Рішення

від 06.08.2013 по справі 1607/2157/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1607/2157/12

Номер провадження 22-ц/786/2740/2013

Головуючий у 1-й інстанції Водолага А.В.

Доповідач Буленко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Буленка О.О.

Суддів: Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.,

при секретарі: Коротун І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ТОВ " НВП " Технотерра" та ОСОБА_1

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ " НВП " Технотерра" про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ТОВ "НВП "Технотерра", в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, остаточно просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 341,70 грн., 7797,56 грн. за затримку розрахунку при звільненні, моральну шкоду в сумі 4000,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00грн.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Технотерра" про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Технотерра" на користь ОСОБА_1 3181,15 грн. компенсації за затримку розрахунку при звільненні, 500,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, 2000,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього - 5681,15 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судового збору.

Не погодившись із рішенням місцевого суду, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ "НВП "Технотерра", представник якого в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу у сумі 2000,00 грн. змінити та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "НВП "Технотерра" про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

В обгрунтування доводів скарги посилаються на те, що судом не виносилася ухвала про допуск адвоката ОСОБА_2 до участі у справі як особи, яка надає правову допомогу, тому вказана особа брала участь у судових засіданнях як представник.

Вважають, що суд не встановив підстави стягнення витрат на правову допомогу та їх граничний розмір.

Рішення місцевого суду оскаржив також позивач ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зазначає, що після звернення до суду з позовом відповідач частково, у сумі 13853,60грн. сплатив йому заборговані кошти, однак на сьогодні залишок заборгованості становить 341,70грн. заробітної плати за березень 2012 року.

Крім того, апеллянтом вказано, що за затримку розрахунку при звільненні відповідач повинен виплатити йому 7797,56грн., виходячи з того, що затримка становить 34 робочих дні, а середньоденний заробіток, обчислений відповідно до п.8 Постанови КМУ від 08.02.1995р., становить 229,34грн. При цьому для розрахунку заборгованості потрібно взяти останні два місяці, коли він працював, а саме квітень та травень 2012 року, у той час, як відповідачем взято травень та червень, хоча у червні він не працював та перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Також, останнім зазначено, що судом неправомірно зменшено розмір відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг ТОВ "НВП "Технотерра" та ОСОБА_1 з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.

Так, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з розрахунку про заборгованість при звільненні, виходячи з середньої плати, яку мав позивач до звільнення, та керувався розрахунком, зробленим відповідачем на підставі розділу ІІІ п.п.3.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи із заробітної плати, що обчислена за останні два календарних місяця роботи за травень - червень. Частково задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції також виходив з його доведеності.

Однак, погодитись з таким висновком місцевого суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального та процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працював у відповідача водієм з травня 2010 року з оплатою праці згідно з відпрацьованим часом та був звільнений на підставі ч.1 п.1 ст. 36 КЗпП України з 13 липня 2012 року.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У відповідності до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами у справі, що у день звільнення з ОСОБА_1 розрахунку проведено не було.

Повний розрахунок з позивачем було проведено лише 3 вересня 2012 року, отже затримка за розрахунок при звільненні становить 35 днів, що в свою чергу, не заперечувалося і сторонами у справі.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» , пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 , середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна

(середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Так, судом першої інстанції для розрахунку середнього заробітку, було взято заробітну плату позивача за травень та червень 2012 року.

Разом із тим, згідно п.15 наказу по ТОВ "НВП"Технотерра" від 01.06.2012 року №38/1-К ОСОБА_1, на підставі його заяв від 01.06.2012 року на період з 01червня по 02 червня 2012 року та з 04 червня по 27 червня 2012 року було надано відпустку без збереження заробітної плати (а.с.98-99,129-133).

З огляду на наведене , колегія суддів вважає , що для розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1, необхідно взяти останні два місяці роботи , тобто квітень та травень 2012 року.

Так, згідно розрахунково - платіжної відомості ОСОБА_1 за квітень 2012 року- нараховано заробітну плату в сумі 5891,73 грн. (а.с.140), яка складається з:

- 2947, 92 грн.- посадовий оклад;

- 1057,92 грн. - понаднормові;

- 142, 64 грн. - святкові;

- 117, 92 грн. - надбавка за шкідливі умови праці;

- 4,95 грн. - компенсація невчасно виплаченої заробітної плати;

- 630 грн. - надбавка за роз'їзний характер робіт;

- 990, 38 грн. - за чергову відпустку.

Згідно розрахунково - платіжної відомості ОСОБА_1 за травень 2012 року- нараховано заробітну плату в сумі 3281,72 грн. (а.с.143), яка складається з:

- 1075,57 грн. - посадовий оклад;

- 71,70 грн. -святкові;

- 43,02 грн. -надбавка за шкідливі умови праці;

- 450 грн. - надбавка за роз'їзний характер робіт;

-1641, 53 грн. - за чергову відпустку.

В свою чергу, положеннями розділу III наведеного Порядку обчислення середньої заробітної плати передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню при обчисленні середнього заробітку як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу (затримки розрахунку при звільненні).

Також, як вбачається з табелів обліку використання робочого часу у квітні та травні 2012 року, кількість відпрацьованих ОСОБА_1 робочих днів становила: у квітні 21 день, у травні -15 днів, а всього 36 днів (а.с.151,152).

Отже, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає до сплати складає:

- Квітень 2012 року ( 2947, 92 грн. / оклад/ + 1057,92 грн. / понаднормові/ +142, 64 грн. / святкові/ +117, 92 грн. / надбавка за шкідливі умови праці/ ) = 4266, 40 грн.

- Травень 2012 року ( 1075,47 грн. / оклад/ +71,70 грн. / святкові/ +43,02 грн. / надбавка за шкідливі умови праці/ = 1190, 19 грн.

Таким чином, середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає (1190, 19 грн. + 4266,40 грн) : 36 / робочі дні у квітні та травні 2012 року/ = 151, 57 грн.

Виходячи з наведеного, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені складатиме: 151, 57 грн. / середньоденний заробіток/ х 35 / днів затримки виплати повного розрахунку при звільненні/ = 5304, 95 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині існування заборгованості по заробітній платі в сумі 341,70 грн., оскільки, згідно довідки ТОВ "НВП"Технотерра" від 08.08.2012 року №109 загальна сума заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 08.08.2012 року становила 13853,60грн. (які було виплачено позивачу 03.09.2012 року.

В свою чергу, вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів виходить з наступного.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №27 від 10.08.2012 року адвокатом ОСОБА_2 прийнято від ОСОБА_1 за підготовку позовної заяви та ведення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "НВП "Технотерра" про стягнення заробітної плати 3000,00 (три тисячі) гривень (а.с.13).

Наведено розрахунок згідно договору про надання правової допомоги із зазначенням дій, пов"язаних із забезпеченням ведення справи позивача. (а.с.184).

На час розгляду справи в суді першої інстанції вказані відносини регулювалися Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20 грудня 2011 року.

Згідно статті 1 зазаначеного Закону, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні , під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, з огляду на вимоги ст.84 ЦПК України та вказану постанову КМУ, витрати, пов"язані з правовою допомогою, відшкодовуються стороні за час роботи (представництва) безпосередньо у суді.

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Судові засідання, у яких брав участь адвокат ОСОБА_2 відбувалися: 27.09.2012 року (тривалість - 1 година 20 хв.); 24.10.2012 року (тривалість - 3 хв.); 21.12.2012 року (тривалість - 1 година 41 хв.) (а.с.198-208).

Враховуючи викладене, адвокату ОСОБА_2 належить до сплати - 587,80 грн. за участь у судовому засіданні від 27.09.2012 року; 22,35 грн. - за участь в судовому засіданні від 24.10.2012 року, 763,56 грн . - за участь у судовому засіданні від 21.12.2012 року, а всього - 1373,71грн.

В свою чергу, виходячи з засад розумності та справедливості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди частково, на суму 500,00 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути у дохід держави судовий збір в сумі 153 грн.26 коп.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди, ухваливши нове.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, колегія суддів вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП"Технотерра" та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року,- скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП"Технотерра" (36008, м. Полтава, вул. Лагоди,40, код ЄДРПОУ 34698558, розрахунковий рахунок 260063611401 у Філії "Полтавське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Полтава, МФО 331832) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) 5304, 95 грн. компенсації за затримку розрахунку при звільненні, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1373,71 грн. витрат на правову допомогу, а всього - 7178,66 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП"Технотерра" 153.26 грн. судового збору в дохід держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : О.О. Буленко

Судді: Г.Л.Карпушин Т.В.Одринська