Постанова

від 30.07.2013 по справі 813/5263/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року № 813/5263/13-а

о 15 год., 22 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЛьвівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення, представник - Лісник І.В. (довіреність № 06-16-1300 від 22.07.2013 року) доМіського комунального підприємства «Ремонтно - будівельне управління № 1», представник - не прибув простягнення заборгованості в сумі 1604,00 грн. Позивач - Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міського комунального підприємства «Ремонтно - будівельне управління № 1» про стягнення заборгованості в сумі 1604, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Заборгованість відповідача за І півріччя 2010 року становить 1604,00 грн., яка добровільно не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. На адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві та у копії Довідки про включення до Державного реєстру підприємств та організацій України, поштовий конверт по причині закінчення терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

09.02.1999 року Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради проведено державну реєстрацію Міського комунального підприємства «Ремонтно - будівельне управління № 1», що підтверджується копією Свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

20.12.2001 року відповідач звернувся із заявою з проханням зареєструватися як страхувальником у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Згідно звіту Ф4-ФСС з ТВП про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за І півріччя 2010 року, заборгованість по сплаті внесків становить 1604,00 грн., з них:

- заборгованість по страхових коштах, строк сплати яких не настав (поточна заборгованість) - 107,14 грн.;

- заборгованість, пов'язана з невиплатою заробітної плати - 1496,86 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за № 2464-VI із змінами і доповненнями, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 року із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно абзац.5 п.7 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Виконавча дирекція Фонду, крім іншого, здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно ч. 1 ст. 22 цього ж Закону, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Згідно ч. 1 ст. 23 цього ж Закону, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 23 цього ж Закону, платники страхових внесків, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, сплачують страхові внески до Фонду в повному розмірі в порядку та в строки, визначені страховиком.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний, крім іншого, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески

Згідно ч. 1 ст. 30 цього ж Закону, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача - Міського комунального підприємства «Ремонтно - будівельне управління № 1» по сплаті страхових внесків до Фонду на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням в сумі 1604,00 грн., підтверджується вищевказаними доказами, а також листом Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 854 від 30.07.2013 року, така є узгодженою і відповідачем не сплачена. Докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення до Міського комунального підприємства «Ремонтно - будівельне управління № 1» про стягнення заборгованості в сумі 1604, 00 грн., підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Ремонтно - будівельне управління № 1» (ЄДРПОУ 03331105, вул. Київська 11, м. Львів) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення (ЄДРПОУ 25249982, вул. Героїв УПА, 73 корп. 8, м. Львів) заборгованість в сумі 1604,00 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 05.08.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.