Ухвала

від 31.07.2013 по справі 801/3329/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/3329/13-а

31.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 18.04.13 у справі № 801/3329/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (вул. Дніпровська, 5,Відрадне,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98654)

про стягнення заборгованості у сумі 293 069,15 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" про стягнення заборгованості у сумі 293 069,15 грн. - задоволені.

Стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" заборгованість у сумі 293069, 15 грн. земельного податку з юридичних осіб в дохід місцевого бюджету м. Ялта на р/р 33217812700039, код платежу 13050200 в ГУДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем подано до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №2201 на 2012 рік, згідно якої сума зобов'язання з цього виду податку щомісячно складає 88749,19 грн. Відповідачем сума самостійно узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за серпень-вересень 2012 року сплачена була частково, у сумі 44,01 грн.

Позивачем було нараховане відносно відповідача пеня у сумі 6,86 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби АР Крим проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства відповідачем.

За результатами перевірки складений акт перевірки №723/15-03/34556977 від 31.05.2012, яким встановлено порушення ст.289 ПК України.

На підставі акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.07.2012 №0006501503 в сумі 112767,84 грн., яке було отримане відповідачем 10.08.2012.

Також, відносно відповідача позивачем нарахована пеня у сумі 2840,08 грн.

Отже, податкова заборгованість відповідача склала за серпень - вересень у сумі 293069,15 грн.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України, платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України -плата за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 ПКУ встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податкова декларація, розрахунок, згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України).

Як встановлено пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків, відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на адресу відповідача, направлено податкову вимогу №82 від 03.02.2011р., згідно якої загальна сума податкового боргу платника станом на 03.02.2011 року становить 111300,20 грн., яка отримана відповідачем 09.02.2011, що підтверджується підписом на коринці вимоги.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням вищезазначеного, податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність дій відповідача.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 у справі № 801/3329/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва