Рішення

від 01.08.2013 по справі 922/2300/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р.Справа № 922/2300/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Стройторг", м. Красноармійськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 162382,45 грн. за участю :

Представник позивача - Картавцев К.М. дов. б/н від 31.05.13р.

Представник відповідача - Медведева Г.В. дов. б/н від 28.01.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Стройторг" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус" про стягнення основної заборгованості у розмірі 158175,00 грн., пені у розмірі 3005,32 грн. та 3% річних у розмірі 1202,13 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №77 від 13.12.2012р.

В судовому засіданні 09.07.2013 року було оголошено перерву до 24.07.2013 року, яку було продовжено до 30.07.2013р. та до 01.08.13р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Через канцелярію суду 24.07.2013р. відповідач надав заперечення на позовну заяву (вх.№27050) про стягнення суми боргу, в якому, також, просив суд витребувати у Позивача прайс-лист на продукцію станом на 13.12.2012р., однак, в ході розгляду справи по суті, представники відповідача дане клопотання не підтримували та просили суд його не розглядати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні 01.08.13р. представник відповідача позовні вимоги визнавав в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Стройторг" - Постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алірус" - Покупець (відповідач у справі) 13.12.2012 року було укладено Договір купівлі-продажу №77, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію (Товар), а відповідач зобов"язався прийняти і оплатити Товар.

Згідно п. 1.2 Договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що поставляється за Договором, його співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначається специфікацією, яка є невід"ємною частиною Договору.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що позивач відвантажує Товар відповідачу по цінам, які вказані в специфікації до даного договору.

Продукція відвантажується позивачем та приймається відповідачем згідно товаросупровідних документів (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору купівлі-продажу №77, сторонами 13.12.2012 року було підписано специфікацію, відповідно до якої позивач зобов"язався передати відповідачу профнастил Н-60П у кількості 1344,60 м", на загальну суму 168075,00 грн.

13 грудня 2012 року ТОВ "Восток-Стройторг" було надано відповідачу рахунок - фактуру №486 на замовлений об"єм Товару на суму 168075,00 грн. (арк. с. 12-13).

Відповідно до п. 4.3 Договору, розрахунки проводяться шляхом безрахункового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, а також шляхом готівкового розрахунку в національній валюті України шляхом передплати.

Відповідачем 14.12.2012 рокуи було перераховано на рахунок позивача 9900,00 грн.., А також, 25.12.2012 року в забезпечення виконання зобов"язання було надано гарантійного листа, в якому ТОВ "Алірус" просив поставити продукцію відповідно до рахунку - фактури №486 від 13.12.2012 року, та гарантував оплату за поставлену продукцію в строк до 25.02.2013 року (арк. с. 14).

Позивач передав відповідачу Товар (профнастил Н-60П у кількості 1344,60 м"), на загальну суму 168075,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №440 від 27.12.2012 року (арк. с. 15). Вказаний товар було отримано представником відповідача - Попковим Д.В., повноваження якого підтверджується довіреністю №27/12 від 27.12.2012р. (арк..с. 16).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію б/н від 04.04.2013 року про остаточну сплату заборгованості за відвантажений товар (арк. с.15). Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без розгляду та без задоволення.

Таким чином, як стверджує позивач, відповідач зобов'язання за спірним договором не виконав, за відвантажений по вказаній накладній Товар не розрахувався лише частково, в розмірі 9900,00 грн., у зв'язку з чим, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Стройторг" становить 158175,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що вказана сума боргу визнається відповідачем, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 158175,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього 3% річних в розмірі 1202,13 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, перевіривши нарахування 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3%річних в сумі 1202,13 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 3005,32 грн., господарський суд проаналізувавши норми діючого законодавства, умови Договору купівлі-продажу №77 від 13.12.2012 року, встановив наступне.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вищезазначені акти цивільного законодавства не визначають конкретного відсотку, який має нараховуватись, це мають встановити сторони у договорі.

Статтею 6 ЦК України також передбачено, що сторони мають право укласти договір, врегулювавши відносини на свій розсуд, навіть якщо такий договір не передбачений законодавством але не суперечить йому.

Разом з цим, спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Вказаним законом передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з умов укладеного Договору купівлі-продажу №77 від 13.12.2012 року, між сторонами відсутня угода про неустойку на випадок порушення зобов"язань з боку відповідача та не встановлено відповідальності за несвоєчасний розрахунок у вигляді пені, в зв"язку з чим, в силу приписів вищезазначених норм діючого законодавства України в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 3005,32 грн. слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 626, 655 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 65, 78, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус" (61141, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 193, оф. 3, Код ЄДРПОУ 34758323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Стройторг" (85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Нахімова, буд. 80. Код ЄДРПОУ 37735995) суму основного боргу в розмірі 158175,00 грн., 3% річних в сумі 1202,13 грн. та судовий збір в сумі 3187,53 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 3005,32 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.08.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.