Рішення

від 31.10.2006 по справі 3/372-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/372-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.06р.

Справа № 3/372-06

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Центру електрозв'язку №9 м. Павлоград, м. Павлоград, Дніпропетровська область 

до  Павлоградського районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області, м. Павлоград, Дніпропетровська область 

про стягнення 32 809 грн. 89 коп.

                                                                                               Суддя Юзіков С.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

позивача - Баумер Е.В., юрисконсульт, дов. №6334 від 12.07.2006р.

відповідача - Кривсун Н.В. представник по дов.  

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг 31 384,56 грн., пеню - 483,79 грн., 3% річних - 941,54 грн., а всього - 32 809,89 грн.  

          У відзиві на позовну заяву Відповідач вказав, що позов визнав частково –у розмірі 21 354,28 грн., мотивуючи тим, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, борг за липень-жовтень 2003р. не входить в строки позовної давності. У розрахунку позовної заяви вказано, що Відповідачу нараховано у вересні 2003р. за послуги електрозв'язку 1 080,47 грн., а сплачено –1 200,00 грн., тобто переплата становить 119,53 грн., у серпні 2005р. нараховано 807,30 грн., а сплачено 1 230,00 грн., тобто переплата становить 422,70 грн., у той же час нарахована пеня у розмірі 360,00 грн. Такий розрахунок не відповідає умовам договору та розміру дійсної заборгованості. Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені): Позивач звернувся до суду 07.09.2006р., а просить суд стягнути пеню з серпня 2005р.  Крім того, пеня та річні стягненню не підлягають, у зв'язку з неналежним бюджетним фінансуванням Відповідача.

          У судовому засіданні 31.10.2006р. представник Відповідача уточнив, що не визнає позовні вимоги у розмірі 31 476,01 грн., які виходять за межі позовної давності, що відображено у акті звірки взаєморозрахунків, наданому суду 31.10.2006р.

          Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У 2004р. проведена реструктуризація Центру електрозв'язку №9 м. Новомосковськ і Центру електрозв'язку №10 м. Павлоград і згідно з наказами ВАТ "Укртелеком" №189 від 26.05.2006р., ДФ ВАТ "Укртелеком" №396 від 21.06.2004р. та структури ДФ ВАТ "Укртелеком" додатком №3 до наказу №189 від 26.05.2004р., Центр електрозв'язку №9 м. Новомосковська реструктуровано та реорганізовано у Центр електрозв'язку №9 м. Павлограду.    

01.07.2002р. сторонами укладено Договір №12200 (далі Договір), на підставі якого Позивач надає Відповідачеві послуги електрозв'язку, а останній зобов'язаний своєчасно сплачувати їх вартість (п. 1, 3.2.8. Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати з поданням рахунків.

Відповідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожен попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

           З травня 2003р. до  липня 2006р. Відповідач свої зобов'язання виконував частково, у зв'язку з чим його заборгованість за послуги електрозв'язку склала 31 384,56 грн., що підтверджується: Договором, копіями рахунків, довідкою АППБ "АВАЛЬ”, розрахунком суми боргу, відзивом Відповідача, актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до частини 2 п.4  Прикінцевих  та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003р.) щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до  п. 5.8. Договору та ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством. За розрахунками Позивача пеня з простроченої суми становить 483,79 грн.

На підставі  ст. 625  ЦК України,  Відповідач  повинен  сплатити  борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3 % річних з простроченої суми. На прострочений борг Відповідача Позивач нарахував  3% річних - 941,54 грн.

У силу ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору; одностороння відмова від виконання  зобов'язань не допускається.

Відповідач позовні вимоги визнав частково мотивуючи пропуском Позивачем строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач до позовних вимог включив борг, що виник з травня 2003р., позовна заява надійшла до суду 11.09.2006р. З клопотанням про поновлення строків позовної давності  Позивач до суду не звертався.

З урахуванням того, що Відповідач заявив про застосування позовної давності, суд вважає, що позовна давність підлягає застосуванню до даних правовідносин між сторонами. За таких обставин, з урахуванням позовної давності з Відповідача підлягає стягненню основний борг  1 333,88 грн.

Суд не приймає заперечення Відповідача щодо відсутності підстав для стягнення пені та 3% річних, мотивовані тим, що борг виник у зв'язку з недостатнім бюджетним фінансуванням, так як ст. 51 Бюджетного кодексу  України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та  провадять  видатки  тільки  в  межах   бюджетних   асигнувань, встановлених кошторисами. Тобто Відповідач повинен був отримувати послуги зв'язку у межах бюджетного фінансування й самостійно контролювати об'єми споживання таких послуг.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд вважає, що стягненню  підлягає пеня-19,76 грн., 3% річних –8,55 грн.  

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати  слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру  задоволених позовних вимог.

                    Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                 ВИРІШИВ:

             Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Павлоградського районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області,  51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 338 (код ЄДРПОУ 08671320, р/р 35213001001451 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії - Центру електрозв'язку №9 м. Павлоград, 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 58  (код ЄДРПОУ 25543196, р/р 26037369020100 у ОД АППБ "Аваль" м. Павлоград, МФО 305653) 1 333 грн. 88 коп. –боргу, 19 грн. 76 коп. –пені, 8 грн. 55 коп. - 3% річних, 13 грн. 62 коп. - витрат по сплаті державного мита, 4 грн. 90 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У задоволені решти позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                 С.Г. Юзіков

Рішення підписане 29.12.2006р.