Рішення

від 29.07.2013 по справі 916/1554/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р.Справа № 916/1554/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - Корнєєва К.М.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Київстар" в особі Одеської філії ПрАТ „Київстар" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Моцарт-Готель" про стягнення 25730,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Київстар" в особі Одеської філії ПрАТ „Київстар" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Моцарт-Готель" про стягнення заборгованості в сумі 25730,78 грн. за надані послуги зв'язку згідно угоди № 631375 від 02.09.2002 р. про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандарту GSM-900 та GSM-1800, посилаючись на наступне.

02.09.2002 р. між Закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем." та ТОВ „Моцарт-Готель" було укладено угоду № 631375 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандарту GSM-900 та GSM-1800.

Наразі позивач вказує, що на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства" найменування та організаційно-правова форма ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем." були змінені на ПрАТ „Київстар" на підставі протоколу № 53 від 14.03.2011 р. позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.".

Так, позивачем було зазначено, що відповідно до п. 2 вищезазначеної угоди позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги стільникового мобільного зв'язку стандарту GSM-900 та GSM-1800, а відповідач користуватись вищенаведеними послугами та оплачувати їх вартість на умовах, викладених в угоді.

При цьому, позивач вказав, що відповідно до п. 3.2.1 укладеної угоди відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого у діючих тарифах, та сплачувати щомісячно абонентну плату. Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом п'яти днів з моменту, який настав раніше:

- отримання від оператора відповідного повідомлення;

- припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Також позивач посилається на положення п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації", відповідно до якого споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови угоди про надання послуг у випадку її укладення, у тому числі своєчасно сплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

За ствердженням позивача, ПрАТ „Київстар" в особі Одеської філії ПрАТ „Київстар" свої зобов'язання за угодою виконав у повному обсязі, надавши в користування відповідачу телефонний номер власної телекомунікаційної мережі 0674839760 та надавши послуги роумінгу на суму 27622,22 грн. у травні 2012 р., проте від сплати зазначених послуг відповідач відмовився, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 25730,78 грн. (27622,22 грн. (вартість наданих послуг) - 1931,44 грн. (залишок коштів на особовому рахунку абонента)).

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач (боржник) в односторонньому порядку відмовився від виконання умов угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандарту GSM-900 та GSM-1800 в частині сплати послуг, що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2013 р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Київстар" в особі Одеської філії ПрАТ „Київстар" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1554/13, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в позовній заяві, про що свідчить наявне в матеріалах поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

У зв'язку з зазначеним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

02 вересня 2002 року між Закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем." (оператор) в особі дилера - ТОВ „Елефант-Мобіл" згідно дилерської угоди від 01.06.2001 р. № 01-06М в особі субдилера - ТОВ „Компанія Віко Тел", та Товариством з обмеженою відповідальністю „Моцарт-Готель" (абонент) було укладено угоду № 631375, за якою оператор надає абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандарту GSM-900 та GSM-1800, а абонент в свою чергу користується вищенаведеними послугами та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в цій угоді.

Відповідно до п. 3.2 угоди абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку оператора, підтримувати авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську плату. Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом п'яти днів з моменту, який настав раніше:

- отримання від оператора відповідного повідомлення;

- припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Згідно п. 3.4.1 угоди оператор надає абоненту вказаний в заяві телефонний номер в мережі оператора і наявні послуги зв'язку після здійснення абонентом дій, передбачених п. 4.1 угоди, щомісяця надає абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв'язку, сплачених платежів, а також інформує абонента про використання авансового платежу до мінімального рівня.

Порядок розрахунків за угодою передбачено розділом 4. Так, п. 4.1 угоди визначено, що при підключені до мережі оператора абонент здійснює оплату замовлених послуг та початкові платежі згідно діючому тарифному плану. Оплата абонентом послуг стільникового мобільного зв'язку здійснюється за тарифами оператора згідно діючому тарифному плану (п. 4.2 угоди). Відповідно до п. 4.3 угоди абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв'язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів мережі оператора. За згодою сторін оператор може надавати особові рахунки для кожного телефонного номера або окремих груп телефонних номерів.

Оператор має право використовувати авансові платежі абонента для ліквідації існуючої заборгованості абонента за надані послуги зв'язку (п. 4.6 угоди). Згідно п. 4.7 угоди після закінчення терміну надання послуг зв'язку та відключення абонента від мережі оператора сторони здійснюють взаєморозрахунки протягом 45 днів.

Строк дії угоди передбачено у розділі 6 угоди. Так, вищезазначена угода набирає законної сили з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та укладається сторонами на невизначений термін. В разі наміру абонента достроково припинити для себе дію цієї угоди він повинен письмово попередити оператора за 5 днів до моменту припинення.

В подальшому, як з'ясовано судом, на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства" найменування та організаційно-правова форма ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем." були змінені на ПрАТ „Київстар" на підставі протоколу № 53 від 14.03.2011 р. позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.". Відтак, позивач є оператором за вказаною угодою № 631375.

Як стверджує позивач, ПрАТ „Київстар" в особі Одеської філії ПАТ „Київстар" свої зобов'язання за угодою виконало у повному обсязі, надавши в користування відповідачу телефонний номер власної телекомунікаційної мережі 0674839760 та надавши послуги роумінгу на суму 27622,22 грн. у травні 2012 р., проте від сплати зазначених послуг відповідач відмовився, що стало підставою для звернення до суду із заявленим позовом по стягнення спірної суми боргу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг зв'язку є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як з'ясовано судом, відповідно до укладеної угоди № 631375 від 02.09.2012 р. позивачем надавались відповідачу послуги стільникового мобільного зв'язку стандарту GSM-900 та GSM-1800, що не спростовано відповідачем.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг зв'язку є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору.

Так, у період з 01.05.2012 р. до 01.06.2012 р. позивачем були надані телекомунікаційні послуги на суму 27 662,22 грн., про що відповідачу було виставлено відповідний рахунок-фактуру № 117-9264068 від 31.05.2012 р. за вказаний період (а.с. 10). Проте надані позивачем вказані послуги зв'язку відповідачем не сплачено, в результаті чого у останнього виникла заборгованість у сумі 25730,78 грн. (27622,22 грн. (вартість наданих послуг) - 1931,44 грн. (залишок коштів на особовому рахунку абонента)).

У відповідності з п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 11 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тарифів, які згідно із законом підлягають державному регулюванню. Державному регулюванню шляхом установлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні (універсальні) послуги і на надання в користування каналів електрозв'язку операторів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

Також п. 32 вказаних Правил № 720 встановлено обов'язок споживача щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як випливає зі змісту угоди № 631375 від 02.09.2012 р., строк оплати наданих позивачем послуг зв'язку становив протягом п'яти днів з моменту, який настав раніше:

- отримання від оператора відповідного повідомлення;

- припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Так, несплатою відповідачем послуг зв'язку у встановлений угодою строк відповідач порушив умови вказаної угоди, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення вказаної суми заборгованості з відповідача.

При цьому слід зазначити наявність суми заборгованості не спростовано відповідачем, докази погашення відповідачем вказаної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Хоча частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Київстар" в особі Одеської філії ПАТ „Київстар" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного акціонерного товариства „Київстар" в особі Одеської філії ПрАТ „Київстар" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Моцарт-Готель" про стягнення 25730,78 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Моцарт-Готель" (65113, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 11/1; код ЄДРПОУ 31772392, р/р 26002219771 у ПАТ „Марфін Банк" м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Приватного акціонерного товариства „Київстар" в особі Одеської філії ПрАТ „Київстар" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 3; код ЄДРПОУ 25044056, р/р 26005227777001 в філії Южне ГРУ ПриватБанка, МФО 328704) суму боргу в розмірі 25730/двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять/ грн. 78 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720/одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2013 р.

Суддя Петров В.С.