Рішення

від 06.08.2013 по справі 902/496/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2013 р.

Справа № 902/496/13

Провадження № 19/902/27/13

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Тварковського А.А., Банасько О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( вул. Шолуденка,1, м. Київ, 04116 )

до :Державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти, торгівлі та харчових технологій" ( вул. Гонти, 39, м. Вінниця, 21022 )

третя особа на стороні відповідача: "Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (м. Вінниця, пров. Щорса, 24)

про стягнення 7928,18 грн

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.

за участю представників

позивача : не з'явився;

відповідача : Вихристюк М.А., Стоянова Н.В;

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти, торгівлі та харчових технологій" 5899,97 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором постачання та транспортування природного газу № В-Б-08 від 15.12.2009 р., 586,39 грн. пені, 413,00 грн. штрафу, 495,83 грн. інфляційних, 532,99 грн. - три відсотки річних.

Ухвалою суду від 04.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.04.2013 р.

22.04.2013р. відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву від 28.03.2013р., в якому з позовними вимогами позивача не погоджується та просить в позові відмовити. Відповідач вважає, що відповідно до рахунків-фактури нараховано кошти за поставлений природний газ на суму 6104,68 грн. був виданий Вінницьким управлінням газового господарства ВАТ «Вінницягаз» 12.05.2010р., проте, проплата по даному рахунку була здійснена 13.05.2010р. платіжним дорученням №152 на суму 5900 грн. та платіжним дорученням №62 від 31.05.2010р. на суму 201,33 грн. В запереченні також зазначено, що в результаті проведеної звірки розрахунків відповідача з ПАТ «Вінницягаз» встановлено, що останній має перед навчальним закладом кредиторську заборгованість в сумі 5903,89 грн. Крім того, відповідач є бюджетною організацією та відповідно до Бюджетного кодексу на 2011-2012р. лімітних призначень на оплату за газ не виділено і тому всі кошти які надійдуть на рахунок останнього за минулий період Держказначейство автоматично списує в дохід Держбюджету.

Ухвалою суду від 23.04.2013р. розгляд справи відкладено на 21.05.2013р. та залучено до участі у справи в якості третьої особи на стороні відповідача "Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".

23.04.2013р. на адресу суду надійшло письмове пояснення від 23.04.2013р. представника позивача, в якому він, окрім іншого, зазначає наступне.

Відповідно до п.2 протокольного рішення НАК «Нафтогаз України» №140 від 07.06.2009р., ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» визначено дочірнім підприємством Компанії, на баланс якого передається державне майно газорозподільних мереж.

26.11.2009р. НКРЕ прийнято постанову №1346 «Про анулювання ліцензії на транспортування природного і нафтового газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ «Вінницягаз». 26.11.2009р. НКРЕ прийнято постанову №1347 «Про внесенян змін до постанови НКРЕ від 25.12.2008р. №1526» (розширено територію ліцензійної діяльності ДП «Нафтогазмережі» на територію м. Вінниця та Вінницької області).

Таким чином, з 01.01.2009р. ДП «Нафтогазмережі» залишалась єдиним ліцензіатом, який мав право здійснювати діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільчими газопроводами на території Вінницької області.

16.05.2013р. на адресу суду надійшов лист представника третьої особи на стороні відповідача, в якому останній зазначає, що постановою НКРЕ України від 26.11.2009 р. № 1346 з 01.12.2009р. було анульовано ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, видану ВАТ "Вінницягаз". Таким чином, у період з 01.12.2009 р. по 31.03.2010 р. постачання природного газу Державному навчальному закладу "Центр професійно-технічної освіти, торгівлі та харчових технологій" не здійснювало.

На підставі заяви судді Яремчука Ю.О. від 06.06.2013 року, розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 06.06.2013 року для розгляду справи №902/496/13 створено колегію у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Мельника П.А., Тварковського А.А.

На підставі заяви головуючого судді від 05.08.2013р. про заміну члена колегії (суддя Мельник П.А. перебуває у щорічній відпустці) розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області замінено суддю Мельника П.А. на суддю Банасько О.О. 06.08.2013р. ухвалою суду справу прийнято до провадження.

Представник позивача в судове засідання 06.08.2013р. не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи.

В судове засідання 06.08.2013р. з'явились представники відповідача, які підтримали доводи, викладені, відповідно, у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.12.2009р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) (правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") та Державним навчальним закладом "Центр професійно-технічної освіти, торгівлі та харчових технологій" (Споживач) укладено договір на постачання та транспортування природного газу №В-Б-08, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачу у грудні 2009 та у 2010 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах даного договору. (далі - Договору)

Постачальник передає Споживачу у грудні 2009 року газ в об'ємі виділених Споживачу у державному/місцевому бюджеті коштів для закупівлі та транспортування газу до 21 тис. куб.м. (п. 2.1. Договору).

Постачальник передає Споживачу в 2010 році газ в об'ємі виділених Споживачу у державному/місцевому бюджеті коштів для закупівлі та транспортування газу до ___ тис. куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 3500, лютий - 3500, березень - 3500, квітень 1500, травень - 10, червень - 10, липень - 10, серпень - 10, вересень - 10, жовтень 1500, листопад - 3500, грудень - 3500 (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає, а Споживач приймає газ в обсягах, зазначених в п. 2.1. даного Договору.

Згідно з п. 3.6. Договору, приймання-передача газу, поставленого Постачальником Споживачу у відповідному місяці оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу.

Акти приймання-передачі газу, що зазначені в п. 3.6. даного Договору, уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.7. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 м.кубічних без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % - 40,4050 грн.; тариф на постачання природного газу - 23,00 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 99,70 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами- 22,30 грн.; податок на додану вартість - 20 %. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2205,6550 грн., крім того ПДВ - 441,1310 грн., всього з ПДВ - 2 646,7860 (дві тисячі шістсот сорок шість гривень, 7860 коп.) гривень.

Загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 4.4. Договору).

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 Договору, остаточний розрахунок за отриманий газ Споживач здійснює до 5 числа, наступного за звітним місяця.

В платіжних дорученнях Споживач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у Споживача за даним договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ та послуги по постачанню та транспортуванню, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. Кошти, які надійшли від Споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору (п. 5.4. Договору).

Звірка розрахунків здійснюється на підставі відомостей про фактичну оплату спожитого газу та акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця. Вказана звірка оформлюється актом звірки. У разі відмови Споживача від підписання акту звірки, представники Постачальника (не менше двох осіб) роблять про це відмітку в акті (або складають окремий акт) і акт звірки в цьому випадку вважається підписаним Споживачем (п. 5.5. Договору ).

В разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п. 5.2. даного договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості (абзац 1 п. 6.1 Договору від 15.12.2009р.).

Неустойка нараховується Постачальником протягом 6 (шести) місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (абзац 2 п. 6.1. Договору).

Даний договір набирає чинності та діє в частині поставки газу з 1 грудня 2009 року до 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги по постачанню та транспортуванню - до їх повного здійснення (п. 10.1. Договору).

09.06.2010р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № В-Б 09-08 на постачання та транспортування природного газу від 01.12.2009р., відповідно до п. 1 якої, в зв'язку з прийняттям постанови НКРЕ від 01.03.2010р. № 195, Сторони домовились внести до договору на постачання та транспортування природного газу № В-Б 09-08 від 01.12.2009р. наступні зміни: Розділ 4 договору викласти в наступній редакції зокрема:

п. 4.1. Граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 м. кубічних без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % - 40,4050 грн.; тариф на постачання природного газу - 22,20 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 120,20 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 1,80 грн.; податок на додану вартість - 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2204,8550 грн., крім того ПДВ - 440,971 грн., всього з ПДВ - 2645,8260 грн. (дві тисячі шістсот сорок п'ять гривень 8260 коп.).

Пункт 10.1. договору викладено в наступній редакції: "Даний договір діє: в частині поставки природного газу з 01 грудня 2009 р. до 31 березня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з постачання та транспортування - до їх повного здійснення".

Решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами (п. 2 Додаткової угоди).

Дана додаткова угода набирає чинності з 01 березня 2010 року та діє протягом строку дії договору на постачання та транспортування природного газу № В-Б-09-08 від 01.12.2009р. (п. 3. Додаткової угоди).

Судом встановлено, що ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") передано Відповідачу природний газ загальним обсягом - 10759 м. куб. на загальну суму 28473,23 грн., що підтверджується двосторонніми актами подачі та реалізації газу за період з грудня 2009 року по березень 2010р. (підписані сторонами та скріплені печатками) та рахунками - фактурами за вказаний період. (а.с.37,42,43,44)

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково: у сумі 22573,26 грн., що стверджується наданими позивачем виписок банку (а.с.90-100).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши і оцінивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні відносини виникли з договору, що має елементи договору постачання (ст. 712 ЦК України) та перевезення вантажів (ч. 3 ст. 306 ГК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5899,97 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання договірних зобов'язань за договором постачання та транспортування природного газу № В-Б-08 від 15.12.2009р. пред'явлено до стягнення з відповідача 586,39 грн. пені (за період з 06.04.2010р. по 06.10.2010р.), 413,00 грн. штрафу, 495,83 грн. інфляційних (за період з квітня 2010р. по лютий 2013р.), 532,99 грн. - три відсотки річних (за період з 06.04.2010р. по 28.03.2013р.).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту пунктів 5.1, 5.2 Договору, остаточний розрахунок за отриманий газ Споживач здійснює до 5 числа, наступного за звітним місяця.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п. 5.2. даного договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується Постачальником протягом 6 (шести) місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (п. 6.1. Договору).

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Крім того, згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, штрафу передбачені умовами укладеного між сторонами Договору, а вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат- Договором та чинним законодавством України, суд вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Поряд з цим слід зазначити, що судом не береться до уваги абз. 2 п. 6.1 Договору, яким сторони погодивши, що неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом, змінили порядок нарахування пені, що суперечить ч. 6. ст. 232 ГК України, так як позивачем при нарахуванні пені враховано положення чинного законодавства України, тому вимоги про стягнення пені у заявленому розмірі, який не перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України є правомірними та обґрунтованими.

Перевіркою розрахунку пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, в тому числі, що стосується періодів їх нарахування, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим вказані вимоги задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вище наведеному та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 49, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти, торгівлі та харчових технологій" (м. Вінниця, вул. Гонти,39, код ЄДРПОУ 36684992) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 5899,97 грн. боргу, 413,00 грн. штрафу, 495,83 грн. інфляційних, 532,99 грн. - 3% річних, 586,39 грн. пеню та 1720,50 грн. у відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати рекомендованим листом позивачу.

Повне рішення складено 07 серпня 2013 р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Судді Тварковський А.А.

Банасько О.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Шолуденка,1, м. Київ, 04116 )

3- третій особі (21012, м. Вінниця, пров. Щорса,24)