Постанова

від 27.06.2013 по справі 809/1833/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р. Справа № 809/1833/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.,

представника позивача - Раврика І.Д.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Потоківський цегельний завод»

до відділу Державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції

про визнання протиправними та скасування постанов від 30.04.2013 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №37683381,-

ВСТАНОВИВ:

06.06.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Потоківський цегельний завод» (надалі - позивач) звернулося з адміністративними позовом до відділу Державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Івано-Франківської області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 30.04.2013 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №37683381.

Позовні вимоги, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, мотивовані тим, що відповідач у порушення норм законодавства України оскаржуваними постановами від 30.04.2013 року про арешт коштів боржника, які винесені у виконавчому провадженні №37683381, арештував розрахункові рахунки Товариства, у зв'язку з чим його працівникам не виплачується заробітна плата та лікарняні. Крім того, рахунки підприємства арештовані незаконно, так як 21.05.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі №2а-2426/09/0970/700/13 прийнята ухвала про розстрочення боргу Товариства в сумі 75767,38 грн. Саме для стягнення цього боргу Рогатинським районним відділом ДВС були арештовані рахунки заводу. Однак, враховуючи це, ТОВ «Потоківський цегельний завод» не зможе виконати рішення суду про розстрочення боргу. Тому, просить скасувати арешт розрахункових рахунків №2600200014001 в Львівській філії акціонерного банку «Київська Русь», МФО 385543 та №26046111803001 в акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк», МФО 300249, які винесені у виконавчому провадженні №37683381, для виплати заробітної плати та лікарняних працівникам товариства та виконання рішення суду про сплату розстроченого боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив суду, що постанови від 30.04.2013 року про арешт коштів боржника винесені всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» та чинного законодавства України. Державним виконавцем не взято до уваги, що сума боргу позивача в розмірі 75767,00 грн. розстрочена Івано-Франківським окружним адміністративним судом для виплати частинами, а накладення арешту на рахунки товариства унеможливлює сплату боргу, виплату заробітної плати та здійснення інших соціальних виплат. Тому, просить визнати незаконними та скасувати постанови від 30.04.2013 року, якими накладено арешт на зарплатні арешт на розрахункові рахунки №2600200014001 в Львівській філії акціонерного банку «Київська Русь» та №26046111803001 в акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк» для виплати заробітної плати, лікарняних працівникам товариства та виконання рішення суду про сплату розстроченого боргу.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та уточнення до них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Потоківський цегельний завод» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32447293) 12.06.2003 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №381835 (а.с. 10).

Постановою відділу Державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції (надалі - відділ ДВС) від 22.04.2013 року відкрито виконавче провадження №37683381 на підставі виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року за №2а-2426/0970 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Потоківський цегельний завод» на користь державної інспекції з енергозбереження 75767,00 грн. підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів (а.с. 11).

Відповідно до постанов від 30.04.2013 року про арешт коштів боржника, винесених відділом ДВС у виконавчому провадженні №37683381, серед інших, накладений арешт на розрахункові рахунки Товариства №2600200014001 в Львівській філії акціонерного банку «Київська Русь», МФО 385543 та №26046111803001 в акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк», МФО 300249 (а.с. 12-16).

Згідно досліджених судом довідок від 15.05.2013 року за №41, від 26.06.2013 року за №№56, 58 ТОВ «Потоківський цегельний завод» через розрахункові рахунки №2600200014001 в Львівській філії акціонерного банку «Київська Русь» та №26046111803001 в акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк» здійснює виплати заробітної плати та лікарняних працівникам та виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року в справі №2а-2426/09/0970/700/13 про розстрочення боргу Товариства в сумі 75767,38 грн. (а.с. 17, 52-53).

Права громадян України на працю та її гідну оплату гарантовані Конституцією України, норми якої є нормами прямої дії.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 115 Кодексу Законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР, із змінами та доповненнями, визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі -підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 24 вказаного Закону заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним

актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240-III, із змінами та доповненнями,страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону №2677-VI від 04.11.2010 року, надалі - Закон №2677-VI) встановлено, що у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 36 Закону №2677-VI встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Потоківський цегельний завод» про розстрочення виконання судового рішення у справі №2а-2426/09/0970/700/13 задоволено частково та розстрочене виконання рішення суду на 12 місяців зі сплатою 6313,95 грн. щомісяця, починаючи з травня 2013 року ( а.с. 19-21).

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 3 цієї ж статті КАС України установлено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 цієї ж статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної адміністративної справи та викладені вище норми Конституції України та законів України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині зняття арешту з розрахункових рахунків позивача, через які здійснюється фінансування на виплату заробітної плати, лікарняних його працівникам та виконання рішення суду про сплату розстроченого боргу.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції від 30.04.2013 року про арешт коштів боржника на розрахункових рахунках №2600200014001 в Львівській філії акціонерного банку «Київська Русь», МФО 385543 та №26046111803001 в акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк», МФО 300249, які винесені у виконавчому провадженні №37683381.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що даний адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому, необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Потоківський цегельний завод» судовий збір в сумі 35,00 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 94, 158 - 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції від 30.04.2013 року про арешт коштів боржника на розрахунковому рахунку №2600200014001 в Львівській філії акціонерного банку «Київська Русь», МФО 385543, яка винесена у виконавчому провадженні №37683381.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції від 30.04.2013 року про арешт коштів боржника в частині арешту коштів на розрахунковому рахунку №26046111803001 в акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк», МФО 300249, яка винесена у виконавчому провадженні №37683381.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Потоківський цегельний завод» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32447293), село Потік, Рогатинського району Івано-Франківської області судовий збір в сумі 35 (тридцять п'ять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена 27.06.2013 року.