Рішення

від 06.08.2013 по справі 905/4331/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2013р. Справа № 905/4331/13

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Вінтоняк Д.О.. - довіреність від 13.05.2013р.,

від відповідача - не явився,

за позовом - Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради

«Маріупольтепломережа» м. Маріуполь

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексстрой»

Амвросіївський район селище Лисиче

про стягнення 33114,84грн. заборгованості, 3% річних, пені

СУТЬ СПОРУ :

ККП ММР «Маріупольтепломережа» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина» 33114,84грн., з яких: 31373,55грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, надані за період з жовтня 2012р. (в позові з листопада 2012р.) по квітень 2013р., 324,80грн. - 3% річних, які нараховані за період з 11.11.2012р. по 31.05.2013р., 1416,49грн. - пеня, яка нарахована за період з 11.11.2012р. по 31.05.2013р. по кожному рахунку окремо відповідно до п. 4.3 договору.

В підтвердження позову посилається на підписаний сторонами договір на відпущення теплової енергії № 222 від 01.10.2007р. з дислокацією, акт № 10053 на включення центрального опалення з 15.10.2012р., рахунки-фактури № 10-10053/01 від 25.10.2012р. за жовтень 2012р. на суму 2691,55грн., № 11-10053/01 від 23.11.2012р. за листопад 2012р. на суму 5214,91грн., № 12-10053/01 від 24.12.2012р. за грудень 2012р. на суму 5214,91грн., № 01-10053/01 від 28.01.2013р. за січень 2013р. на суму 5214,91грн., № 02-10053/01 від 22.02.2013р. за лютий 2013р. на суму 5214,91грн., № 03-10053/01 від 25.03.2013р. за березень 2013р. на суму 5214,91грн., № 04-10053/01 від 24.04.2013р. за квітень 2013р. на суму 2607,45грн., які направлені відповідачу поштою.

Відповідач не отримав ухвали суду про порушення провадження і відкладання розгляду справи з визначенням часу і місця проведення судового процесу, що порушує його право на захист своїх інтересів.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки при розгляді справи господарським судом встановлена інша адреса відповідача, ніж та, яка вказана в позові, господарський суд зобов'язав позивача направити копії позову з додатками за адресою, яка вказана в договорі відповідачем.

До господарського суду повернуті конверти з повідомленнями та довідками поштових відділень про відсутність відповідача за вказаними адресами.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 114279.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем у відсутності представника відповідача і відзиву на позов на підставі ст.75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО :

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на відпущення теплової енергії № 222 від 01.10.2007р., а також 3% річних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на відпущення теплової енергії № 222 від 01.10.2007р., відповідно до якого постачальник (позивач) подає теплову енергію для об'єктів споживача (відповідача) - приміщенню, яке знаходиться за адресою: пр. Леніна, 45, площею опалення - 165,50 кв. м., а споживач відповідно до п. 4.1 договору оплачує отриману теплову енергію за фіксованими тарифами затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом опалювального періоду, в наступному розмірі: за опалення при розрахунку за прибором обліку на опалювальну площу 165,50 кв. м. при тарифі 263,89грн. Пунктом 4.6 договору встановлено, що у випадку зміни тарифів, нові являються обов'язковими для застосування сторонами.

Відповідно до п. 5.1 договору він укладений строком на 2 роки. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від договору або про його перегляд.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчить акт № 10053 на включення центрального опалення з 15.10.2012р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки-фактури № 10-10053/01 від 25.10.2012р. за жовтень 2012р. на суму 2691,55грн., № 11-10053/01 від 23.11.2012р. за листопад 2012р. на суму 5214,91грн., № 12-10053/01 від 24.12.2012р. за грудень 2012р. на суму 5214,91грн., № 01-10053/01 від 28.01.2013р. за січень 2013р. на суму 5214,91грн., № 02-10053/01 від 22.02.2013р. за лютий 2013р. на суму 5214,91грн., № 03-10053/01 від 25.03.2013р. за березень 2013р. на суму 5214,91грн., № 04-10053/01 від 24.04.2013р. за квітень 2013р. на суму 2607,45грн., всього на загальну суму 31373,55грн.

Факт направлення цих рахунків відповідачем підтверджується копіями поштових квитанцій, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1 договору споживач оплачує отриману теплову енергію за фіксованими тарифами затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити рахунки:

- № 10-10053/01 від 25.10.2012р. за жовтень 2012р. на суму 2691,55грн. - до 10.11.2012р.,

- № 11-10053/01 від 23.11.2012р. за листопад 2012р. на суму 5214,91грн. - до 10.12.2012р.,

- № 12-10053/01 від 24.12.2012р. за грудень 2012р. на суму 5214,91грн. - до 10.01.2013р.,

- № 01-10053/01 від 28.01.2013р. за січень 2013р. на суму 5214,91грн. - до 10.02.2013р.,

- № 02-10053/01 від 22.02.2013р. за лютий 2013р. на суму 5214,91грн. - до 10.03.2013р.,

- № 03-10053/01 від 25.03.2013р. за березень 2013р. на суму 5214,91грн. - до 10.04.2013р.,

- № 04-10053/01 від 24.04.2013р. за квітень 2013р. на суму 2607,45грн. - до 10.05.2013р.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги не сплатив, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 31373,55грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в частині стягнення 31373,55грн. боргу в повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив отримані послуги в строки, обумовлені в договорі, позивач просить стягнути з нього 324,80грн. 3% річних, які нараховані за період з 11.11.2012р. по 31.05.2013р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 324,80грн. річних відсотків, та провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині частково в сумі 157,98грн., оскільки позивач провів розрахунки без урахування термінів виникнення права вимоги, які встановлені у п. 4.1 договору.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1416,49грн. пені, яка нарахована за період з 11.11.2012р. по 31.05.2013р. по кожному рахунку окремо відповідно до п. 4.3 договору.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного: відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторонами в п. 4.3 договору узгоджено, що в разі несплати рахунку в зазначений термін споживачу нараховується пеня згідно Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу - суб'єкту підприємницької діяльності пеня нараховується у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" в розмірі 1% за кожен день прострочення.

Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового посилання в тексті договору при встановленні відповідальності на норми конкретного нормативного акту. Крім того, як Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", так і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлюють межі відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань.

Оскільки сторони визначились у виді відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, за яке повинен відповідати споживач, визначились і з нормою закону, який передбачає розмір неустойки за невиконання грошового зобов'язання, тому має застосовуватися саме той закон, який регулює передбачені наслідки невиконання договору.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 1416,49грн. пені частково в сумі 1416,21грн., оскільки позивачем доведений факт надання послуг відповідачу та його не сплати останнім у встановлені договором строки, однак при нарахуванні пені за періоди з 11.11.2012р. по 12.05.2013р., з 11.12.2012р. по 31.05.2013р. позивач не врахував, що у 2012 році 366 календарних днів.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1711,82грн., оскільки позов задоволений частково.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги", „Про теплопостачання", Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", ст.ст.525,526,530,546,549-551,610,611,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексстрой» м. Маріуполь про стягнення 33114,84грн., з яких: 31373,55грн. - заборгованість, 324,80грн. - 3% річних, 1416,49грн. - пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексстрой» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 62, кв. 38, ЄДРПОУ 33012458) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279) суму заборгованості в розмірі 31373,55грн., 3% річних в сумі 157,98грн., 1416,21грн. пені, 1711,82грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 06.08.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя С.Ю. Гринько