставлені товари, проте відповіді на зазначену претензію на адресу Позивача не надходило і заходів щодо погашення заборгованості з боку Відповідача вжито не було.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір № 24-03 від 01.03.2010 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач поставив товар згідно видаткової накладної № РН-0219 від 05.05.2011р. на суму 13 504,56 грн., видаткової накладної № РН-0316 від 30.06.2011р. на суму 7975,99 грн.

Відповідно до п.3.4. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковому порядку та в повному обсязі впродовж 14 календарних днів від дати отримання товару. Підтвердження отримання товару є підписані обома сторонами видаткові накладні.

Суду доведено, дати поставки Товару, які зазначені на видаткових накладних, тобто строк оплати за накладними № РН-0219 закінчився 19.05.2011 р., за накладною № РН-0316 - 14.07.2011 р.

Проте, відповідач оплатив частину товару 08.06.2011 на суму 451,46 грн., 30.06.2011р. на суму 7975,99 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт постачання Товарів відповідно до умов Договору Відповідачу, а також факт існування заборгованості у Відповідача перед Позивачем за поставлені товари в розмірі 13 051,50 грн., який Відповідачем не спростований, і тому сума заборгованості в сумі 13 051,50 грн. має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 1707,41 грн. підлягає частковому задоволенню, з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.4.2. договору, у випадку затримки у перерахуванні коштів на рахунок постачальника, за поставлений вже товар, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі 0,4% від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової стави НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки в частині нарахованих Дочірнім підприємством «Гамет Україна» суми пені.

Згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 978,86 грн. за період з 14.09.2012 по 15.03.2013 р. В решті частині пені слід відмовити.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 341,48 грн. 3% річних та 652,58 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині 13051,50 грн. основного боргу; 652,58 грн. інфляційних витрат; 341,48 грн. 3% річних, 978,86 грн. пені.

В судовому засідання, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 13051,50 грн. основного боргу; 652,58 грн. інфляційних витрат; 341,48 грн. 3% річних, 978,86 грн. пені. Врешті частині пені, суд відмовляє з підстав вищевикладених.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, код ЄДРПОУ 36307006) на користь Дочірнього підприємства «Гамет Україна» (03680, м. Київ, вул. Якутська, 8, оф. 311, код ЄДРПОУ 32774097) 13051 (тринадцять тисяч п'ятдесят одну) грн.. 50 коп. основного боргу; 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 58 коп. інфляційних витрат; 341 (триста сорок одну) грн.. 48 коп. 3% річних, 978 (дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 86 коп. пені, 1640 (одну тисячу шістсот сорок) грн.. 22 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову про стягнення пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.08.2013р.