Рішення

від 30.07.2013 по справі 910/7289/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7289/13 30.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свідіс-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс»

про стягнення 17 573,17 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Макаренко Т.П. (представник за довіреністю від 06.02.2013р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свідіс-Україна» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» (надалі - відповідач) заборгованості за Договором поставки №140 від 16.05.2011р. у розмірі 17 573,17 грн., з яких 10 970,12 грн. основного боргу та 6 603,05 грн. 17% річних.

Під час перебування справи у провадженні суду позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ним заявлено до стягнення з відповідача 10 970,21 грн. основного боргу та 6 603,05 грн. 17% річних.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Разом з тим, згідно п. 3.11. зазначеної постанови ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про подачу позивачем заяви про збільшення позовних вимог і враховуючи виконання вимог ст. 22 ГПК України приймає до розгляду збільшені позовні вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором повністю не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені Договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 23-07/1290 від 15.05.2013р. та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ № 075065 від 26.07.2013р., які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою судді Господарського суду міста Києва Мельника С.М. від 15.04.2013р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, присвоєно №910/7289/13, розгляд справи було призначено на 22.05.2013р.

В судовому засіданні 22.05.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено до 19.06.2013р. та продовжено строк розгляду спору у справі №910/7289/13 на п'ятнадцять днів.

Розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. №04-1/338 від 18.06.2013р. матеріали справи №910/7289/13 були передані на повторний автоматичний розподіл у зв'язку зі смертю судді Мельника С.М.

Проведеним 18.06.2013р. автоматичним розподілом, матеріали справи №910/7289/13 були розписані на суддю Морозова С.М.

Ухвалою судді Господарського суду міста Києва Морозова С.М. від 19.06.2013р. справу №910/7289/13 було прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 09.07.2013р.

Ухвалами суду від 09.07.2013р. та від 16.07.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладався.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 30 липня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2011р. між позивачем (постачальник - за договором) та відповідачем (покупець - за договором) було укладено Договір поставки №140 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити у зумовлені Договором строки Покупцеві товари для ремонту автомобілів, автомобільні, промислові та інші фарби, лаки, затверджувані, розчинники, шпаклівки, ґрунтівки та інше (товар - за Договором), а відповідач зобов'язувався прийняти вказаний товар і розрахуватися з позивачем на умовах Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.3. Договору предметом поставки за Договором є товари, найменування, кількість, ціна та асортимент яких визначаються згідно видаткових накладних.

В п. 2.1. Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється окремими партіями, що формуються постачальником на замовлення покупця.

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість товару, який підлягає поставці за Договором, встановлюється відповідно до Замовлення покупця та визначається для кожної партії товару.

Позивач, відповідно до умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 57 246,26 грн. відповідно до наступних видаткових накладних:

- Видаткова накладна №663 від 17.05.2011р. на суму 35 489,81 грн.;

- Видаткова накладна №685 від 23.05.2011р. на суму 1 874,29 грн.;

- Видаткова накладна №747 від 31.05.2011р. на суму 1 786,48 грн.;

- Видаткова накладна №748 від 31.05.2011р. на суму 2 404,50 грн.;

- Видаткова накладна №1784 від 09.06.2011р. на суму 1 222,34 грн.;

- Видаткова накладна №1794 від 10.06.2011р. на суму 127,92 грн.;

- Видаткова накладна №884 від 24.06.2011р. на суму 4 860,61 грн.;

- Видаткова накладна №960 від 05.07.2011р. на суму 1 770,26 грн.;

- Видаткова накладна №1381 від 22.09.2011р. на суму 5 930,74 грн.;

- Видаткова накладна №1390 від 23.09.2011р. на суму 1 177,75 грн.;

- Видаткова накладна №1413 від 27.09.2011р. на суму 601,56 грн.

Належним чином засвідчені копії зазначених видаткових накладних містяться в матеріалах справи.

Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених представників та відбитки печаток відповідача на вказаних видаткових накладних.

Відповідно до п. 7.4. Договору ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно вказується сторонами у видатковій накладній на поставку партії товару, встановлюється у національній валюті України - гривні.

В п. 7.5. Договору сторони погодили, що сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку Договору.

Згідно п. 8.1., 8.2. Договору покупець повинен сплатити за поставлений товар у відповідності до видаткової накладної постачальника не пізніше 0 днів з дати виписки видаткової накладної покупцю. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому Договорі.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого ним товару виконав частково, сплативши на рахунок позивача суму в розмірі 46 276,05 грн. (належним чином засвідчені копії банківських виписок за 30.05.2011р, 10.06.2011р., 15.06.2011р., 22.06.2011р., 30.06.2011р., 12.07.2011р., 11.08.2011р., 13.09.2011р., 20.09.2011р., 21.09.2011р., 23.09.2011р, 19.06.2012р, 06.07.2012р., 09.07.2012р., 27.03.2012р. знаходяться в матеріалах справи).

Позивач направив на адресу відповідача заяву про досудове врегулювання спору №135 від 13.02.2013р. на суму 22 970,12 грн. разом з актом звіряння розрахунків та просив відповідача протягом 7 календарних днів погасити заборгованість, а також підписати та скріпити своєю печаткою екземпляр акту звіряння розрахунків та в триденний термін повернути на адресу позивача.

Відповідач повну вартість отриманого ним товару не оплатив, належним чином оформлений екземпляр акту звіряння розрахунків на адресу відповідача не направив.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 10 970,21 грн. = 57 246,26 грн. (вартість поставленого товару) - 46 276,05 грн. (сума товару оплачена відповідачем).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 10 970,21 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 17 % річних у розмірі 6 603,05 грн.

Згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.2. Договору в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами 17% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи обґрунтованого розрахунку 17% річних (розрахунок позивача не містить формули нарахування 17% річних, періодів прострочення здійснення оплати за отриманий товар за кожною видатковою накладною), суд проводить власні розрахунки.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить 35 489,81 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 23 (кількість днів прострочення з 17.05.2011р. по 10.06.2011р., за визначенням позивача) = 380,18 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 20 (кількість днів прострочення з 11.06.2011р. по 30.06.2011р.) = 313,73 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 12 (кількість днів прострочення з 01.07.2011р. по 12.07.2011р.) = 165,89 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 62 (кількість днів прострочення з 13.07.2011р. по 13.09.2011р. за визначенням позивача) = 828,21 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 7 (кількість днів прострочення з 14.09.2011р. по 20.09.2011р.) = 92,52 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. - 6 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 1 (день прострочення 21.09.2011р.) = 10,42 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. - 6 000,00 грн. - 4 481,36 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 2 (кількість днів прострочення з 22.09.2011р. по 23.09.2011р.) = 16,67 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. - 6 000,00 грн. - 4 481,36 грн. - 2 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 98 (кількість днів прострочення з 24.09.2011р. по 31.12.2011р.) = 725,71 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. - 6 000,00 грн. - 4 481,36 грн. - 2 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 366 (кількість днів у 2012р.) * 171 (кількість днів прострочення з 01.01.2012р. по 19.06.2012р.) = 1 262,83 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. - 6 000,00 грн. - 4 481,36 грн. - 2 000,00 грн. - 2 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 366 (кількість днів у 2012р.) * 17 (кількість днів прострочення з 20.06.2012р. по 06.07.2012р.) = 109,75 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. - 6 000,00 грн. - 4 481,36 грн. - 2 000,00 грн. - 2 000,00 грн. - 500,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 366 (кількість днів у 2012р.) * 3 (кількість днів прострочення з 07.07.2012р. по 09.07.2012р.) = 18,67 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. - 6 000,00 грн. - 4 481,36 грн. - 2 000,00 грн. - 2 000,00 грн. - 500,00 грн. - 500,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 366 (кількість днів у 2012р.) * 175 (кількість днів прострочення з 10.07.2012р. по 31.12.2012р.) = 1 048,52 грн.

За видатковою накладною №663 від 17.05.2011р. сума 17% річних становить (35 489,81 грн. - 1 809,00 грн. - 4 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 300,00 грн. - 6 000,00 грн. - 4 481,36 грн. - 2 000,00 грн. - 2 000,00 грн. - 500,00 грн. - 500,00 грн. (часткова сплата суми боргу)) * 17%/ 365 (кількість днів у 2013р.) * 86 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 27.03.2013р.) = 516,69 грн.

За видатковою накладною №685 від 23.05.2011р. сума 17% річних становить 1 874,29 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 6 (кількість днів прострочення з 24.05.2011р. по 29.05.2011р.) = 5,24 грн.

За видатковою накладною №747 від 31.05.2011р. сума 17% річних становить 1 786,48 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 14 (кількість днів прострочення з 01.06.2011р. по 14.06.2011р.) = 11,65 грн.

За видатковою накладною №748 від 31.05.2011р. сума 17% річних становить 2 404,50 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 9 (кількість днів прострочення з 01.06.2011р. по 09.06.2011р.) = 10,08 грн.

За видатковою накладною №1784 від 09.06.2011р. сума 17% річних становить 1 222,25 грн. (сума поставки, на яку нараховуються проценти згідно заяви про уточнення позовних вимог № 175 від 03.07.2013р.) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 61 (кількість днів прострочення з 10.06.2011р. по 11.08.2011р. за визначенням позивача) = 34,73 грн.

За видатковою накладною №1784 від 09.06.2011р. сума 17% річних становить 1 222,25 грн. (сума поставки, на яку нараховуються проценти згідно заяви про уточнення позовних вимог № 175 від 03.07.2013р.) - 700,00 грн. (часткова сплата суми боргу) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 33 (кількість днів прострочення з 12.08.2011р. по 13.09.2011р. за визначенням позивача) = 8,03 грн.

За видатковою накладною №1794 від 10.06.2011р. сума 17% річних становить 127,92 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 11 (кількість днів прострочення з 11.06.2011р. по 21.06.2011р.) = 0,66 грн.

За видатковою накладною №884 від 24.06.2011р. сума 17% річних становить 4 860,61 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 190 (кількість днів прострочення з 25.06.2011р. по 31.12.2011р.) = 430,13 грн.

За видатковою накладною №884 від 24.06.2011р. сума 17% річних становить 4 860,61 грн. * 17%/ 366 (кількість днів у 2012р.) * 71 (кількість днів прострочення з 01.01.2012р. по 11.03.2012р., зважаючи на вказану кількість днів прострочення позивачем за даною видатковою накладною) = 160,30 грн.

За видатковою накладною №960 від 05.07.2011р. сума 17% річних становить 1 770,26 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 25 (кількість днів прострочення з 06.07.2011р. по 30.07.2011р., зважаючи на вказану кількість днів прострочення позивачем за даною видатковою накладною) = 20,61 грн.

За видатковою накладною №1381 від 22.09.2011р. сума 17% річних становить 5 930,74 грн. - 2 500,00 грн. ( часткова сплата суми боргу) * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 100 (кількість днів прострочення з 23.09.2011р. по 31.12.2011р.) = 159,79 грн.

За видатковою накладною №1381 від 22.09.2011р. сума 17% річних становить 5 930,74 грн. - 2 500,00 грн. ( часткова сплата суми боргу) * 17%/ 366 (кількість днів у 2012р.) * 70 (кількість днів прострочення з 01.01.2012р. по 10.03.2012р., зважаючи на вказану кількість днів прострочення позивачем за даною видатковою накладною) = 111,55 грн.

За видатковою накладною №1390 від 23.09.2011р. сума 17% річних становить 1 177,75 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 99 (кількість днів прострочення з 24.09.2011р. по 31.12.2011р.) = 54,31 грн.

За видатковою накладною №1390 від 23.09.2011р. сума 17% річних становить 1 177,75 грн. * 17%/ 366 (кількість днів у 2012р.) * 71 (кількість днів прострочення з 01.01.2012р. по 11.03.2012р., зважаючи на вказану кількість днів прострочення позивачем за даною видатковою накладною) = 38,84 грн.

За видатковою накладною №1413 від 27.09.2011р. сума 17% річних становить 601,56 грн. * 17%/ 365 (кількість днів у 2011р.) * 95 (кількість днів прострочення з 24.09.2011р. по 31.12.2011р.) = 26,62 грн.

За видатковою накладною №1413 від 27.09.2011р. сума 17% річних становить 601,56 грн. * 17%/ 366 (кількість днів у 2012р.) * 71 (кількість днів прострочення з 01.01.2012р. по 11.03.2012р., зважаючи на вказану кількість днів прострочення позивачем за даною видатковою накладною) = 19,84 грн.

Отже, згідно наведених вище розрахунків загальна сума 17% річних за зазначеними видатковими накладними становить 6 582,17 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вище викладене, позовні вимоги в справі №910/7289/13 підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача суми основного боргу в розмірі 10 970,21 грн. та 6 582,17 грн. 17 % річних.

Щодо стягнення з відповідача суми судових витрат на послуги адвоката в розмірі 6 000,00 грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

За змістом п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 1 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 6 закону).

Згідно п. 6.5. зазначеної вище постанови розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи містяться докази на підтвердження сплати позивачем витрат на послуги адвоката, а саме, належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги від 06.02.2013р., видаткового касового ордеру від 15.03.2013р. на суму 6 000,00 грн., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1477/10 від 29.10.1998р., довіреності від 06.02.2013р. на ім'я Макаренко Тетяни Петрівни, посвідчення адвоката, акту виконаних робіт від 01.06.2013р. за договором про надання правової допомоги від 06.02.2013р., проте зважаючи на неспіврозмірність ціни позову (17 573,26 грн.) та суми витрат на послуги адвоката (6 000,00 грн.), що в процентному співвідношенні складає 34,14% ціни позову, а також ненадання позивачем доказів на підтвердження розумності (співрозмірності) витрат на послуги адвоката, як того вимагає п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення зазначених витрат на відповідача.

Судовий збір позивача, у розмірі 1 718,46 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір», покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» (ідент. код 36515686, адреса: вул. Калачівська, 11, м. Київ, 02090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свідіс-Україна» (ідент. код 37195126, адреса: вул. В. Хвойки, 21, оф. 202, м. Київ, 04080) 10 970,21 грн. (десять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 21 коп.) основного боргу, 6 582,17 грн. (шість тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 17 коп.) 17% річних та 1 718,46 грн. (одну тисячу сімсот вісімнадцять гривень 46 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.08.2013р.

Суддя С.М. Морозов