Рішення

від 30.07.2013 по справі 910/11208/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11208/13 30.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Рембудреставрація"

про стягнення 10347,24 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Кучкова Ю.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 30.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Рембудреставрація" 10347,24 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11208/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2013р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 11.07.2013р. надав суду документи по справі та письмові пояснення щодо позовних вимог.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Рембудреставрація" у судове засідання 11.07.2013р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/11208/13 від 13.06.2013р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2013р. розгляд справи №910/11208/13 відкладено на 30.07.2013р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 30.07.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Рембудреставрація" в судове засідання 30.07.2013р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25445698.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача, не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 30.07.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго", та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Рембудреставрація" (споживач) укладено Договір на постачання електричної енергії №81089010, відповідно до умов якого позивач продає відповідачу електричну енергію для потреб електроустановок, а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, позивач (постачальник) зобов'язується, постачати відповідачу (споживачу) електроенергію як різновид товару.

Згідно з п. 2.3.3. Договору, споживач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до цього договору.

Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електроенергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком (п. 2.1 Додатку 2 до Договору).

Пунктом 2.2 Додатку 2 до Договору, відповідач зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії на підставі самостійно отриманих рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який відповідач надає позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п. 4.3 Додатку 2 до Договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором на постачання електричної енергії №81089010 від 10.11.2008р., тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.12.2012р. по 01.02.2013р. у нього виникла заборгованість за використану активну електричну енергію в розмірі 9678,74 грн.

В підтвердження наявності заборгованості за Договором на постачання електричної енергії №81089010 від 10.11.2008р. у розмірі 9678,74 грн. позивачем надано Акт про використану електричну енергію за грудень 2012 року.

Відповідно до Акту про використану електричну енергію за грудень 2012 року, що наданий відповідачем позивачу, вбачається, що у грудні відповідачем спожито 4480кВтг активної електричної енергії на загальну суму 5089,12 грн.

Враховуючи те, що у січні 2013 року, відповідач відомостей про кількість спожитої електроенергії не надав, позивачем було здійснено розрахунок електричної енергії у відповідності до п. 4.2. Додатку 2 до Договору, згідно якого розмір спожитої електроенергії складає 4589,28 грн.

24.05.2013р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимоги вих. 030/31/3-79 від 16.05.2013р., №030/31/3-808 від 22.05.2013р. про оплату заборгованості за Договором на постачання електричної енергії №81089010 від 10.11.2008р. та рахунки на оплату №81083010 від 22.05.2013р. та №81083010-1-б від 22.05.2013р.

Відповідач, в порушення умов договору, заборгованості за використану активну електричну енергію в розмірі 9678,74 грн., що виникла за період з 01.12.2012р. по 01.02.2013р., не оплатив, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9678,74 грн. - заборгованості, 548,60 грн. - пені, 109,72 грн. - 3% річних, 10,18 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши положення Договору на постачання електричної енергії №81089010 від 10.11.2008р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі актів про використану електричну енергію, рахунків-розшифровок підтверджується факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії, протягом спірного періоду 01.12.2012р. по 01.02.2013р. за Договором на постачання електричної енергії на загальну суму 9678,74 грн., а також факт користування відповідачем цією електричною енергією.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо спожитої електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту електричну енергію не здійснив.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 9678,74 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відповідачем в установленому законом порядку обставини, викладені у позові, не спростовані та не доведено суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, а тому, вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 9678,74 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 548,60 грн. - пені, 10,18 грн. - інфляційних втрат, 109,72 грн. - 3% річних.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2.1. Договору, за внесення платежів з порушенням термінів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Суд, здійснивши перерахунок пені встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 542,14 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 108,13 грн. 3% річних.

За розрахунком позивача, розмір інфляційних втрат розмір за весь час прострочення складає 10,18 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 10,18 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Рембудреставрація" (юридична адреса: 02660, м. Київ вул. Електротехнічна, буд. 5, код ЄДРПОУ 20075773, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305; р/р №26000306201 у ВАТ "Ощадбанк" у м. Києві та Київській обл. МФО 322669 ) 9678 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 74 коп. - основного боргу, 542 (п'ятсот сорок дві) грн. 14 коп. - пені, 10 (десять) грн. 18 коп. - інфляційних втрат, 108 (сто вісім) грн. 13 коп. - 3% річних, а також 1719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 16 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 05.08.2013р.

Суддя О.В. Гулевець