Постанова

від 26.06.2006 по справі 42/202-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/202-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" червня 2006 р.                Справа № 42/202-06

вх. № 4607/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін

позивача: Пазюра О.В. дов.

1-відповідач: не з*явився.

2-відповідач: Коновалов О.А. дов.

3-я особа: не з*явився.

по справі за позовом  Ізюмська ОДПІ, м. Ізюм   

до  ЗАТ "Борівський агросервіс", смт. Борова,

2-відповідач: ТОВ "Агропром-Альянс" м.Харків

3-я особа ВАТ "Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення "Райагропостач", смт. Борова

про визнання угоди недійсною  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Ізюмська ОДПІ, після уточнення позовних вимог (вх. № 17489 від 13.06.2006р., а. с. 105-109), які прийняті судом, просить визнати недійсною на підставі ст. 48 ЦК України (в редакції 1963р.) угоду – договір купівлі-продажу № 29 КП/03  від 25.12.2003р., укладений між ЗАТ “Борівський агросервіс” та ТОВ “Агропром – Альянс” щодо купівлі-продажу будинку контори 1956р. вартістю 14115,00 грн. (з ПДВ – 16938,00 грн.), складу 1956р. вартістю 14500,00 грн. (з ПДВ – 17400,00 грн.), навісу при складі 1991р. вартість 3575,00 грн. ( з ПДВ – 4290,00 грн.), складу запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р.. вартість 65000,00 грн. (з ПДВ –78000,00 грн.), на загальну суму 116628,00 грн. Також позивач просить застосувати реституцію згідно ч.2 ст.48 ЦК України (в редакції 1963р.).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 27.07.2005р. по справі № 27/254-05 на підставі ст.. 48 ЦК України (в редакції 1963р.) визнана недійсною угода, а саме установчий договір та статут ТОВ “Борівське підприємство “Райагропостач”, установчий договір та статут ЗАТ “Борівський агросервіс” в частині передачі майна ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” в статутний фонд ТОВ “Борівське підприємство “Райпостач” (правонаступник ЗАТ “Борівський агросервіс”), та зобов”язано ЗАТ “Борівський агросервіс” повернути ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” майно, яке було передано підприємством до статутного фонду ТОВ “Борівське підприємство “Райпостач”. Позивач зазначає, що ЗАТ “Борівський агросервіс” повинен повернути ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” майно, яке є предметом оскаржуваної угоди.

Позивач вважає, що ТОВ “Борівське підприємство “Райпостач” (правонаступник ЗАТ “Борівський агросервіс”) не набуло право власності на вказане майно, а тому не могло розпоряджатися ним на власний розсуд, а саме продавати його.

Позивач зазначає, що на активи ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” розповсюджується податкова застава, яка була зареєстрована 28.09.1999р. і діє до теперішнього часу. Рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2005р. по справі № 13/91-05 з ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” стягнуто податковий борг в доход держбюджету в сумі 47980,89 грн. Згідно довідки ДВС Борівського району ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” має активів лише на 18286,00 грн.

Таким чином в разі неповернення зазначеного майна ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” держава понесе збитки у вигляді ненадходження коштів в рахунок погашення податкового боргу ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач”.

Перший відповідач - ЗАТ “Борівський агросервіс” у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Другий відповідач - ТОВ “Агропром – Альянс” проти позову заперечує, в обґрунтування своїх заперечень проти позовної заяви посилається на те, що на розгляді господарського суду Харківської області вже знаходились справи, по яким прийняті рішення, які набрали законної сили та якими вирішений даний спір. Це справи № 27/467-05, по якій відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання спірної угоди недійсною, а також № 47/167-05, рішенням по якій визнано право власності на спірне майно за ТОВ “Агропром-Альянс”.

Крім того другий відповідач зазначає, що він є добросовісним набувачем, а отже цивільним законодавством в редакції 1963 р. передбачено, що наслідком придбання добросовісним набувачем майна від особи, яка не мала права це майно відчужувати, є набуття таким добросовісним набувачем права власності на придбане майно. А право витребування майна із чужого незаконного володіння (звернення із віндикаційним позовом) належить виключно власнику, а не податковому органу. Отже 2-відповідач вважає, що позовні вимоги щодо застосування реституції спірного майна не відповідають вимогам цивільного законодавства.

Третя особа - ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач”, у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Суд вважає, що нез'явлення 1-відповідаа та 3-ї особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено згідно норм Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи, судом встановлено, що згідно положень ст. 17, ст. 50, прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа повинна розглядатись за правилами цього кодексу. У судовому засіданні 01.06.2006р. суд перейшов на розгляд справи за правилами КАС України.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що між ТОВ “Агропром - Альянс” (покупець) та ЗАТ “Борівський агросервіс” (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 29 КП/03 від 25.12.2003р.

Згідно умов договору : номенклатура, кількість та ціна майна згідно даного договору визначається специфікацією, вартість договору складає 120000,00 грн., розрахунок за майно здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншим способом, який не заборонений  законодавством України, право власності на майно переходить до покупця одразу після підписання договору.

Згідно акту прийому – передачі мана до договору купівлі –продажу № 29 КП/03 від 25.12.2003р. продавець ЗАТ “Борівський агросервіс” передав, а покупець ТОВ “Агропром – Аль”янс” прийняв наступне майно : автопогрузчик 1992р. 1 шт. вартістю 1300,00 грн., контейнери 1981р. 2 шт. загальною вартістю 80 грн., контейнери 1991р. 6 шт. загальною вартістю 720,00 грн., мотопомпа МП-1600 1984 р. 1 шт. вартістю 710,00 грн., будинок контори 1956р. 1 шт. вартістю 14115,00 грн., склад 1956р. 1 шт. вартістю 14500,00 грн., навіс при складі 1991р. 1 шт. вартістю 3575,00 грн., склад запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р., 1 шт. вартістю 65000,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 41/231/30773039/143ДСК від 30.04.2004р. ЗАТ “Борівський агросервіс” створено внаслідок перетворення ТОВ “Борівське підприємство “Райпостач” та є його правонаступником. Статутний фонд підприємства сформовано за рахунок внесків засновників, в. т.ч. ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” у вигляді майна на суму 218400,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.07.2005р. по справі № 27/254-05, яке набрало законної сили, на підставі ст. 48 ЦК України (в редакції 1963р.) визнана недійсною угода, а саме установчий договір та статут ТОВ “Борівське підприємство “Райагропостач”, установчий договір та статут ЗАТ “Борівський агросервіс” в частині передачі майна ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” в статутний фонд ТОВ “Борівське підприємство “Райпостач” (ЗАТ “Борівський агросервіс”), та зобов”язано ЗАТ “Борівський агросервіс” повернути ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” майно, яке було передано підприємством до статутного фонду ТОВ “Борівське підприємство “Райпостач”.

Вказаним рішенням встановлено, що ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач” передало в статутний фонд ТОВ “Борівське підприємство “Райпостач” (ЗАТ “Борівський агросервіс”) майно, в т.ч.  будинок контори 1956р., склад 1956р., навіс при складі 1991р., склад запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р., при цьому вказане майно перебувало в податковій заставі з 24.07.1998 року про що в Державному реєстрі застав рухомого майна зроблено запис про заставу 28.09.1999 року під номером 166-222. Активи підприємства перебувають в податковій заставі до цього часу.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили визнана недійсною угода, по якій ЗАТ “Борівський агросервіс” отримало майно, яке в подальшому продало ТОВ “Агропром-Альянс” по спірній угоді.

Оскільки Ізюмською ОДПІ оспорюється законність угоди, яка укладена 25.12.2003р., то при розгляді питання щодо визнання недійсною такої угоди застосовуються положення законодавства, яке діяло до 01.01.2004р.

Згідно ст. 48 ЦК України (в редакції 1963р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону і тому не породжує тих правових наслідків, яких бажали сторона або сторони при здійсненні цієї угоди, але породжує інші права та обов'язки, яких сторона або сторони не бажали, але які прямо вказані в законі.

Частина друга вказаної статті містить положення, згідно якого по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі – відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Згідно ст. 59 ЦК України (в редакції 1963р.) угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Враховуючи, що судом визнана недійсною угода, по якій ЗАТ “Борівський агросервіс” отримало будинок контори 1956р., склад 1956р., навіс при складі 1991р., склад запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р., то 1-відповідач не набув права власності на дане майно, але здійснив його подальшу реалізацію.

За змістом ст.145 ЦК України (в редакції 1963р.) добросовісним набувачем є набувач, який придбав майно за плату в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати.

З аналізу даної норми можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для визначення покупця добросовісним набувачем є придбання майна за плату.

У судовому засіданні представник 2-відповідача пояснив, що розрахунок за придбане майно по договору № 29 КП/03 від 25.12.2003р. був здійснений частково товарами, частково векселем.

2-відповідачем надані копії витратних накладних №110, №111, №125 від 01.04.04р.. №139, №141 від 30.06.04р., згідно яких на адресу ЗАТ “Борівський агросервіс” були видані товари на загальну суму 17903,99 грн., а також копія акту прийому-передачі векселя на суму 102096,01 грн. від 11.01.05р., оскільки в накладних підставою для видачі ТМЦ вказано довіреність, яка видана на представника ЗАТ „Борівський агросервіс” Головінов В.В. без посилання на спірну угоду. Крім того, в довіреності №849789  Головінов В.В. розписався за керівника ЗАТ „Борівський агросервіс”, підпис головного бухгалтера відсутня, а в довіреності №849799 Головінов В.В. розписався за головного бухгалтера, а підпис керівника відсутня.

Суд зазначає, що згідно наданих документів не вбачається, що видача товарів згідно наданих витратних накладних на адресу ЗАТ “Борівський агросервіс” та передача векселя номіналом 102096,01 грн. були здійснені в оплату майна придбаного по договору № 29 КП/03 від 25.12.2003р., оскільки п.3.1 спірного договору передбачав розрахунок за продане майно шляхом перерахування коштів на р/р, або іншим незабороненим шляхом. Акт про залік однорідних зустрічних вимог по спірному договору контрагентами не складався, а складений акт звірки взаєморозрахунків  між сторонами від 30.09.05р. не може служити таким доказом.

Суду не надано доказів того, що переданий ЗАТ “Борівський агросервіс” вексель був пред'явлений до оплати.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей.

Відповідно ст. 4 Закону України  "Про обіг векселів в України" із змінами та доповненнями: "у разі видачі (передачі) векселя згідно договору зупиняються грошові зобов'язання по платежу по цьому договору та виникають грошові зобов'язання по платежу по векселю".

Таким чином, у ТОВ „Агропром-Альянс” на даний час грошові зобов*язання по сплаті за переданий вексель не погашені, а тому спірне майно вважається на даний час як безоплатно придбане.

Крім того 2-відповідачем наданий акт перевірки його підприємства працівниками податкового органу, з якого вбачається, що в період з 11.06.02р. по 01.04.04р., тобто період який перевірявся, серед основних постачальників ТОВ “Агропром-Альянс” був ЗАТ “Борівський агросервіс”, при цьому в акті перевірки не зазначено про те, що досліджувався саме спірний договір і не вказано про стан розрахунків саме по спірному договору.

Таким чином, суд вважає, що 2-відповідач не поніс матеріальних витрат при придбанні спірного майна по спірній угоді, а отже він не може вважатись добросовісним набувачем.

Стосовно посилань 2-відповідача на рішення суду по справах № 47/167-05, 27/467-05 суд зазначає, що з рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2005р. по справі № 47/167-05, яке набрало законної сили і яке залишено без змін за результатами перегляду за нововиявленими обставинами (ухвала суду від 06.06.2006р. , новий номер справи 21/64-06), вбачається, що розглядався позов ТОВ “Агропром-Альянс” до КП “Борівське БТІ”, 3-я особа ЗАТ “Борівський агросервіс” про визнання права власності на майно, в т.ч. будинок контори 1956р., склад 1956р., навіс при складі 1991р., склад запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р. В рішенні є посилання на ст. 328 ЦК України і вказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і є добросовісним набувачем, якщо майно, яке відчужено особою, яка мало на це право. При цьому при розгляді даної справи не розглядалось питання щодо відповідності угоди укладеної на підставі договору № 29 КП/03 від 25.12.2003р. вимогам закону. Крім того, як вже зазначалось раніше ЗАТ “Борівський агросервіс” не було особою, яка мала права відчужувати спірне майно.

Крім того, отримане ТОВ „Агропром-Альянс” спірне майно є нерухомим майном, і тому відповідно до ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає державні реєстрації.

Реєстрацією прав власності на нерухоме майно визнається внесенням запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв*язку з виникненням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об*єкта нерухомого майна.

Оформлення права власності на об*єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

ТОВ „Агропром-Альянс” у вказаний законом спосіб право власності на спірне нерухоме майно не отримав.

Крім того, на час винесення рішення по справі №47/167-05 (21.06.05р.) ТОВ „Агропром-Альянс” на підставі накладної №155 від 24.01.05р. та акту прийому-передачі спірне майно передав ПАФ „Джерело”, про що зазначалось прокурором у поданні про перегляд вказаного рішення за ново виявленими обставинами. Тобто на час винесення рішення про право власності ТОВ „Агропром-Альянс” на спірне нерухоме майно, таке майно було у нього відсутнє, але вказані обставини судом не з*ясовувались, тому такі обставини не є доведеними у розумінні ст..72 КАС України.  

Щодо справи № 27/467-05 суд зазначає, що по даній справі розглядалась позовна заява прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської ОДПІ Харківської області до ЗАТ “Борівський агросервіс”, ТОВ “Агропром-Альянс”, ВАТ “Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення “Райагропостач”, 3-я особа КП “Борівське БТІ”, про визнання угоди недійсною та витребування майна з чужого незаконного володіння, предметом розгляду була угода, укладена між ЗАТ “Борівський агросервіс” та ТОВ “Агропром-Альянс”, згідно договору купівлі-продажу №  29 КП/03 від 25.12.2003р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2005р. в задоволенні позовних вимог було відмовлено, суд вказав, що до спірних правовідносин повинно застосовуватись законодавство, яке діяло після 01.01.2004р., а не ЦК України в редакції 1963 р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2006р. вказане рішення залишено без змін, але з інших підстав. Апеляційний суд зазначив, що оскільки договір укладений в 2003р., то при визнанні недійсною такої угоди повинно застосовуватись законодавство чинне на момент укладання угоди.

Також суд зазначає, що по справі №27/467-05 позов подавався прокурором з підстав неправомірності укладання угоди в зв*язку з тим, що майно ЗАТ „Борівський агросервіс” на час виконання спірної угоди знаходилось в податковій заставі, а не в зв*язку з тим, що ЗАТ „Борівський агросервіс” не був власником проданого майна, і ця обставина судом не досліджувалась. У задоволенні такого позову було відмовлено у зв*язку з тим, що Ізюмська ОДПІ не є належним позивачем по такій справі, а прокурор, пред*являючи позов в інтересах держави, не обґрунтував, в чому саме порушено інтереси держави при укладанні спірного договору.

Суд зазначає, що підстави по виникненню спору по даній справі є іншими, ніж по справі №24/467-05.

Суд не приймає посилання позивача на те, що на момент відчуження майна активи 1-відповідача ЗАТ “Борівський  агросервіс” перебували в податковій заставі, оскільки як вказує позивач право податкової застави на активи 1-відповідача виникло з 02.03.2004р., в той час згідно умов договору купівлі-продажу №  29 КП/03 від 25.12.2003р. право власності на спірне майно переходить до ТОВ “Агропром – Альянс” з моменту підписання договору, тобто з 25.12.2003р.

Суд не приймає заперечення 2-відповідача стосовно того, що Ізюмська ОДПІ не має права на звернення до суду про визнання недійсними угод на підставі ст..48 ЦК УРСР, оскільки відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу 1963р., Згідно ст.  48 Цивільного кодексу України 1963р. недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна сторона повинна повернути іншій стороні все отримане за угодою, а при неможливості повернути отримане в натурі –відшкодувати його вартість в грошові формі, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Суд вважає, що позивач  має право  звертатися до господарського суду з позовом про визнання угод недійсними в випадках, коли при визнанні недійсними угод не застосовуються наслідки у вигляді стягнення відповідних сум до бюджету, оскільки відповідно до ч.2 ст.1 ГПК України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст.2 Закону України "Про судоустрій", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. П.3 ст.3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій", усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п.3 ст.6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 р. по справі №1-2/2002 визначено, що ч.2 ст.124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Право на захист своїх прав не може бути обмежене. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.59 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Таким   чином,   недійсна   угода   не   породила  для ЗАТ „Борівський агросервіс”  передбачених ст. 4 ЦК УРСР 1963 року підстав виникнення цивільних прав та   обов'язків стосовно   майна,   яке   передав      ВАТ „Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення "Райагропостач" в статутний фонд ТОВ "Борівське підприємство "Райпостач". Тобто, ТОВ "Борівське підприємство "Райпостач" (ЗАТ «Борівський агросервіс») не набув права власності і відповідно не є суб'єктом права власності на спірне майно. Особа, яка не с суб'єктом права власності па спірне майно не є його власником і. відповідно, не може згідно до ст. 4 Закону України «Про власність» здійснювати право власності на неналежне йому майно, тобто, не має права володіти, користуватися і розпоряджатися неналежним йому майном.

Відповідно, всі наступні угоди щодо активів, переданих ВАТ "Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення ''Райагропостач" в статутний фонд ТОВ "Борівське підприємство "Райпостач"( ЗАТ «Борівський агросервіс») не мають законних підстав.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 04 березня 1998 року № 167/98   «Про   заходи   щодо   підвищення   відповідальності   за  розрахунки   з бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент здійснення протиправної угоди, «вимоги органів державної податкової служби щодо майна і майнових прав, які є предметом податкової застави, мають пріоритет перед будь-якими правами щодо цього майна і майнових прав, крій випадків, коли ці права виникли  і  в установленому  порядку  оформлені  до  дня   виникнення податкової застави». Пріоритет податкової застави підтверджено і в п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Цим самим законодавчо закріплено право держави на активи платника податків, які передані в податкову заставу. Податкова застава на активи ВАТ "Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення "Райагропостач" зареєстрована 28 вересня 1999 року  і діє по цей час.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що угода, здійснена між відповідачами згідно договору купівлі-продажу №  29 КП/03 від 25.12.2003р. в частині купівлі-продажу будинку контори 1956р., складу 1956р., навісу при складі 1991р, складу запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р., на загальну суму 116628,00 грн., розташованих за адресою Харківська область, Борівський район, смт.Борова, вул. Підлиманська, 11-а, не відповідає вимогам закону, а тому визнається судом недійсною на підставі ст. 48 ЦК України (в редакції 1948 р.) та застосовуються наслідки визнання угоди недійсною.

Керуючись статтями   ч.2 ст.160, ч.4 ст.167 ст. 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсною угоду укладену між ЗАТ "Борівський Агросервіс" та ТОВ "Агропром-Альянс" відповідно до договору №29КП/03 від 25.12.03р.  в частині купівлі-продажу будинку контори 1956р., складу 1956р., навісу при складі 1991р, складу запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р., на загальну суму 116628,00 грн., розташованих за адресою Харківська область, Борівський район, смт.Борова, вул. Підлиманська, 11-а, на підставі ст.48 ЦК УРСР.

Зобов'язати ТОВ "Агропром-Альянс" (код 32029586 м.Харків пл. Свободи 7 корп.1 к.248 р/р 2600501306238 в АКБ "Базис" м.Харків МФО 351760) повернути ЗАТ «Борівський агросервіс» (код 30773039, 63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 11а, р/р 260064005009005 в Борівському ТВ БВ ХФКБ „Приватбанк”, МФО 351533)  повернути будинок контори 1956р., складу 1956р., навісу при складі 1991р, складу запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р., на загальну суму 116628,00 грн., а  при   неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 30.06.2006р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.