Рішення

від 29.07.2013 по справі 910/8809/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8809/13 29.07.13

За позовом Департаменту забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Іл-Пром"

Про стягнення 12 720,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Урубкова І.І. - дов. № б/н від 29.03.2013р.

Матусевич Р.М. дов. № 117 від 26.07.2013р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Департамент забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби Українизвернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іл-Пром" про стягнення 12 720,00 грн., крім того просив судові витрати також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати за надані послуги відповідального зберігання майна, згідно умов Договору про надання послуг відповідального зберігання майна № 3 від 18.04.2011.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.05.2013 порушено провадження у справі №910/8809/13 та призначено розгляд справи на 03.06.2013.

У судовому засіданні 03.06.2013 оголошувалася перерва до 17.06.2013.

У судовому засіданні 17.06.2013 оголошувалася перерва до 26.06.2013.

У зв'язку з перебуванням суддіМитрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.06.2013 справу №910/8809/13 було передано в провадження судді Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2013 суддя Підченко Ю.О. прийняв справу №910/8809/13 свого провадження та призначив судове засідання на 29.07.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 справу №910/8809/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Представники позивача у судове засідання 29.07.2013 з'явилися, надали пояснення по суті прави та повністю підтримали вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 29.07.2013 не з'явилися, вимоги ухвали суду у справі не виконали, 29.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло клопотання №61 від 26.07.2013 про відкладення розгляду справи.

Представники позивача проти заявленого клопотання заперечували, стверджували, що позивач не виконує свої зобов'язання щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами та навмисно затягує розгляд справи по суті своїм необгрунтованими заявами про відкладення розгляду справи.

Судом клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не задоволено, оскільки у представника відповідача було достатньо часу для надання витребуваних судом документів.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10624/13.

У судовому засіданні 29.07.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2011 року між Центральною базою Державного департаменту з питань виконання покарань (далі - Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іл-Пром» (далі - Поклажодавець) було укладено договір про надання послуг відповідального зберігання майна №3 (далі - Договір).

На виконання наказу Державної пенітенціарної служби України №48 від 02.02.2012р. було змінено найменування Центральної бази Державного департаменту з питань виконання покарань на Департамент забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України.

Відповідно до п. 1. 1 Договору Поклажодавець передає на відповідальне зберігання майно, вказане у п.1.2. цього Договору (без передачі права власності), а Зберігач приймає на зберігання майно, вартістю згідно прибуткових або супроводжувальних документів.

Характеристики майна погоджені сторонами у п. 1.2 Договору.

Отримання майна Зберігачем від Поклажодавця оформлюється складанням акту приймання майна у двох примірниках за підписами представників сторін Договору (п. 2.1 Договору). Передача майна Зберігачем Поклажодавцю оформлюється складанням накладної за підписами представників сторін Договору (п. 2.2 Договору).

Сума договору та порядок розрахунків погоджено сторонами у розділі 5 Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, термін його дії встановлюється з 18.04.2011р. та діє по 31.12.2011р.

Зі слів Позивача, до прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 30.11.2011р. №1228 «Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів» сторонами належним чином виконувалися усі зобов'язання відповідно до умов Договору.

Проте, враховуючи прийняту постанову 30.11.2011 №1228 із Переліку було виключено, разом з іншим, такий вид платних послуг як відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей, що можуть надаватись органами, установами та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби.

У зв'язку з чим листом від 30.12.2011р. за №3192 Відповідача було попереджено про розірвання договору з 15.01.2012, крім того, у зазначеному листі Позивач просив здійснити повний розрахунок за надані ним послуги. Проте, зазначений лист був залишений без належної відповіді та реагування.

25.07.2012 листом №ЦБ3/599 Позивач вдруге звернувся до Відповідача з проханням підписати додаткову угоду про розірвання Договору, провести повний розрахунок, відповідно до умов Договору та негайно звільнити складське приміщення Центральної бази.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 25.07.2012р. підписаної повноважними представниками сторін, спірний договір було розірвано з 25.07.2012, крім того Відповідач зобов'язався здійснити повний розрахунок за надані послуги станом на 25.07.2012р.

Як зазначає позивач у позовній заяві а період з 18.06.2012р. по 03.09.2012р. Державною фінансовою інспекцією України проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності Центральної бази забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань. Так, за результатами якої було виявлено заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 27720,00 грн.

Однак, як стверджує Позивач, Відповідач частково погасив заборгованість, а саме у розмірі 15 000,00 грн., у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви до суду (07.05.2012р.), заборгованість Відповідача складає 12 720,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач проти позову заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву обґрунтовуючи це тим, що відповідно до листа - прохання Київської міської об'єднаної організації, який був переданий Департаментом забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України ним були перераховані кошти на корить Позивача у розмірі 51 879,87 грн. на рахунок Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ Пенітенціарної служби України. Крім того, у відзиві Відповідач також зазначив, про те, що ними не було отримано жодного акту виконаних робіт, що підтвердив би Позивачем взяті на себе зобов'язання згідно Договору №3 від 18.04.2011р.

Так, з доданих до матеріалів справи документів, а саме банківських виписок від 17.04.2012р. та 26.096.2012р. (копії містяться в матеріалах справи) вбачається, що Відповідач здійснив перерахунок грошових коштів на рахунок Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ Пенітенціарної служби України, тоді як стороною Договору є Департамент забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України.

Крім того, Додаткова угода №4, за якою Відповідач був зобов'язаний здійснити повний розрахунок за надані послуги була підписана сторонами 25.07.2012, а відтак, станом на 25.07.2012 Відповідач фактично визнає те, що ними не було здійснено повного розрахунку за умовами договору.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання, стосовно повної та своєчасної оплати за надані послуги, згідно умов Договору та станом на дату винесення рішення має заборгованість у розмірі 12 720,00 грн.

Листом від 14.10.2011 Державна казначейська служба України за №16- 04/918-2970 надає роз'яснення щодо перерахування до бюджету коштів, отриманих за не передбачені чинним законодавством платні послуги.

Відповідно до якого, у разі надходження на рахунок бюджетної установи коштів, які не передбачені переліком платних послуг, кошти мають бути перераховані до доходів того бюджету, з якого здійснюється утримання установи.

Таким чином, з огляду на те, що Відповідач після розірвання договору не здійснив повний розрахунок за договором щодо надання послуг з відповідального зберігання, Позивач стверджує, що йому та, зокрема, та державному бюджету нанесено збитки у сумі 12 720,00 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України , при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іл-Пром» (01054, м. Київ. вул. Воровського, 29е,оф.14, п/р №26004008110 в ПАТ «Банк Український капітал», МФО 320371, код ЄДРПОУ 24740115), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Департаменту забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України (03680, м. Київ. вул. Святошинська, 27, п/р №35212008000657,35229002000657в ГУДКС у м. Києві, код ЄДРПОУ 08565003) заборгованості за договором про надання послуг відповідального зберігання майна №3 від 18.04.2011р. у розмірі 12 720,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іл-Пром» (01054, м. Київ. вул. Воровського, 29е,оф.14, п/р №26004008110 в ПАТ «Банк Український капітал», МФО 320371, код ЄДРПОУ 24740115), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Департаменту забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України (03680, м. Київ. вул. Святошинська, 27, п/р №35212008000657,35229002000657в ГУДКС у м. Києві. Код ЄДРПОУ 08565003) 1 720,50 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складення повного рішення 02.08.2013.

Суддя А.В.Митрохіна