Постанова

від 23.07.2013 по справі 808/6089/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року о 14 год. 43 хв.Справа № 808/6089/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пелеху С.І.

за участю представників

позивача - Федько О.А. (довіреність від 27.06.13 №07/13)

відповідача - Драч Б.В. (довіреність від 01.07.13 №20/8/10)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЕЛ», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЕЛ» (далі - ТОВ «КІТЕЛ», позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 06.03.2013 №0000662211, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, з 06.02.2013 по 12.02.2013 посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЕЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юкка-Трейд» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт №26/22-11/30791126 від 19.02.2013. На підставі висновків Акту перевірки 06 березня 2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000662211, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 8494,00грн., в тому числі 8493,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями. Позивач не згоден із висновками Акту перевірки з огляду на те, що правочини, щодо придбання у ТОВ «Юкка-Трейд» не можуть бути нікчемними, оскільки укладалися та виконувалися з метою одержання доходу позивачем та мав місце реальний характер їх виконання. Позивач звертає увагу, що вказане підтверджується видатковими накладними, виписками по рахункам, а також документами по подальшій поставці придбаного у ТОВ «Юкка-Трейд» товару Державному підприємству НАЕК «Енергоатом» ВП «Атоменергомаш». Також, позивач наголошує, що жодним законом, зокрема і ст. 20 ПК України, не передбачено право відповідача самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними та недійсними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. На думку позивача, як наслідок за відсутності судового рішення про визнання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд» недійсними, відповідач не мав правових підстав для відображення в Акті перевірки судження про вчинення позивачем порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за правочинами, укладеними з ТОВ «Юкка-Трейд». Отже, позивач зазначає, що ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого в ціні товарів, які придбавалися ТОВ «КІТЕЛ» у ТОВ «Юкка-Трейд» в 2 кварталі 2011 року. Враховуючи той факт, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд», за яким ТОВ «КІТЕЛ» віднесено суми придбання товарів до податкового кредиту, не були визнані недійсними в судовому порядку, у відповідача відсутні підстави для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачеві за вищевказаними операціями. Крім того, у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи є в наявності всі податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт поставки товару від ТОВ «Юкка-Трейд» та правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум, сплачених в ціні товарів, придбаних у ТОВ «Юкка-Трейд». Зазначене вище свідчить про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ, сплачених в ціні товарів, придбаних у ТОВ «Юкка-Трейд», до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення посилається на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88) та зазначає, що фахівцями ДПІ здійснено планову виїзну перевірку ТОВ «КІТЕЛ» (код за ЄДРПОУ 30791126) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юкка-Трейд» (код ЄДРПОУ 2073) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами перевірки складено акт від 19.02.2013 №26/22-11/30791126, та винесено спірне податкове повідомлення-рішення. Перевіркою встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Юкка-Трейд» (код ЄДРПОУ 34802073). Відповідач також зазначає, що на підставі інформації, що надійшла до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно підприємства контрагента ТОВ «Юкка-Трейд» (акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27.09.2011 №2470/23-5/34802073) встановлено відсутність у ТОВ «Юкка-Трейд» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації (робіт, послуг) здійснення, у зв'язку з чим не підтверджено угоди з контрагентами за період з січня червень 2011 року, зокрема, з ТОВ «Кітел» у травні та червні 2011 року. На думку відповідача, у зв'язку з вищевикладеним, у позивача відсутнє, право на формування податкового кредиту по операціях з підприємствами постачальниками. Крім того, відповідач зазначає, що виходячи з вищенаведеного, фактичного здійснення господарської операції з придбання позивачем товарів та послуг безпосередньо у контрагента не було. Відповідні первинні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Тому, на думку відповідача, у зв'язку із вищезазначеним у ДПІ були всі правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, ДПІ вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя з 06.02.2013 по 12.02.2013 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «КІТЕЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юкка-Трейд» (код за ЄДРПОУ 34802073) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

За результатами перевірки 19.02.2013 складено Акт перевірки №26/22-11/30791126 (далі - Акт №26/22-11/30791126).

Перевіркою встановлено порушення абз. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті якого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8493,00 грн., а саме за 2 квартал 2011 року на суму - 8493,00 грн.

В акті перевірки №26/22-11/30791126 на сторінці 18 (а.с.38) зазначено, що «…первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі…». Також в Акті перевірки №26/22-11/30791126 зазначено: «…Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 р. встановлено завищення податкового кредиту на суму 8493 грн., а саме: 2 квартал 2011 року на суму - 8493 грн. (а.с.26)… Перевіркою встановлено: ТОВ «Юкка-Трейд» (код ЄДПРОУ 34802073) - постачальник, юридична адреса: 65082, м. Одеса, вул. Узвіз воєнний, б.8 - постачальник запчастин, який знаходиться на обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси. Стан підприємства - 9, мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «КІТЕЛ» (код ЄДРПОУ 30791126) - покупець(а.с.27)...До ДПІ надійшов Акт №2470/23-5/34802073 від 27.09.2011 про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкка-Трейд» (код ЄДРПОУ 34802073) (а.с.28)… Первинні документи, щодо придбання товару у ТОВ «Юкка-Трейд», діяльність якого визначено Постановами про порушення кримінальної спради №02201200089 від 06 вересня 2012 року незаконною, без наміру здійснення господарської діяльності, що підтверджено допитами свідків (посадових осіб цих підприємств) є такими, що суперечать вказаним нормам ЦКУ та не можуть бути спрямовані на реальне настання правових наслідків (а.с.33)…Таким чином, первинні документи, складені між ТОВ «КІТЕЛ» та ТОВ «Юкка-Трейд» на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку(а.с.34)…Документи, що були оформлені між ТОВ «КІТЕЛ» та підприємством ТОВ «Юкка-Трейд», які включені підприємством до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, не відповідають зазначеним вимогам чинного законодавства України, оскільки такими документами обумовлюються постачання послуг від зазначених підприємств, які не здійснювались. Оскільки, Постановами про порушення кримінальної справи №02201200089 від 06 вересня 2012 року, встановлено, що ТОВ «Юкка-Трейд» створено з метою прикриття незаконної діяльності і без наміру здійснення господарської діяльності, то ТОВ «КІТЕЛ» не мало можливості отримати від такого підприємства вищевказані товари (а.с.35)…Виходячи із фактичних обставин діяльності ТОВ «Юкка-Трейд», платника податку, який перевіряється (ТОВ «КІТЕЛ») не міг примати участь у опреції з придбання продукції, оскільки підприємство-постачальник створено з метою прикриття незаконної діяльності та без наміру здійснення господарської діяльності(а.с.35)… Перевіркою встановлено, що на порушення: абз. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-ІV (зі змінами та доповненнями) підприємством ТОВ «КІТЕЛ» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ всього у розмірі 8493 грн. від проведення фінансово - господарських дій операцій з ТОВ «Юкка-Трейд», а саме по періодам: за 2 квартал 2011 року на суму - 8493 грн.(а.с.36)…За період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011р. ТОВ «КІТЕЛ» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 19922 грн. Первіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягала сплаті за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 8493 грн., а саме: за 2 квартал 2011 року на суму 8493 грн. (а.с.36)…4.Висновок. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кітел»: абз. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті якого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8493,00 грн., а саме: за 2 квартал 2011 року на суму - 8493 грн.(а.с.38)…».

25.02.2013 ТОВ «КІТЕЛ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя були подані запречення (вих.№24) на акт перевірки №26/22-11/30791126 від 19.02.2013.

Відповідач, листом від 04.03.2013 №2093/10/22-11 надав відповідь на заперечення, в якій зазначив, що за результатами розгляду заперечень на акт переввірки вважає висновки Акта перевірки за №26/22-11/30791126 від 19.02.2013 правомірними та відповідаючими вимогам діючого законодавства.

На підставі Акту перевірки №26/22-11/30791126 від 19.02.2013 відповідачем 06.03.2013 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000662211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8494,00 грн., з яких 8493,00 грн. за основним платежем, та 01,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штраф).

22.03.2013 ТОВ «КІТЕЛ» подало до Державної податкової служби у Запорізькій області скаргу (№32) (первинну) на податкове повідомлення-рішення №0000662211.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 15.05.2013 №112/10/101120 «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013 №0000662211 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

27.05.2013 ТОВ «КІТЕЛ» було подано повторну скаргу (№43) на податкове повідомлення-рішення №0000662211.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України №4918/6/99-99-10-01-15 від 14.06.2013 податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013 №0000662211 та рішення від 15.05.2013 №112/10/101120 залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2013 №0000662211 позивач оскаржив його до суду.

Судом з'ясовано, що висновки Акту перевірки №26/22-11/30791126 від 19.02.2013, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що ТОВ «КІТЕЛ» в порушення чинного законодавства до складу податкового кредиту за другий квартал 2011 року неправомірно віднесено 8493,00 грн. від проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Юкка-Трейд».

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «КІТЕЛ», та ТОВ «Юкка-Трейд» договори на поставку товарів у формі одного письмового документа не укладались. Господарські відносини оформлювались рахунками постачальника на оплату товару, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які надавались до перевірки.

ТОВ «Юкка-Трейд» у другому кварталі 2011 року поставляло ТОВ «КІТЕЛ» товар, а позивач розраховувався за товар, що підтверджується виписками по рахункам, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи (а.с.76, 95, 116).

На підтвердження формування ТОВ «КІТЕЛ» податкового кредиту за другий квартал 2011 року у відповідності до Податкового кодексу України позивачем надано:

1) податкові накладні: №150608 від 15.06.2011 на загальну суму 25105,20 грн., в тому числі ПДВ 4184,20 грн.; №230506 від 23.05.2011 на загальну суму 12005,62 грн., в тому числі ПДВ 2000,94 грн.; №070604 від 07.06.2011 на загальну суму 13849,30 грн., в тому числі ПДВ 2308,22 грн.;

2) рахунки-фактури: №Ю-10605 від 15.05.2011 на загальну суму 25105,20 грн., в тому числі ПДВ 4184,20 грн.; №Ю-230507 від 23.05.2011 на загальну суму 12005,62 грн., в тому числі ПДВ 2000,94 грн.; №Ю-070603 від 07.06.2011 на загальну суму 13849,30 грн., в тому числі ПДВ 2308,22 грн.;

3) видаткові накладні: №Ю-150608 від 15.06.2011 на загальну суму 25105,20 грн., в тому числі ПДВ 4184,20 грн.; №Ю-230507 від 23.05.2011 на загальну суму 12005,62 грн., в тому числі ПДВ 2000,94 грн.; №Ю-070604 від 07.06.2011 на загальну суму 13849,30 грн., в тому числі ПДВ 2308,22 грн.

Крім того, судом досліджено реєстр виданих та отриманих податкових накладних за другий квартал 2011 року, в якому в розділі ІІ «Отримані податкові накладні» під номером 42 зазначена податкова накладна №070604 від 07.06.2011, під номером 50 - податкова накладна №150608 від 15.06.2011, та під номером 55 - податкова накладна №230506 від 23.05.2011 (а.с.149,150).

На підставі виставлених рахунків-фактур позивачем здійснена оплата за придбаний товар безготівковим розрахунком, що підтверджується долученими до справи копіями виписок по рахункам. Заборгованість у розрахунках між контрагентами відсутня.

До того ж, позивачем до матеріалів справи долучено докази подальшого руху придбаного у ТОВ «Юкка-Трейд» товару, а саме подальшої реалізації цього товару Державному підприємству НАЕК «Енергоатом» ВП «Атоменергомаш»:

1)податкові накладні: №5 від 16.06.2011 (а.с.88); №3 від 26.05.2011 (а.с.107); №6 від 20.06.2011 (а.с.130);

2) рахунки-фактури: №СФ-0000042 від 02.06.2011 (а.с.85); №СФ-0000039 від 17.05.2011 (а.с.104); №СФ-0000040 від 17.05.2011 (а.с.125);

3) видаткові накладні: №РН-0000003 від 16.06.2011 (а.с.86); №РН-0000001 від 26.05.2011 (а.с.106); РН-0000004 від 20.06.2011 (а.с.126);

4) довіреності на отримання цінностей за рахунками-фактурами: №265 від 07.06.2011; №285 від 20.06.2011; №237 від 24.05.2011 (а.с.133);

5) подорожній лист №006982 від 20.06.2011 (а.с.128).

Відповідачем не доведено у суді, не надано до суду жодного доказу того, що безпосередній контрагент позивача ТОВ «Юкка-Трейд», який видав податкові накладні, не був зареєстрований як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідних господарських операцій.

Також, з документів наданих відповідачем до суду в обґрунтування викладеного в Акті перевірки №26/22-11/30791126 від 19.02.2013 не вбачається не можливість здійснення ТОВ «Юкка-Трейд» поставок товару на користь ТОВ «КІТЕЛ».

Відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нікчемності правочинів між ТОВ «КІТЕЛ» і ТОВ «Юкка-Трейд». Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Отже, відповідачем не надано доказів неможливості здійснення реальності операцій між позивачем та його прямим контрагентом - ТОВ «Юкка-Трейд».

З урахуванням наведеного, відповідачем не спростовано у суді факт реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд».

З урахуванням викладеного суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу про те, що документи, що були оформлені між ТОВ «КІТЕЛ» та підприємством ТОВ «Юкка-Трейд», які включені підприємством до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки такими документами обумовлюються постачання послуг від зазначених підприємств, які не здійснювались, а також твердження відповідача що ТОВ «КІТЕЛ» не мало можливості отримати від ТОВ «Юкка-Трейд» товари.

Отже, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача, що підприємством ТОВ «КІТЕЛ» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ всього у розмірі 8493 грн. від проведення фінансово - господарських дій операцій з ТОВ «Юкка-Трейд», а саме за 2 квартал 2011 року на суму 8493,00 грн.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 98 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника податку сум ПДВ за такими накладними.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем як до перевірки та і при судовому розгляді справи надані докази, які в своїй сукупності підтверджують реальне вчинення господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування податкового кредиту за такими операціями.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано до суду жодного доказу того, що безпосередній контрагент позивача ТОВ «Юкка-Трейд», який видав податкові накладні, не був зареєстрований як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідних господарських операцій з ТОВ «КІТЕЛ».

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також актом перевірки, та підтверджує реальність господарських операцій.

Акт перевірки податкового органу не містить посилань щодо встановлених порушень стосовно форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з постачання товарів.

Висновки податкового органу про нереальність господарських операцій спростовуються видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами. виписками по рахункам, які підтверджують обставини поставки та отримання позивачем товару, а подальша його реалізація підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами. виписками по рахункам, довіреностями на отримання цінностей за рахунками-фактурами, копії яких долучені до матеріалів справи

Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, як платника податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту.

Невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата ПДВ продавцем, в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Крім того, нормами Податкового кодексу України, не встановлена відповідальність платника податку за невідображення господарської операції в податковому і бухгалтерському обліку його контрагентів.

Факт виконання операцій засвідчується рядом первинних документів, які не викликають сумніву. Реальність господарських операцій з'ясована через дослідження у сукупності всіх первинних документів.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки фахівців відповідача є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування, а податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 06.03.2013 №0000662211, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЕЛ», є протиправним, оскільки не ґрунтується на вимогах закону.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЕЛ» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесений Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкового повідомлення - рішення від 06.03.2013 року №0000662211.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЕЛ» судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара