Рішення

від 06.08.2013 по справі 5006/14/188/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2013р. Справа № 5006/14/188/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сістемс»,

ЄДРПОУ 36726534, м.Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»,

ЄДРПОУ 33967456, м.Донецьк

про стягнення 283 281 грн. 37 коп.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Колесник Р.М.

Суддя Захарченко Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сістемс», м.Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 283281 грн. 37 коп., у тому числі основний борг в сумі 270 643 грн. 28 коп., інфляція в сумі 2832 грн. 82 коп. та три проценти річних в розмірі 9805 грн. 27 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №836 (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 25.06.2010р., протокол розбіжностей від 25.06.2010р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2011р., накладні за період з 08.11.2010р. по 06.04.2011р., банківські виписки по рахунку, договір про відступлення права вимоги від 31.12.2010р.

17.09.2012р. до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сістемс», м.Дніпропетровськ про визнання договору №836 від 25.10.2010р. недійсним.

Ухвалою від 17.09.2012р. суд повернув позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк без розгляду на підставі ст.60, п.п.4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України.

06.02.2013р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сістемс», м.Дніпропетровськ про визнання товарно-транспортної накладної недійсною.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 07.02.2013р. повернув позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк без розгляду на підставі ст.60, п.п.4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України.

06.02.2013р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк надійшла апеляційна скарга б/н від 06.02.2013р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.09.2012р. про зупинення провадження по справі.

Проте, таке звернення відповідача розцінюється господарським судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки дія ухвали господарського суду Донецької області від 21.09.2012р. на момент подання апеляційної скарги закінчилася, у зв'язку з поновленням провадження по справі ухвалою від 09.10.2012р.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в п.3.14 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк без номеру від 06.02.2013р., яка надійшла до суду 06.02.2013р., приєднана до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позовних вимог не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Як встановлено, 25.06.2010р. між сторонами був підписаний договір №836 (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) з протоколом розбіжностей, згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (покупця), а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначеному цим договором, згідно із замовленням на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України, включаючи ПДВ. Загальна сума вказаного вище договору визначається загальною сумою товарних накладних в період його дії (приписи п.5.1, п.5.2 договору).

Відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних за період з 08.11.2010р. по 06.04.2011р. позивачем відповідачу за договором №836 (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 25.06.2010р. був переданий товар на суму 241136,56 грн. з урахуванням часткового погашення боргу з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором №836 (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 25.06.2010р. відповідачем не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.3 договору №836 (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 25.06.2010р. покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого продавцем товару, не пізніше 25 (двадцяти п'яти) банківських днів від моменту реалізації такого товару.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 241136,56 грн. за договором №836 (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 25.06.2010р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний між сторонами 01.07.2011р. без будь-яких зауважень або заперечень, станом на 01.07.2011р. наявна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 241136,56 грн.

Відповідач заперечень проти вказаних позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 241136,56 грн. доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, враховуючи, що відповідач заперечень проти цих позовних вимог не надав, позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 241136,56 грн. підлягає задоволенню.

Крім цього, 31.12.2010р. між ТОВ «Торговий Дім» Логістик - Центр» (кредитор) та ТОВ «Стандарт - Сістемс» (новий кредитор) був підписаний договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого кредитор здійснює відступлення права вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги боргу до ТОВ «ТС Обжора» місцезнаходження: м.Донецьк, вул.Пр.Богославських, 7б, код ЄДРПОУ 33967456, в особі директора Е.П.Бурун, що діє на підставі статуту (названий в подальшому боржник) в сумі 29506 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 72 коп. заборгованості за розрахунками за поставлену продукцію. До нового кредитора переходять права кредитора у зобов'язанні від боржника в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Новий кредитор повідомлений кредитором про вимоги і уточнення, які існують у боржника на момент укладення цього договору і які можуть бути висунуті боржником проти його вимог (п.1.2 договору від 31.12.2010р.).

Згідно з п.2.1 договору новий кредитор здійснює залік суми вимоги, якою поступився кредитор, до боргу кредитора за договором поставки №01/04/10-1 від 01.04.2010р., укладеного між ТОВ «ТД» Логістик-Центр» та ТОВ «Стандарт - Сістемс».

Виходячи зі змісту позовної заяви, на підставі вказаного договору від 31.12.2010р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29506,72 грн.

Вказані позовні вимоги, за висновками суду, підлягають залишенню без задоволення з огляду на таке:

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, при зверненні до суду з відповідними вимогами згідно норм ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивач має довести такі вимоги певними доказами.

За приписом ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, в обгрунтування своїх позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 29506,72 грн. позивачем до матеріалів справи надано договір відступлення права вимоги від 31.12.2010р.

Проте, у вказаному договір відсутні будь-які відомості щодо підстав виникнення у відповідача заборгованості перед ТОВ «ТД» Логістик-Центр» в сумі 29506,72 грн., строків виконання відповідачем своїх зобов'язань тощо.

Виходячи зі змісту п.3.1.3 договору відступлення права вимоги від 31.12.2010р., документи, що стосуються переданої вимоги, були передані позивачу.

Ухвалами суду від 30.05.2013р., 20.06.2013р., 01.07.2013р., 16.07.2013р. було зобов'язано позивача надати суду, зокрема, надати письмові пояснення щодо підстав виникнення грошового зобов'язання відповідача перед ТОВ "Торговий Дім" Логістик-Центр" в сумі 29506,72 грн., право вимоги виконання якого набув позивач за договором про відступлення права вимоги від 31.12.2010р. (з відповідними документами).

Згідно письмових пояснень від 01.08.2013р. позивачем повідомлено суд про виникнення боргу відповідача перед ТОВ «ТД» Логістик-Центр» в сумі 29506,72 грн. на підставі договору постачання продуктів.

При цьому, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України жодних первісних документів, які б підтверджували факт отримання відповідачем товару на суму 29506,72 грн., наявність у відповідача зобов'язання сплатити вказані кошти ТОВ «ТД» Логістик-Центр», позивачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем наявності у відповідача обов'язку сплатити борг в сумі 29506,72 грн., вказані позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписом п.2 Інформаційного листа від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача інфляцію в сумі 2832 грн. 82 коп. та три проценти річних в сумі 9805 грн. 27 коп. від моменту здійснення останньої оплати до моменту звернення до суду.

Як встановлено судом, вказані суми трьох процентів річних та інфляції розраховані позивачем від загальної суми заборгованості у розмірі 270643,28 грн.

Одночасно, як вказано вище, наявність боргу відповідача перед позивачем в сумі 29506,72 грн. є недоведеною.

Таким чином, враховуючи висновки суду про недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов'язків зі сплати боргу в сумі 29506,72 грн., тобто, за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, неправомірним є нарахування сум інфляції та трьох процентів річних у тому числі й на суму 29506,72 грн.

В результаті проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 8736,26 грн.

При цьому, вимоги позивача про стягнення інфляції з відповідача в сумі 2832 грн. 82 коп. задоволенню не підлягають, оскільки у спірному заявленому періоді мале місце дефляція.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Заява №01/08/12/5 від 30.08.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сістемс», м.Дніпропетровськ, що надійшла до суду разом із позовною заявою, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк, які знаходяться на банківських рахунках в:

- Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанку», МФО 334011, р/р 26004150458871;

- Банк філії «Головне управління ПАО Промінвестбанк в Донецькій області», МФО 334635, р/р 26008302785819,

судом залишена без задоволення як безпідставна.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 44, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сістемс», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 283281 грн. 37 коп., у тому числі основний борг в сумі 270643 грн. 28 коп., інфляція в сумі 2832 грн. 82 коп. та три проценти річних в розмірі 9805 грн. 27 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008 м.Донецьк, вул.Югославська, 30; 83045 м.Донецьк, пр-т Богославських, 7Б, ЄДРПОУ 33967456, п/р 26009301785819 у філії ГУ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635; р/р 26004150458871 у ДОФ ПАТ «УкрСиббанк» м.Донецьк, МФО 334011; р/р 26000002897000 у ПАТ «Донгорбанк» м.Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сістемс» (49130, м.Дніпропетровськ, вул.Березинська, 7, ЄДРПОУ 36726534; р/р 260078371 в ВАТ «ЕрстеБанк» м.Київ, МФО 380009) основний борг в сумі 241136 грн. 56 коп. та три проценти річних в розмірі 8736 грн. 26 коп., всього заборгованість в сумі 249872 грн. 82 коп., судовий збір в сумі 4997 грн. 65 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сістемс», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 06.08.2013р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя Г.В. Захарченко

Суддя Р.М. Колесник