Постанова

від 02.08.2013 по справі 823/2373/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року справа № 823/2373/13-а

12 год. 23 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Потапенка С.В., Філіпенка О.О.,

відповідача - Барабаш О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айлін" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлін" подало позов, в якому просить податкові повідомлення-рішення, винесені державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, форми "Р" за № 0001272301 від 25.02.2013 року та № 00001262301 від 25.02.2013 року визнати протиправними повністю та скасувати їх.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження своїх висновків в акті перевірки відповідачем не зазначено жодного доведеного факту, підтвердженого належними письмовими доказами, який підтверджує припущення, що правочини укладалися позивачем без мети реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також, що вони були спрямовані на порушення публічного порядку.

Висновки відповідача, наведені в акті перевірки, спростовуються належним чином укладеними договорами, накладними на передачу товару, що підтверджують факт реалізації та платіжними дорученнями про перерахування коштів за товари та обладнання, в тому числі податку на додану вартість в ціні товарів, що повністю відповідає умовам договору купівлі-продажу і підтверджує саме направлення правочинів на реальне настання правових наслідків.

Відповідач в акті перевірки фактично вказує на нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами та на підставі цього фактично не визнає податкових накладних позивача, не маючи при цьому жодних правових обґрунтувань такого невизнання, та використовує і маніпулює цими обставинами, як встановленими.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

В судовому засіданні 24 липня 2013 року суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України допустив заміну відповідача по справі - державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби її правонаступником - державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися, однак в ході перевірки позивача було виявлено, що його контрагенти-постачальники відображали в обліку господарські операції, які фактично не відбулися, а тому первинні документи та податкові накладні за такими операціями не мають юридичної сили та доказовості.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлін" як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 33018402, зареєстроване 27.08.2004р., та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 01.09.2004 № 32149904.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Черкаси 14.02.2013р. № 352 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Айлін" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК "Трейд" у березні 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 89/22-12/33018402 від 25.02.2013р., в якому встановлені порушення ТОВ "Айлін" вимог: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 40213 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 40213 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 32170 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року № 0001262301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 40214 грн., в т. ч. за основним платежем - 40213 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. та № 0001272301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 32171 грн., в т. ч. за основним платежем - 32170 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, чинного в період здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, позивачем з ТОВ "Росаріо" укладений договір про надання послуг від 01 березня 2011 року № 032011, згідно якого останнє зобов'язалося за завданням замовника (позивача) провести заміну друкованих валів, настройку та тонку настройку друкувальних секцій на SM-52. ТОВ "Айлін" отримало послугу на загальну суму 88440 грн., в тому числі ПДВ - 14740 грн. згідно акту виконаних робіт. Вартість отриманих послуг віднесена позивачем до складу валових витрат за І квартал 2011 року, податок на додану вартість на підставі податкової накладної № 157 від 29.03.2011р. включений до складу податкового кредиту за березень 2011 року згідно податкової декларації.

Відповідно до договору про надання послуг від 01 березня 2011 року № 01032011, укладеного з ТОВ "ТДК "Трейд" на виконання поліграфічних послуг, ТОВ "Айлін" отримало послуги на загальну суму 104580 грн., в тому числі ПДВ - 17430 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 03/03-1 від 03 березня 2011 року та видатковою накладною № ТТ-30301 від 03 березня 2011 року. Вартість отриманих послуг віднесена позивачем до складу валових витрат за І квартал 2011 року, податок на додану вартість на підставі податкової накладної № 30301 від 03.03.2011р. включений до складу податкового кредиту за березень 2011 року згідно податкової декларації.

На час укладення вказаних договорів та здійснення господарських операцій з надання послуг ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК Трейд" були належним чином зареєстровані як юридичні особи та мали статус платників податку на додану вартість, що підтверджується наданими ними позивачу копіями виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та свідоцтвами про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Крім того, податковий орган в акті перевірки № 89/22-12/33018402 від 25.02.2013р. зазначає, що отримані від ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК Трейд" товарно-матеріальні цінності використані в процесі виготовлення пакувальної та рекламної продукції для ТОВ "Прокрет енд Гембл Трейдінг Україна" згідно укладених договорів підряду.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивач обґрунтовано сформував витрати на придбання послуг від ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК Трейд" за перший квартал 2011 року і включив до складу податкового кредиту за березень 2011 року суму податкового кредиту за цими господарськими операціями.

Суд зауважує, що податковий орган в акті перевірки зазначає про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 32170 грн., однак звертає увагу на те, що вказаний Закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 цього Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 25 лютого 2013 року № 0001262301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 40214 грн., в т. ч. за основним платежем - 40213 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 25 лютого 2013 року № 0001272301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 32171 грн., в т. ч. за основним платежем - 32170 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айлін" (18030, м. Черкаси, вул. Пацаєва, 53/9, ідентифікаційний код 33018402) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 724 (сімсот двадцять чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 07.08.2013р.