Рішення

від 26.06.2006 по справі 11/137-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/137-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2006 р.                                                            Справа № 11/137-06

вх. № 3970/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Коваль І.А., довіреність № 58 від 01.01.06 року;

першого відповідача- Крутильов А.К. (засновник); Крутильова Г.Г., довіреність № 3 від 19.05.06 року;

другого відповідача -Крутильов А.К. (директор); Крутильова Г.Г., довіреність № 1 від 19.05.06 року;

розглянувши справу за позовом АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк" м. Харків  

до  1. ПП "Хармаркет", м. Харків

2. ТОВ "Гідротехсервіс", м. Харків;  

про стягнення 243508,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у сумі 243508,72 грн., з яких 99551,07 грн. заборгованість за кредитом, 43918,99 грн. заборгованість за відсотками, 250,00 грн. комісійних, 18421,03 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 6333,84 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, 33,79 грн. пеня за прострочення сплати комісійних, 75000,00 грн. штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору. Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань взятих за договором відновлюваної кредитної лінії № 805/9/18-012 від 31.01.03 року.

07 червня 2006 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 143470,06 грн., з яких: 99551,07 грн. заборгованість за кредитом, 43918,99 грн. заборгованість за відсотками, та стягнути з першого відповідача  заборгованість у розмірі 100038, 66 грн., з яких: 250,00 грн. комісійних, 18421,03 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 6333,84 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, 33,79 грн. пеня за прострочення сплати комісійних, 75000,00 грн. штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач має право до винесення рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет позову або підстави. В зв'язку з чим, суд приймає до провадження заяву про уточнення позовних вимог та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

У судовому засіданні 13 червня 2006 року була оголошена перерва до 19.06.06 року та у судовому засіданні 19.06.06 року оголошена перерва до 26.06.06 року для надання сторонами додаткових доказів та позивачем обґрунтованого розрахунку ціни позову.

У призначених судових засіданнях представник позивача підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позов, обґрунтованого розрахунку ціни позову на вимогу суду не надав, просить суд розглядати справу з урахуванням того розрахунку, що є в матеріалах справи.

Представники першого відповідача визнають позовні вимоги частково в частині основної суми боргу, відсотків, при цьому надавши свій розрахунок відсотків, комісій та просять застосувати  позовну давність щодо стягнення пені та штрафних санкцій.

Представники другого відповідача проти позову заперечують, посилаючись на те, що термін дії договору поруки закінчився 01.04.2005 року відповідно до п. 3.4.1. договору поруки від 04.10.2004 року.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

31 січня  2003 року  між позивачем та першим відповідачем був укладений  договір відновлювальної кредитної лінії № 805/9/18-012. Відповідно до умов договору банк (позивач по справі) відкрив позичальнику (перший відповідач по справі) кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 100000,00 грн., зі строком погашення до 31 липня 2003 року зі сплатою 25 відсотків річних, а позичальник зобов'язується повернути отримані грошові кошти у встановлені строки та сплатити відсотки за користування ними.

Додатковою угодою № 2 від 31.07.03 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/9/18-012 кінцевий термін погашення встановлено 24.08.03 року.

04 жовтня 2004 року  між позивачем та другим відповідачем був укладений договір поруки № 805/13/26/4-1599. Відповідно до умов договору останній зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання першим відповідачем умов щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами згідно з договором кредитної лінії.

Перший відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати нарахованих по кредиту відсотків не виконав, внаслідок чого станом на 30.11.05 року утворилась заборгованість у розмірі132350,33 грн. 30 листопада 2005 року позивачем на адресу першого відповідача (за вих. № 20-09/67-1622) та адресу другого відповідача (за вих. № 20-09/67-1621) були надіслані претензії щодо погашення заборгованості у добровільному порядку, однак вони були залишені без відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подачі позову заборгованість першим відповідачем позивачу не сплачена, в зв'язку з чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, що складає 143470, 06 грн., з яких: 99551,07 грн. заборгованості за кредитом, 43918,99 грн. заборгованості по сплаті відсотків.

Досліджуючи розрахунки відсотків, наданих позивачем, суд  встановив, що позивач в червні місяці 2005 року двічі нарахував відсотки за користування кредитом: у сумі 2317, 04 грн. та 2209, 22 грн.  Як пояснив представник позивача в судовому засіданні сума 2317, 04 грн. нарахована відповідно до п. 1.1.1. договору про надання відновлювальної кредитної лінії по ставці 25 відсотків річних, а сума 2209, 22 грн. нарахована на підставі п. 1 додаткової угоди №1 до вказаного  договору, яким  підпункт 3.3.5. пункту 3.3. ст. 3 договору викладено в наступній редакції: "Перевести з 01.04.03 року грошові потоки до Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" грошові потоки в розмірі 60% від загальної суми надходжень на рахунки. При невиконанні цієї умови, встановлюється підвищена відсоткова ставка в розмірі 30% річних за кожний місяць, в якому виявлено порушення".

Суд витребував у позивача обґрунтований розрахунок підвищених відсотків у сумі 2209, 22 грн. та правові підстави одночасного нарахування відсотків та підвищених відсотків. Позивачем не надано такого розрахунку.

Фактичні обставини справи дають підстави суду дійти висновку, що позивач безпідставно включив в розрахунок відсотків суму 2209,22 грн., як відсотки за червень 2005 року. Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до приписів статті 1054 Цивільного кодексу України з урахуванням частини 1 статті 1048 вказаного Кодексу проценти нараховуються за користування кредитними коштами. Чинне законодавство України, що регулює відносини позики та кредиту не передбачає нарахування процентів за порушення вимог щодо переведення грошових потоків до банку – кредитора.

За своєю правовою природою підвищені відсотки в контексті п. 3.3.5. п. 3.3. ст. 3 договору в редакції додаткової угоди № 1,  не є плата за користування кредитними коштами, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язання. Разом з тим, позивач не надав жодного доказу в обґрунтування стягнення 2209, 22 грн., із необхідним розрахунком та періоду виникнення такого порушення, у тому числі у червні 2005 року. Включення ж цієї суми до розрахунку відсотків за користування кредитом, є помилковим і необґрунтованим.

Таким чином суд вважає, що стягненню підлягають відсотки за користування кредитом лише у сумі 41709,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів як солідарних боржників 99551, 07 грн. заборгованості по кредиту, 41709, 77 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та покладає судові витрати пропорційно цієї суми на відповідачів.

Суд не приймає до уваги посилання другого відповідача, що договір поруки припинив свою дію 01.04.2005 року, оскільки другий відповідач помилково витлумачив зміст п. 3.4.1. договору поруки. Вказаним пунктом встановлений не термін дії договору поруки, а терміни в межах яких банк має право звернути стягнення на майно поручителя.    

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до пункту 4.2. кредитного договору № 805/9/18-012 від 31.01.03 року, за прострочення повернення кредиту, сплати відсотків та комісій, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з першого відповідача пеню у розмірі 24788,66 грн., з яких: 18421,03 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту, 6333,84 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків, 33,79 грн. пеня за порушення строків сплати комісій.

Досліджуючи матеріали справи, розрахунки сторін, суд дійшов висновку, що сума нарахованої пені позивачем підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 2043,09 грн., з яких: 2009,30 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, 33,79 грн. пеня порушення строків сплати комісій. Наданий позивачем розрахунок пені зроблений без урахування вимог статті 232 Господарського кодексу України. Крім того, першим відповідачами зроблена заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через  шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 п. 1 статті 258 Цивільного кодексу  передбачає, що для стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла  довідатись про порушення свого права.

За додатковою угодою №2  від 31.07.03 року кінцевий термін погашення кредиту встановлено 27.08.03 року. Строк позовної давності щодо стягнення пені за порушення строків повернення кредиту сплив 27.08.04 року.

Сума пені за порушення строків сплати відсотків з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та ч. 2 п. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України складає 2043, 089 грн., з яких: 2009,30 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, 33,79 грн. пеня порушення строків сплати комісій.

Також позивач просить стягнути суму штрафу у розмірі 75000,00 грн., посилаючись на п. 4.3. кредитного договору, відповідно до якого, у разі порушення відповідачем пп. 3.3.2.-3.3.18 договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 5 % від суми максимального ліміту, за кожний випадок.

В обґрунтування стягнення 75000, 00 грн. позивач посилається на те, що має місце 14 випадків порушення строків сплати відсотків та 1 випадок порушення строків сплати комісій.  

Проте суд вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню у сумі 5000, 00 грн., оскільки має місце одне порушення вимог п. 3.3.6 кредитного договору, а не 15, як то помилково вважає позивач. Досліджуючи зміст п. 4.3. кредитного договору, суд дійшов висновку, що в його контексті слово "випадок" ототожнюється з пунктами 3.3.2. – 3.3.18, а не з кількістю порушень в межах одного пункту. Таким чином, порушення строків несплати відсотків та комісій, є одним порушенням, а не 15 порушень, оскільки такий обов'язок закріплений в одному пункті 3.3.6. кредитного договору.

Таким чином, розглянувши позовні вимоги заявлені позивачем щодо стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 805/9/18/012, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково (в межах строку позовної давності) у сумі 148553,93 грн., з яких:  99551,07 грн. основної заборгованості та 41709,77 грн. заборгованості за відсотками підлягають стягненню з відповідачів солідарно, 250,00 грн. заборгованості за комісіями, 2009,30 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 33,79 грн. пені по простроченим комісіям, 5000,00 грн. штрафу - підлягають стягненню з першого відповідача. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Хармаркет" ( 61010, м. Харків, пров. Струницький, буд. 4, кв. 4, р/р 26000301731007 в філії Комінтернівського відділення Промінвестбанка, МФО 351362, код 22637100 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехсервіс" ( 61050, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, буд. 2, к. 903, р/р 26005805577120 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код 33119565 ) на користь Акціонерно-комерційного банку Соціального розвітку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ( 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, р/р 36198805990002, МФО 351016, код 09351014 ) - 99551,07 грн. основної заборгованості, 41709,77 грн. заборгованості за відсотками, 1412,61 грн. державного мита,  68,45 грн. судових витрат.

Стягнути з Приватного підприємства "Хармаркет" ( 61010, м. Харків, пров. Струницький, буд. 4, кв. 4, р/р 26000301731007 в філії Комінтернівського відділення Промінвестбанка, МФО 351362, код 22637100 ) на користь Акціонерно-комерційного банку Соціального розвітку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ( 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, р/р 36198805990002, МФО 351016, код 09351014 ) - 250,00 грн. заборгованості по комісіям, 2009,30 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 33,79 грн. пені по комісіям, 5 000,00 грн. штрафу, 72,93 грн. державного мита, 3,53 грн. судових витрат.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення підписаний 03.06.06 року.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.