Постанова

від 29.07.2013 по справі 804/7824/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 р. Справа № 804/7824/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Федоренко Р.В. Волошина А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Дніпроіндустрія-98» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дніпроіндустрія-98» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати видане Дніпродзержинською ОДПІ податкове повідомлення-рішення на підставі Акту №5155/268/22-507/25515053 від 20.12.2012 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Дніпроіндустрія-98» (ЄДРПОУ 25515053) з питань фінансово-господарських взаємовідносин та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ» (ЄДРПОУ 37113986) у червні 2011 року».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки, необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнавав у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити, надав до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Дніпроіндустрія-98» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби керуючись пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 п.79.2 п.79.3 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI проведена позапланова документальна невиїзна перевірка приватного підприємства «Дніпроіндустрія - 98», код 25515053 з питань фінансово-господарських взаємовідносин та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ» (ЄДРПОУ 37113986) у червні 2011 року.

За результатами перевірки складений Акт №5155/268/22-507/25515053 від 20.12.2012 року, яким встановлено порушення ст. ст. 203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ»; пп.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 57 566,40 грн., у тому числі червень 2011 року - 57 566,40 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 року №0000010220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів за основним платежем на суму 57566 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 гривня.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

Як зазначено в акті перевірки, між ПП «Дніпроіндустрія - 98» та ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ» було укладено договір постачання №000003 від 25.04.2011 року, згідно якого ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ» (постачальник) поставляє (продає) у власність ПП «Дніпроіндустрія - 98» (покупець), а покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах та протягом дії цього Договору продукцію. В ціну продукції включено всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, в тому числі податок на додану вартість. Поставка продукції здійснюється Постачальником на підставі замовлення. На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірка та до суду надано податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, перелік яких міститься в акті перевірки. Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі.

Суми податку на додану вартість по податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ червень 2011 року.

Згідно відомостей оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» (наданих до перевірки) продукція придбана від ТОВ «Дельта Плюс Юг» у періоді, що перевіряється не реалізовувалась та знаходилась на складі.

До суду також надані докази використання товару у власній господарській діяльності.

Згідно пояснень представника позивача транспортування товару здійснювалось власним автомобілем директора підприємства та надано рішення засновника від 28.01.1998р.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем було зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ» на підставі висновку акту перевірки контрагента позивача ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 07.03.2012 року №187/23-6/37113986 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 07.06.2010 року по 31.12.2011 року».

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до первинних документів наданих позивачем до перевірки в акті відсутні, як і посилання на ненадання будь-яких документів під час здійснення перевірки щодо контрагента ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ», в тому числі не зазначено невідповідність податкових накладних вимогам податкового законодавства.

Податкові накладні виписані ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ» - 01.06.2011, 02.06.2011, 03.06.2011 року, при цьому свідоцтво платника податку на додану вартість №100286967 від 07.07.2010 року підприємству - анульоване 30.06.2011 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців на момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «ДЕЛЬТА ПЛЮС ЮГ» знаходилось за місцем державної реєстрації.

Таким чином до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції, не відповідність яких вимогам чинного законодавства відповідачем не встановлена та не спростована. За даним договором було придбано товари (послуги), які використовувалися позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, в тому числі судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача та його контрагентів, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях.

Вказана позиція суду узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» п.38.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 04.01.2013 року №0000010220, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 575 гривень 70 копійок, що підтверджується квитанцією, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Дніпроіндустрія-98» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 04.01.2013 р. №0000010220.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Дніпроіндустрія-98» (код ЄДРПОУ 25515053) судові витрати у розмірі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 70 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко