Постанова

від 13.06.2006 по справі ас-03/138-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-03/138-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" червня 2006 р.  об 11-00 год. в м. Харкові              Справа № АС-03/138-06

вх. № 3455/1-03

Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:

Головуючий суддя Подобайло З.Г.

суддя Григоров А.М.

суддя Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Шеванова В.Ю.

представників сторін :

позивача - не з'явився

відповідача - Плескач І.С.

відповідача - Степаненко С.А.

по справі за позовом  ТОВ "Агросервіс" м. Х-в   

до  ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова

до ВДК у Фрунзенському районім. Харкова   

про стягнення 13634,77 грн.  

ВСТАНОВИЛА:

Позивач,ТОВ „Агросервіс" звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 11433,00 грн., відсотки за бюджетною заборгованістю у сумі 2201,77 грн., а всього 13634,77 грн.

15.05.06 р. надав суду уточнення позовних вимог , які прийняті судом та просить стягнути з державного бюджету на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 11433,00 грн., від стягнення відсотків за бюджетною заборгованістю у сумі 2201,77 грн. відмовляється.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи  без його участі.

Відповідач, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням на п. 1.2. ст. 1 Закону України № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , п. 1.6, п.1.8 ст. 1 , пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вказує, що  законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно ЗУ "Про ПДВ" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 ЗУ "Про ПДВ").

Також, зазначає, що Наказом ДПА України від 24.04.03р. № 196 передбачено проведення документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість, проведення зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника або імпортера робіт, послуг), при цьому обов'язковим перевіркам підлягають суб'єкти господарювання, в яких перевіряємим платником податку за місяць придбано товарів, де сума ПДВ складає не менш як 10,0 тис. грн. при заявленій до відшкодування суми ПДВ до 200,0 тис. грн.

Крім того, в запереченнях вказує, що листом ДПА України від 12.04.2005р. № 6957/7/15-2217 передбачено відшкодування ПДВ тим платникам, які на 100 % перевірені по ланцюгу поставок товарів до виробника (імпортера). На даний час тривають зустрічні перевірки по ланцюгу поставок товарів до виробника. Основними постачальниками товарів ТОВ „Агросервіс" у вересні 2003р. були ПП „Янтарь-2” на загальну суму 60194,58 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 10032,43 грн., СПД ФО Фуніков О.А. на загальну суму 8160,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1360,00 грн., СПД ФО Зайцева В.А. загальну суму 45864,00,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 7644,00 грн. Для підтвердження податкового кредиту за вересень 2003р. було направлено 3 запити на проведення зустрічної перевірки на суму ПДВ у розмірі 19036,43 грн. Так, згідно відповіді ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на запит на зустрічну перевірку постачальника товару, ПП „Янтарь - 21" не є виробником відвантаженої на адресу ТОВ „Агросервіс" продукції, а придбало її у ТОВ "Деніор". ДПІ у м. Полтава повідомила, що ТОВ „Деніор" скасовано державну реєстрацію СПД- юридичної особи у зв'язку з реорганізацією шляхом злиття з ТОВ „Альянс". Також, до Олександрівської ОДПІ Кіровоградської області був направлений запит щодо зустрічної перевірки ТОВ „Веконт-Плюс", на який була надана відповідь, що ТОВ „Векон-Плюс" знято з обліку в зв'язку з ліквідацією підприємства шляхом приєднання до ТОВ „Укрмарс".

В запереченнях зазначає, що позивачу було частково відшкодовано на розрахунковий рахунок платника згідно висновків ДПІ № 1518 від 24.03.05р. у сумі 7644,00 грн. та № 1582 від 29.08.05р. у сумі 2400,00 грн. Також, податковим повідомленням-рішенням № 0003062310 від 09.09.04р. було зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ у розмірі 2367,83 грн.

Відповідач, ВДК у Фрунзенському районі м. Харкова  в листі, який надано суду повідомив, що Відділення   Державного   казначейства      у Фрунзенському районі  м. Харкова відповідно до статті 50 Бюджетного кодексу України та відповідно до ПКМУ від 31.07.95року №590 „Питання Державного казначейства” та п.22 Наказу ДКУ від 19.120ф. № 131 "Порядок виконання Державного бюджету за доходами" здійснює за поданням   висновків ДПІ та  наказів суду повернення за рахунок доходів Державного бюджету зайво або помилково сплачених податків та зборів . До функцій відділення не входить перевірка платників податків з питань сплати платежів та зборів. Згідно розд. 4 сумісного наказу ДПА та ДКУ від 21.05.01р. №200/86 "Про порядок відшкодування ПДВ" відшкодування ГЩВ з бюджету здійснюється органами ДКУ за висновками ДПІ або рішеннями суду. Відділення Державного казначейства у Фрунзенському районі не вступає ні в які правові стосунки з платниками податків та не здійснює облік за надходженнями коштів за окремими юридичними та фізичними особами тому не має ніяких заперечень по відшкодуванню коштів та надав витребувану судом інформацію.

Суд дослідивши  матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін  прийшов до висновку, що позивач має право на відшкодування 11434,17 грн.

 Правові підстави формування податкового кредиту встановлені, зокрема,  підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168 згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Судом встановлено, що ТОВ „Агросервіс" зареєстроване у Державній податковій інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова як платник податку на додану вартість. 17.10.2003 р. ТОВ „Агросервіс" подало до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за вересень 2003 р. згідно якої за результатами господарської діяльності ТОВ „Агросервіс" у вересні 2003 р. виникло від'ємне значення об'єкту оподаткування , тобто сума податкового кредиту перевищила суму податкових зобов'язань на 23846,0 грн. , про що зазначено в графі   21 декларації „Сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду" та вказано  про бажання підприємства отримати суму ПДВ на розрахунковий рахунок, що підлягає відшкодуванню після погашення зобов'язань протягом трьох наступних звітних періодів (графа 25 Декларації), тобто жовтня, листопада та грудня 2003 р. З наданих суду матеріалів вбачається, що протягом вказаних періодів  не виникализобов'язанняя, які можливо було б погасити  за рахунок належного до відшкодування ПДВ за вересень 2003 р.

Судом встановлено, що ДПІ було проведено документальну перевірку щодо правомірності відшкодування ПДВ та складений акт від 24.12.2003р. № 1780/23-414-24280292, якою встановлено, що за вересень 2003р. ТОВ „Агросервіс" придбало товари та отримало послуги на митній території України на суму 119230,0 грн. , ПДВ обчислено за ставкою 20%  та складає 23846,0 грн.,  включено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за наявності податкових накладних та відображено у декларації з ПДВ за вересень 2003р. ТОВ „Агросервіс" за отримані у вересні 2003р. товари та послуги розрахувалось з постачальниками на загальну суму 90412,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку та готівкою.

          За вказаним актом  ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення   №   0003062310/0   від   09.09.2004 р.  про визначення суми  податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі на 2369,00 грн.: 1224,0 основний платіж, 1145,0 грн. штрафна санкція, яке ТОВ „Агросервіс" не оспорювало, тобто, сума бюджетного відшкодування за вересень 2003 р. склала 21477,0 грн.

  Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку, які відповідно пп.7.7.5 ст. 7 цього Закону  зараховуються до Державного  бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України „Про податок на додану вартість” зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону №168).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту по  ПДВ є сплата цим сум до Держбюджету  згідно порядку оподаткування, встановленого саме Законом № 168.

Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом №168 встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

    Судом встановлено, що  суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту спірного періоду підтверджені податковими накладними, які заповнені у відповідності до вимог чинного законодавства ( пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168) і  які є згідно ст. 7 Закону № 168 звітним   податковим   документом  і одночасно розрахунковим документом.

За змістом Закону №168, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Надані позивачем суду документи – копії платіжних доручень, копії виписок банку та інші банківські документи підтверджують фактичну сплату ПДВ в ціні товарів (робіт, послуг),  що свідчить про дотримання ним у сукупності всіх вимог спеціального Закону № 168, які дають право на включення сум ПДВ до складу податкового періоду відповідного періоду та отримання бюджетного відшкодування по ПДВ. Вказані факти не спростовані ДПІ, а навпаки  перевіркою встановлено, що ТОВ „Агросервіс" за отримані у вересні 2003р. товари та послуги розрахувалось з постачальниками на загальну суму 90412,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку та готівкою.

Як то передбачено ст.70, ст.71 КАС України доказів фактичного ненадходження сум ПДВ до державного бюджету України  у випадках, передбачених Законом № 168 за вересень 2003 р.,  тобто не включення контрагентами позивача  (продавцями товарів) сум податку на додану вартість до податкових зобов'язань , несплата ними ПДВ до бюджету та порушення ними правил оподаткування, встановлених Законом України „Про податок на додану вартість” відповідачем (ДПІ) в ході перевірки не встановлено та не надано суду  в ході розгляду справи, а відповідно  не доведено суду своїх заперечень щодо  незгоди із позовом.

Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., чинного на момент виникнення спірних  правовідносин, сума бюджетного відшкодування підлягає відшкодуванню платнику податків з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подання декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. По бажанню платника податків сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податків відображається в податковій декларації.

Суми, не відшкодовані платнику податків протягом визначеного терміну, вважаються податковою заборгованістю. На суму податкової заборгованості нараховуються відсотки на рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом терміну її дії, враховуючи день погашення. Платник податку має право в будь-який момент виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Судом встановлено, що  сума бюджетної  заборгованість  за вересень за висновками ДПІ №№ 1518 та 1582 частково відшкодована на рахунок ТОВ „Агросервіс" 24.03.2005  у розмірі  7644,00 грн. та 29.08.2005 - 2400,0 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. Отже, бюджетна заборгованість складає 11433,0 грн. ( з урахуванням прийнятого ДПІ рішення), яка залишилась невідшкодованою, що змусило позивача звернутися до суду та відповідно до п.7.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважається бюджетною заборгованістю.

Згідно п. 6 ст. 7 Положення про державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету  Міністрів України від 31.07.95 р. № 590 відділення державного казначейству районах, містах, районах у містах здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнутих  податків, зборів і обов'язкових платежів. Порядок відшкодування ПДВ, затверджений спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, передбачає, що відшкодування ПДВ з бюджету органами державного казначейства здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду.           Таким чином, органи державного казначейства виконують приписи документів, які направлені відповідними ДПІ, або за рішенням суду.

Суд зазначає, що право позивача на бюджетне відшкодування у розмірі 11433,0 грн. обґрунтовано документально та базується на нормах чинного законодавства,  тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Відмова від процентів у розмірі 2201,77 грн. прийнята судом, оскільки вона не суперечить чинному законодавству на не порушує чим-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судові витрати стягуються згідно ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями  4 , 8, 86, 94, 160- 163 перехідними та прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Позов задовольнити. Відшкодувати (стягнути) з бюджету на користь ВАТ „Агросервіс” (61099 м. Харків, п/с784, код 24280292 ) бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 11433,0 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ „Агросервіс” (61099 м. Харків, п/с784, код 24280292 )114,33 грн. витрат по сплаті держмита .

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                                     Подобайло З.Г.

суддя           Григоров А.М.

суддя           Мінаєва О.М.

 Постанова в повному обсязі виготовлена 19.06.06р. о 12-00 год.